Копія
Іменем України
Справа № 2а-2108/09/0103
22.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Горошко Н.П. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 паспорт № НОМЕР_1 виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму 17.09.96,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 паспорт № НОМЕР_2 Вишгорським РВ ГУ МВС України в Київський області 01.04.98,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кошелєв В.І. ) від 17.12.09 у справі № 2а-2108/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 5а,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)
про перерахунок пенсії,
Постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17.12.2009 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим про перерахунок пенсії задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим подало заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим .
В судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Колегія суддів встановила, що позивач по справі є інвалідом 2 групи профзахворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, що встановлена йому з 22.03.1995, крім того, позивач по справі належить до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В липні 1995 року ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності, а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача по справі з заявою про перерахунок призначеної пенсії по інвалідності, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
15 жовтня 2008 року позивачу по справі було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки розмір його пенсії перевищує мінімальну межу і складає 1434,35, а тому інші доплати до неї не передбачені.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 09.07.2007), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач по справі має діяти в межах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з встановлення цього мінімуму.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відмова відповідача по справі у перерахунку ОСОБА_2 пенсії є протиправною.
Колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до відповідача по справі у 2009 році, відповідно до положень статей 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути задоволено в межах річного строку звернення. Таким чином, судова колегія зазначає, що позов має бути задоволено за період з 01.11.2008 року 01.07.2009, виходячи з розміру. Статтею 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 -470,00грн., з 01.04.2008 -481,00грн., з 01.07.2008 -482,00грн., з 01.10.2008 -498,00грн. Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2009 рік встановлено мінімальну пенсію за віком з 01.01.2009р. по 31.10.2009р. у розмірі 498грн., з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 573грн.
Що стосується доводів представника позивача про зобов'язання відповідача по справі у майбутньому сплачувати на користь ОСОБА_2 підвищену пенсії, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З таких підстав, порушення прав осіб у майбутньому не може вважатися предметом судового захисту у розумінні статті другої Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача здійснювати виплату щомісячної державної допомоги у подальшому.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.09 у справі № 2а-2108/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України №1691-VI від 18.02.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Cуду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко