Постанова від 01.06.2010 по справі 2-а-290/09/2/0170

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2-а-290/09/2/0170

01.06.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.

секретар судового засідання Люфт Ю.Є.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 14.05.09 у справі № 2а-290/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-ДІМА" (вул. Леніна, 12,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 (суддя Яковлєв С.В.) у справі №2а-290/09/2/0170 частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ-ДІМА»до Державної податкової інспекції у м. Алушта. Постановлено: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта №0018832303 від 08.12.2008. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта №0018822303 від 08.12.2008 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 497 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція у м. Алушта звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відмовити. Позивачу у частині задоволення позовних вимог відмовити, у іншій частині -залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду про відсутність доказів факту порушення в частині невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних в денному звіті РРО в розмірі 99,40 грн., є неправильними. Крім того, відповідач незгодний з застосуванням судом першої інстанції принципу пропорційності з епізоду застосування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2008 ДПІ у м. Алушта проведена перевірка порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в господарській одиниці -кафе, яке належить ТОВ «САБ-ДІМА»та розташоване у м. Алушта, вул.. Леніна.

В ході перевірки встановлені порушення п.9,11,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -проведення розрахункових операцій без використання попереднього програмування товарів; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних в денному звіті РРО в розмірі 99,40 грн.; несвоєчасне виконання та не зберігання фіскальних звітних чеків -Z-звіт №1021 в КОРО відсутній, несвоєчасно виконаний Z-звіт №1041 виконаний 16.10.2008 у 13-21 год., згідно КОРО звіт виконаний за 15.10.2008; а також порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повному розмірі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій - відсутність запису в КОРО згідно Z - звітів №1075, №1076, №1077 з 25.11.2008 по 27.11.2008.

За результатами перевірки складено акт №000084 від 28.11.2008, який є підставою спірних рішень податкового органу.

Відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0018822303 від 08.12.2008 згідно з п.4,6 ст.17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосований штраф у сумі 1262 грн.

Відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0018832303 від 08.12.2008 згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки»до позивача застосований штраф у сумі 8362,72 грн.

Висновки суду першої інстанції про неправомірність застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 497 грн. за порушення у вигляді невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних в денному звіті РРО в розмірі 99,40 грн. базуються на тому, що відповідачем не надано доказів існування невідповідності. При цьому суд посилається на пояснення свідка ОСОБА_3 стосовно того, що покупюрний опис грошових коштів не складався, кошти були розраховані представником позивача та занесені в акт перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судова колегія зазначає, що акт перевірки не був підписаний представниками позивача, яких-небудь пояснень стосовно незгоди з актом позивач при перевірці не надав, законодавство не містить обов'язку податкового органу на складання покупюрного опису грошових коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків. Такий опис може бути здійснений, але він має бути доказом у разі існування заперечень до змісту акту перевірки та порушень, які в ньому вказані.

Доказів звернення до відповідних правоохоронних органів з заявою щодо фальсифікування даних акту перевірки посадовими особами податкового органу позивач суду не надав.

За таких обставин судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно неправомірності застосування відповідачем штрафної санкції у сумі 497 грн. згідно зі ст..22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0018822303 від 08.12.2008.

Скасовуючи спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0018832303 від 08.12.2008, суд першої інстанції виходів з приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судової практики Європейського Суду з прав людини, зазначивши в судовому рішенні про те, що хоча дії відповідача по винесенню рішення є правомірними, вони не є пропорційними характеру вчиненого позивачем порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України. У такому випадку застосування відповідачем фінансових санкцій в сумі 8362,72 грн. за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а суму фінансових санкцій такою, що не співрозмірна з скоєним позивачем порушенням, що є належною підставою для скасування спірного рішення контролюючого органу.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 справа у вказаній частині по суті вирішена правильно, рішення №0018832303 від 08.12.2008 визнано протиправним та скасовано.

Разом з тим судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції.

Доводи Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- позивач проводив готівкові розрахунки із застосуванням реєстратору розрахункових операцій та реєстраційної книги, тому він повинен був діяти на підставі абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України,

- за наявністю фіскальних звітних чеків реєстратору розрахункових операцій та на їх підставі позивач повинен здійснити облік наявної готівки,

- наявність фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у книзі обліку розрахункових операцій не можна вважати здійсненням позивачем оприбуткування готівки в повному обсязі,

- застосована до позивача відповідальність передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995.

Суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є склад порушення, передбаченого Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в України, Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, та за яке передбачена відповідальність Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" . Висновки відповідача, викладені в Акті перевірки №000084 від 28.11.2008 про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України відповідають дійсним обставинам справи.

Аналіз матеріалів справи, наданих сторонами доказів, пояснень представника позивача дає судовій колегії достатні підстави надати іншу, ніж викладено у постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009, правову оцінку обставинам у справі.

З Акту перевірки вбачається, що порушення у вигляді неоприбуткування готівки, виявлене контролюючим органом при перевірці, полягало у відсутності записів в Книзі обліку розрахункових операцій згідно Z - звітів №1075, №1076, №1077 з 25.11.2008 по 27.11.2008

З наведеного випливає, що перевіряючим був відомий тій факт, що КОРО №0102002196 р/з від 04.11.2008 на момент перевірки 28.11.2008 містила одночасно Z-звіти №1075, №1076, №1077 з 25.11.2008 по 27.11.2008, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про відсутність з боку позивача вчинення порушення у вигляді неоприбуткування готівки.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України встановлено, що термін "оприбуткування готівки" вживається в такому значенні: проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій регулюється розділом 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 106/5297). Зокрема, підпунктом 7.5 встановлено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає у тому числі щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Матеріалами справи підтверджується, що сума готівки, яка була отримана позивачем, проведена ним через реєстратор розрахункових операцій, про що свідчить зміст акту перевірки та розрахунок не оприбуткованої суми податковим органом.

З витягу з Книги обліку розрахункових операцій вбачається, що Z-звіт №1075 від 25.11.2008 був внесений в КОРО до перевірки, про що є підписи перевіряючи. Записи про Z-звіти №1076, №1077 від 26.11.2008 та від 27.11.2008 були внесені після перевірки, але той факт, що податковому органу при розрахунку суми штрафу була відома сума, вказана в Z-звітах, свідчить про те, що вказані звіти знаходились в Книзі обліку розрахункових операцій.

Сума готівкових коштів оприбуткована позивачем в касу шляхом виписки прибуткових касових ордерів №№312, 313 від 25.11.2008 (а. с. 51,52), №№314, 315 від 27.11.2008 (а.с.55-56).

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001882303 від 08.11.2008 на суму 8362,72грн.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 у справі №2а-290/09/2/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта №0018832303 від 08.12.2008.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2010 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко

Попередній документ
11185784
Наступний документ
11185786
Інформація про рішення:
№ рішення: 11185785
№ справи: 2-а-290/09/2/0170
Дата рішення: 01.06.2010
Дата публікації: 17.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: