Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-962/09/2703
05.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Прохорова Е.В.
за участю: сторони, їх представники явку не забезпечили,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Балюкова К.Г.) від 10.11.2009 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
до відповідача - Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі (вул. Промислова, 1, місто Севастополь, 99040)
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 10.11.2009 позов ОСОБА_2 до Відділу ДАІ Управління МВС України в місті Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволений частково: постанову інспектора Відділу ДАІ Управління МВС України в місті Севастополі серії СН №009859 від 21.01.2009 в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП за відсутністю посвідчення водія встановленого зразку - скасовано, справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП у вказаній частині правопорушення закрито за відсутністю події та складу правопорушення; змінено розмір штрафних санкцій відносно ОСОБА_2 за постановою по справі про адміністративне правопорушення серії СН №009859 від 21.01.2009 за частиною першою статті 126 КУпАП у частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по частині першої статті 126 КУпАП за здійснення руху з вимкнутими фарами ближнього світлу у темній час доби, зменшивши його з 800,00грн. до 425,00грн.; в задоволені вимог ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії СН №009859 від 21.01.2009 за частиною першою статті 126 КУпАП у частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по частині першій статті 126 КУпАП за здійснення руху з вимкнутими фарами ближнього світлу у темній час доби - відмовлено (а. с. 26-27).
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення в виді руху з вимкнутими фарами ближнього світла у темний час доби мало місце, позивачем не заперечувалось, у зв'язку з чим притягнення позивача до адміністративної відповідальності в цій частині є правомірним; враховуючи відсутність в діях позивача складу правопорушення у вигляді відсутності у нього посвідчення водія встановленого зразку, його майнове становище, факт притягнення до адміністративної відповідальності вперше, розмір стягнення в межах санкції частини першої статті 126 КУпАП зменшений судом першої інстанції до 425,00грн.
Частково не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Ленінського районного суду міста Севастополя від 10.11.2009 в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по частині першої статті 126 КУпАП за здійснення руху з вимкнутими фарами ближнього світлу у темній час доби.
На думку заявника апеляційної скарги, судове рішення є незаконним в цій частині, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (набрав чинності 30.07.2010) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний Кодекс доповнений новою статтею 171-2, за приписами якої рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Разом з тим, переглядаючи адміністративну справу №2-а-962/09 в апеляційному порядку, судова колегія виходить з приписів абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з яким судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду суддів Дадінську Т.В., Дугаренко О.В. у складі колегії по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 10.11.2009 замінено на суддів Іщенко Г.М., Щепанську О.А.
В судове засідання 05.08.2010 позивач явку не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений в встановленому законом порядку.
Відповідач явку в судове засідання 05.08.2010 не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Витребувані судовою колегією на підставі ухвали суду від 22.04.2010 докази, необхідні для перегляду справи №2-а-962/09 в апеляційному порядку, суду не представлені, причини невиконання ухвали суду не відомі.
З огляду на таке, суд здійснює апеляційний розгляд справи на основі наявних доказів.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 N3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2009 старший інспектор ДПС старший лейтенант Кирюхин М.Г. склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АВ №288932 за порушення пунктів 2.1, 19.1 Правил дорожнього руху (а. с. 17).
У протоколі записано, що 21.01.2009 о 17:40, місто Севастополь, вул. Велика Морська, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Ситроен, реєстраційний номер НОМЕР_1, без талону до посвідчення водія відповідного зразку, без ввімкнутих фар ближнього світла у темну пору доби, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини першої статті 126, частини другої статті 122 КУпАП.
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, був ознайомлений з протоколом, підписав його власноручно, щодо суті порушення написав, що з виявленими правопорушеннями не згодний.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його скоєння старший інспектор ДПС Кирюхин М.Г. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СН №009859 від 21.01.2009 про застосування до позивача штрафу в розмірі 800,00грн. (а. с. 18).
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами пункту 1.3 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху встановлений вичерпний перелік документів, які водій транспортного засобу повинен мати при собі. Відповідно до підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху до такого переліку законодавець відносить посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення.
Адміністративна відповідальність для водіїв транспортних засобів відповідно до частини першої статті 126 КУпАП наступає у разі керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього.
Згідно з пунктом 19.1 Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
За порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку наступає адміністративна відповідальність відповідно до частини другої статті 122 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши їх на предмет належності та допустимості, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень старший інспектор ДПС Кирюхин М.Г. згідно зі статтею 251 КУпАП зібрав єдиний доказ - протокол про адміністративне правопорушення серії АВ №288932 від 21.01.2009.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак не означає, що наявність протоколу є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судова колегія виходить з того, що при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, т. і.).
З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення позивачем 21.01.2009 о 17:40 правопорушення засвідчений фотозйомкою за допомогою технічного засобу фотоапарату CANON 2336209505, однак вказану відомість в адміністративний протокол старший інспектор ДПС Кирюхин М.Г. не вніс, що є недотриманням вимоги статті 256 КУпАП, яка встановлює обов'язковість зазначення у протоколі відомостей, необхідних для вирішення справи. Крім того, фотографії з місця події, зроблені за допомогою фотоапарату CANON 2336209505, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення інспектором ДПС не долучені з зазначенням про це у протоколі.
Судова колегія погоджується з доводом суду першої інстанції стосовно того, що притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за керування їм транспортним засобом Ситроен, реєстраційний номер НОМЕР_1, без талону до посвідчення водія відповідного зразку є неправомірним, оскільки при керуванні автомобілем позивач мав при собі посвідчення водія, яке видано йому в Російській Федерації, до нього не передбачено необхідність наявності талону, як це передбачено для посвідчень водіїв українського зразку, що не робить посвідчення ОСОБА_2 недійсним, оскільки вказане посвідчення є посвідченням міжнародного зразку та водій, який має таке посвідчення, має право керувати транспортним засобом на території України.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, за які встановлена адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 126, частиною другою статті 122 КУпАП, є недоведеним, у зв'язку з чим постанова по справі про адміністративне правопорушення серії СН №009859 від 21.01.2009 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 126, частиною другою статті 122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, постанова Ленінського районного суду від 10.11.2009 у справі №2-а-962/09 підлягає скасуванню відповідно до пункту 1 частини першої статті 202 КАС України, за приписами якого підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 247, 288, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 10.11.2009 у справі №2-а-962/09 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СН №009859 від 21.01.2009 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 126, частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно з частиною першою статті 126, частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін