Копія
Іменем України
Справа № 2-а-7841/09/9/0170
15.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Сервіс"- Мальченко Майя Василівна, довіреність бн від 10.01.10
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Цикуренко А.С. ) від 20.08.09 у справі № 2-а-7841/09/9/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Сервіс" (вул. Київська, 31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Сервіс" задоволені.
Визнано протиправним та скасувано повідомлення від 12.06.2009 №0007582301/0 Державної податкової інспекції у м.Сімферополь АР Крим про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств ТОВ «Нафта-Сервіс»в сумі 207125,00 грн. у тому числі основного платежу 147750,00 грн., штрафних санкцій -59375,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано перша податкова вимога від 12.06.2009 №0007582301/0 про визначення ТОВ «Нафта-Сервіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 47669,00 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «Нафта-Сервіс»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 08.09.2009 виправлено описку у п. 2 резолютивної частини постанови від 20.08.2009, вказавши про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державною податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 12.06.2009 № 0007582301/0 про нарахування податку на додану вартість в сумі 47669,00 грн. Виправлено описку у п. 3 резолютивної частини постанови від 20.08.2009, вказавши про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державною податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 12.06.2009 № 0007572301/0 в частині нарахування основного платежу в сумі 14750,00 грн., штрафних санкції в сумі 59357,00 грн., а усього в сумі 207125,00 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим.
В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та підтримала постанову суду, зазначаючи, що вона прийнята з дотриманням норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі з 30.04.2009 по 22.05.2009 була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Нафта-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009.
В результаті перевірки 29.05.2009 складено акт №4776/23-2. На підставі акту перевірки відповідачем 12.06.2009 прийняті податкові повідомлення-рішення:
про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість №0007582301/0 на суму 47669,00 грн., у тому числі -32320,00 грн. -основного платежу, 15349,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій;
про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств №0007572301/0 на суму 210077,00 грн., у тому числі - 150210,00 грн. основного платежу, 59867,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).
Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.06.2009 № 0007582301/0.
З матеріалів справи вбачається, 09.06.2003 між ТОВ «Нафта-Сервіс»(Комітентом) та ТОВ «Нафта-К»(Комісіонером) був укладений договір комісії, за яким Комісіонер повинен виконати посередницькі роботи з продажу товару, а Комітент зобов'язаний сплатити йому винагороду.
Колегія суддів встановила, що на виконання умов договору товар був відвантажений на експорт у період з 01.10.2007 по 31.10.2007 компанії Джетсон Капітал Лімітед, Лондон, Великобританія, та оформлений вантажною-митною декларацією від 03.10.2007 №4978. У графі 8 вантажної-митної декларації від 03.10.2007 «одержувач»вказано: Jetson capital limited, 4 th Floor-Westminster Tower 3 Albert Embankment London SEI 7SP Великобританія».
Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Тобто, здійснюючи експортні операції платник податку має пільгу щодо оподаткування ПДВ вказаних операцій, яка відповідно відображається в декларації з ПДВ (графах 2 та 2.1).
Пунктом 6.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
При подачі декларації з ПДВ та відображення у графах 2 та 2.1 суми по експортним операціям платник податку на підтвердження здійснення таких операцій надає оригінал п'ятого основного аркуша ВМД.
З податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року вбачається, що по рядку 2.1. вказана операція проведена у колонці «А»із загальної суми 338350,00 грн., у колонці «Б»сума податку на додану вартість визначена в сумі 0,00 грн.
Згідно повідомлення компетентних органів Великобританії від 22.11.2007, що отримане відповідачем, компанія Джетсон Капітал Лімітед платником податків у Великобританії станом на 22.11.2007 відсутня.
З урахуванням отриманої відповіді відповідачем по справі було зроблено висновок про порушення позивачем вимог діючого законодавства, щодо належного оформлення вантажної митної декларації в частині зазначення відомостей про одержувача -нерезидента, на адресу якого повинен бути доставлений товар, згідно із зовнішньоекономічним договором.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307, що діяла на момент оформлення вантажної митної декларації -03.10.2007, одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник, згідно з транспортними документами або за дорученням відправника, має передати у володіння товари.
У графі «8»наводяться відомості про одержувача товарів:
індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку;
найменування та місцезнаходження юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу.
Якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або П. І. Б. і місце проживання фізичної особи.
Згідно зі до ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактами, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України.
Відповідно до п.1.4. Інструкції у разі відсутності в якій-небудь графі ВМД (або додаткового аркуша до неї) місця, потрібного для внесення обов'язкових відомостей, допускається наведення їх на зворотному боці ВМД з посиланням на відповідну графу. Такий запис засвідчується декларантом та посадовою особою митного органу України, а у відповідних графах робиться відмітка "див. на звороті".
Як вбачається з зворотного боку ВМД від 03.10.2007, до графи 8 додана інформація про отримувача Ege titanium kimyevi maddeler sana yi ve tic ltd sti bagdat cad. vedat han №53/74 kiziltopak/kadikoy/istambul/turkey.
Отже, позивач по справі визначив фактичного отримувача товару, у відповідності до вимог, вказаної Інструкції. У відповідної графі 17 «Країна призначення»зазначено -Туреччина.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить ло висновку, що позивачналежним чином заповнив митну декларацію, та вірно визначив отримувача товару. Посилання відповідача на неналежним чином оформлену вантажну митну накладну, не є доказом фактичного не вивезення товарів за межі митної території України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач по справі не довів, що станом на 03.10.2007 -день оформлення вантажної митної декларації, на 01.03.2005 -день укладення контракту між ТОВ «Нафта-К»та Джетсон Капітал Лімітед, відповідний одержувач знаходився не за місцезнаходженням, що вказане позивачем:4 th Floor-Westminster Tower 3 Albert Embankment London SEI 7SP Великобританія. Відповідний лист компетентних органів Великобританії, на який посилається відповідач підтверджує відсутність реєстрації одержувача як платника податків у Великобританії станом на 22.11.2007, але не підтверджує відсутність такої реєстрації на дату оформлення відповідних документів.
Згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів; таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (далі - податкове повідомлення). Під час нарахування штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішення повинне бути зазначено пункт та статтю відповідного нормативно-правового акту який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з копії податкового повідомлення-рішення від 12.06.2009 №0007582301/0 посилання на відповідну статтю нормативно-правового акту, що визначає розмір штрафних санкцій, що підлягає застосуванню до платника податків -відсутнє. На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивач правомірно визначив "0" ставку ставку оподаткування товару, а тому висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2009 № 0007582301/0 є правомріними.
Щодо податкового повідомелння-рішення від 12.06.2009 №0007572301/0.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2007 між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір про надання послуг №1а, за яким підприємець взяла обов'язок надати послуги з маркетингового дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку хімічної продукції. 09.01.2008 до вказаного договору укладена додаткова угода №1, якою внесені зміни до предмету договору: про надання торговельно-посередницьких, організаційно-консультативних (інформаційних) послуг для активізації комерційної діяльності. Згідно з актом виконаних робіт, що підписаний сторонами угоди 30.12.2007, виконавцем проведені маркетингові дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку хімічної продукції, за результатом якого позивачем укладений контракт з Ege titanium kimyevi maddeler sana yi ve tic ltd sti від 09.02.2007 №NS07/02 ЕХ про відвантаження 20 тон поліаміду на суму 35800 євро. Вказані послуги підлягають оплаті у сумі 101000,00 грн.
Оплата проведена позивачем безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок підприємця 19.12.2007 у сумі 101000,00 грн.
Вказані операції були відображені позивачем по справі у 4 кварталі 2007 року проводками: Дт 9220 «Інші адміністративні витрати»Кт 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами». У податковому обліку операції відображені у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначений в р.04.11»за 2007 рік (4 квартал 2007 року).
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2008 між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5 підписаний акт виконаних робіт. Згідно акту підприємцем виконані послуги з маркетингового дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку хімічної продукції, за наслідками якого позивачем укладений контракт з ТОВ «Поли пласт Семеро-запад»Росія на суму 1560000,00 євро на придбання хімічної добавки до бетону. За згодою сторін виконані роботи підлягають оплаті у розмірі 200000,00 грн. Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок підприємця 11.06.2008 у сумі 50000,00 грн., 24.09.2008 у сумі 170000,00 грн.
Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку у 1 кварталі 2008 року проводками: Дт 9221 «Послуги адвокатів, нотаріусів, маркетингу»Кт 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами»- 200000,00 грн. У податковому обліку зазначені операції відображені у рядку 04.1. «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначений в р.04.11»за 1 квартал 2008 року у сумі 200000,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2007 між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладений договір №2а про надання послуг, за яким виконавець повинен надавати інформаційно-консультаційні послуги по дослідженню внутрішнього та зовнішнього ринку хімічної та іншої продукції, представляти Замовника у переговорах з потенційними продавцями та покупцями, складати та узгоджувати проекті документів по оформленню взаємовідносин з ними.
На виконання умов договору 30.09.2008 сторонами підписаний акт виконаних робіт за яким вбачається, що виконавцем проведена робота з надання інформаційно-консультаційних послуг, за результатами якої укладені контракт з Об'єднаною хімічною компанією АГ-Швейцарія від 01.08.2008 про придбання натрію тріполіфосфату на суму 1765500,00 доларів США та договір з компанією "Bruno" S Enterprises Ltd з продажу натрію тріполіфосфату на суму 900000,00 доларів США. За згодою сторін виконана робота підлягає оплаті у сумі 290000,00 грн.
Оплата проведена безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок виконавця 01.10.2008 у сумі 51500,00 грн., 27.10.2008 у сумі 180000,00 грн., 28.10.2008 у сумі 58500,00 грн.
У бухгалтерському обліку вказані операції відображені у 3 кварталі 2008 року наступними проводками: Дт 9209 «Витрати на передплату та інформаційні витрати»Кт 3771 «розрахунки з іншими дебіторами». У податковому обліку операція відображена у рядку 04.13 «Інші витрати, крім визначений у р.04.1-04.12»за 9 місяців 2008 року (3 квартал 2008 року).В
ідповідачем по справі було здійснено висновок про заниження податку на прибуток на суму 150210,00 грн.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
При цьому ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства», ні правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг, вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягають в тому, що вони споживаються у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.
Колегія суддів встановила, що сторони угод мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Більше того, згідно з частиною першою ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Статтею 67 ГКУ передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Надання маркетингових, інформаційно-консультаційних та інших послуг з купівлі-продажу товару не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акта, який би забороняв або обмежував таку діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що послуги, які надавалися підприємцями та придбавалися позивачем, стосувалися товарів, поставка/продаж яких є господарською діяльністю позивача. Придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу. Підтвердженням того, що на період надання послуг обсяги товарообороту та дохід позивача від продажу такого товару зростали, є аналіз оборотів та надходження коштів від зазначених контрагентів за період перевірки, наведений в акті перевірки. Отже, витрати, здійснені позивачем на оплату таких послуг, є економічно обґрунтованими.
Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»передбачено вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень послуги, які було виключено відповідачем зі складу валових витрат позивача, відсутні. Крім того, п. 5.11 ст. 5 Закону про прибуток не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.
Судом також встановлено, що позивач під час податкової перевірки надав відповідачу договори про надання маркетингових та інших послуг, акти здачі-прийняття виконаних робіт та платіжні документи на перерахування контрагентам коштів за надані послуги. Правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема, ст. 11 Закону про прибуток, не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, інформаційно-консультаційних та інших послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових чи інформаційно-консультаційних послуг.
Підпунктом 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Статтею 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Акти, якими оформлювався факт отримання послуг від вищевказаних контрагентів, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Крім того, акти, що засвідчують факт надання послуг, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку при цьому невід'ємною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем по справі правомірно включено вартість вищевикладених послуг до складу валових витрат без порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».
Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.09 у справі № 2-а-7841/09/9/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко