Копія
Іменем України
Справа № 2а-2317/09/2770
15.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик"- Коломейцева Інна Олександрівна, довіреність бн від 03.11.09,
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик"- Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність бн від 03.11.09,
представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя - Шульга Кристина Володимирівна, довіреність № 7110/9 від 17.11.09,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Плієва Н.Г. ) від 22.03.10 у справі № 2а-2317/09/2770
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик" (Кулакова, 26,Севастополь,99011)
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22.03.2010 (суддя Плієва Н.Г.) у справі №2а-2317/09/2770 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лик»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001300231/0 від 27 жовтня 2009 про визначення ТОВ «Лик»податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 430391,10 грн., з яких податок -297349 грн. та штрафна (фінансова) санкція -133042,10 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001310231/0 від 27 жовтня 2009 про визначення ТОВ «Лик»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 506941,50 грн., з яких податок - 337961 грн. та штрафна фінансова) санкція -168980,50 грн.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду стосовно того, що договори між позивачем та ПП «Ін торг-Преміум», ТОВ «Амарінбудтрек-65»не визнані нікчемними або недійсними, господарські операції підтверджені належними первинними документами, а тому позивач мав право на включення витрат за цими операціями до складу валових витрат, а також включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, не засновані на законі, не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.
Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції -без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що в період з 21.09.2009 по 09.10.2009 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лик»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.008 по 30.06.2009.
В ході перевірки встановлені порушення: п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження валового доходу за операцією купівлі-продажу цегли з ПП «Інторг-Прєміум», п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат за операціями, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та не підтверджені документально по взаємовідносинах з ПП «Інторг-Прєміум», п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у занижені валового доходу за рахунок списання та не включення до складу валового доход кредиторської заборгованості на користь підприємців-фізичних осіб, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у завищені валових витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства та не підтверджених документально по взаємовідносинах з ТОВ «Амарінбудтрек-65», п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.31 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижений податок на додану вартість в частині придбання товару по взаємовідносинам з ПП «Інторг-Прєміум»та ТОВ «Амарінбудтрек-65».
За результатами перевірки складено акт №103/231/30661420/5481/10 від 14.10.2009, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001300231/0 від 27.10.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 430391,1 грн., в тому числі 297349 грн. -основний платіж, 133042,1 грн. -фінансова санкція.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001310231/0 від 27.10.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 506941,5 грн., в тому числі 337961 грн. -основний платіж, 168980,5 грн. -штрафна санкція.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були укладені наступні договори: договір купівлі-продажу №12 від 12.01.2009 з ПП «Інторг-Прєміум», відповідно до якого ПП «Інторг-Прєміум»продає, а позивач купує товар -цеглу ординарну М-75 у кількості 225 тис. шт.. Ціна договору -360000 грн. та формується з врахуванням доставки товару покупцю транспортом продавця; договір №0901-09 від 09.01.2009 з ПП «Інторг-Прєміум», предметом якого є організація обслуговування замовника по диспетчуванню відправлення та отримання вантажів залізничним та автомобільним транспортом з об'ємом послуг, що надаються, до 300000 грн.; договір №1001 від 12.01.2009 з ПП «Інторг-Прєміум», предметом якого є організація та обслуговування замовника при наданні вантажно-розвантажувальних робіт з об'ємом послуг, що надаються, до 300000 грн.; договір №1-А від 16.07.2008 з ТОВ «Амарінбудтрек-65», згідно якому замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати та організовувати виконання комплексу залізничних послуг, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю надані послуги. Зобов'язання виконавця вважається виконаним в момент передачі акта про виконання робот замовнику, а замовника -після оплати послуг виконавцю; договір №2-А від 29.08.2008 про надання послуг по перевезенню цегли між позивачем та ТОВ «Амарінбудтрек-65», відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати та організовувати виконання визначеного цим договором комплексу послуг, пов'язаних з перевезенням цегли, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю надані послуги. Зобов'язання виконавця вважається виконаним в момент передачі акта про виконання роботи замовнику, а замовника -після оплати послуг виконавцю; договір б/н від 01.10.2008 між позивачем та ТОВ «Амарінбудтрек-65», згідно якому замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати та організовувати виконання комплексу вантажно-розвантажувальних робіт, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю надані роботи. Зобов'язання виконавця вважається виконаним в момент передачі акта здачі-прийому робіт замовнику, а замовника -після оплати послуг виконавцю; договір поставки товару від 20.10.2008 між позивачем та ТОВ «Амарінбудтрек-65», відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом поставки є двигун КАМАЗ-740, 13,Євро-1 без стартера за ціною 90000 грн., коробка переключення передач ЯМЗ-238ВМ МАЗ за ціною 37209,60 грн., редуктор за ціною 8307,62 грн., редуктор за ціною 14482,809 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Положеннями п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначені випадки, коли витрати не відносяться до складу валових витрат.
Згідно з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За своїм змістом наведені норми Закону передбачають, як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Відповідно до п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно з п.п. 11.2.1 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що зміст договорів про надання послуг та їх особливість полягають в тому, що вони споживаються у процесі вчинення певної дії або здіснення певної діяльності. Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг. Документами, що підтверджують факт надання послуг замовнику, є також акт про виконання, розписка замовника про отримання послуги, тощо.
Таким чином, єдиною умовою включення таких сум до складу валових витрат є подальше використання у власній господарській діяльності, незалежно, чи почали такі товари використовуватися на момент перевірки або у наступних податкових періодах.
Акти виконаних робот, які оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підтверджують виконання робот та отримання послуг.
Посилання відповідача на ту обставину, що законодавством не передбачено такого виду договору, як диспетчування вантажів залізничним транспортом, а тому це вид діяльності не може бути віднесений до господарської діяльності, судова колегія вважає помилковими, оскільки цивільне законодавство базується на принципі вільності договору.
Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що надані позивачем податкові накладні містять всі необхідні реквізити, обсяг виконаних контрагентами позивача робіт підтверджується належним чином, податковий кредит сформований відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22.03.2010 у справі № 2а-2317/09/2770 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко