Копія
Іменем України
Справа № 5020-4/585-7/168-12/206-7/336
01.06.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АН-Капітал" - Вохмянін Аркадій Миколайович, довіреність б/н від 12.01.10,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Гармаш Олена Миколаївна, довіреність № 2718/9/10 від 14.10.08,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Никольська Ксенія Борисівна, довіреність № 1304/9 від 09.04.10,
прокурор, Прокуратури міста Севастополя - Шульга Антон Миколайович, довіреність № 574 від 18.11.08,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Альошина Світлана Михайлівна ) від 18.12.09 у справі № 5020-4/585-7/168-12/206-7/336
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АН-Капітал" (вул. Брестская, 18-А, м. Севастополь, 99001)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)
за участю Прокуратури міста Севастополя ( вул. Павліченко,1, м. Севастополь, 99011)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Господарського суду м. Севастополя від 18.12.2009 (суддя Альошина С.М.) у справі № 5020-4/585-7/168-12/206-7/336 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, м. Севастополя. Постановлено: Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 31.10.2007 № 0000182200/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь, податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток -у сумі 1 087 589,94 грн., у тому числі 735 950,78 грн. за основним платежем та 351 639,16 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.
Не погодившись з потановою суду Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.
Представник позивача заперечував проти доводів, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду пешої інстанції -без змін.
Представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що у період з 16.07.2007 по 03.08.2007 була проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал” за період з 03.03.2005 по 31.03.2007.
В ході перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал” вимог п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 в частині невключення позивачем до складу валових доходів сум процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 17 429,41 грн., за 1 квартал 2007 року в розмірі 6 110,57 грн.; п.п. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження позивачем доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що повинні відображатись в податковому обліку за датою, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, та завищення доходів звітного періоду з операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік у розмірі 48 009,63 грн. та завищення доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2006 рік у розмірі 47 976,14 грн.; п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення позивачем витрат звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 197 240,28 грн., за 1 квартал 2007 року в розмірі 26 969,50 грн.; п. 5.1., п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення позивачем до складу валових витрат, пов'язаних з виплатою процентів за кредитами протягом звітного періоду, у зв'язку з використанням кредитних коштів за цілями, не пов'язаними з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік в розмірі 48 599,98 грн., за 2006 рік у розмірі 369 791,22 грн., за 1 квартал 2007 року у розмірі 17 542,82 грн.
За результатами вказаної перевірки податковим органом був складений акт №1283/10/22-209/33365526 від 10.08.2007, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 22.08.2007 позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток -у сумі 1 087 589,94 грн., у тому числі 735 950,78 грн. - основний платіж, 351 639,16 грн. - штрафні санкції.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 22.08.2007 було залишене без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2007 № 0000182200/1.
Перевіркою встановлено, що ТОВ “Компанія з управління активами “АН-Капітал” не включило до складу валового доходу суму процентів у розмірі 94 159,92 грн., умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповернутою на кінець звітного періоду, і в результаті чого у порушення вимог п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст.1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, занижений податок на прибуток за 2006 рік та за 1 квартал 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Югтранс-Україна» (повірений) та ТОВ “Велазо-Україна” (довіритель) укладений договір від 21.09.2006, згідно з яким повірений зобов'язувався придбати від імені та за рахунок довірителя залізничні вагоні та передати їх довірителю. Станом на 22.09.2006 вхідний залишок грошових коштів на рахунку позивача в ВАТ “АБ “Морський” складав 242,92 грн.
22.09.2006, на виконання договору доручення від 21.09.2006 на поточний рахунок ТОВ “ Компанія з управління активами “АН-Капітал” надійшли кошти від ТОВ "Велазо-Україна" відповідно до меморіального ордеру № 55 від 22.09.2006 в сумі 3 140 000,00 грн. Зі свого поточного рахунку № 2600910945 ТОВ “ Компанія з управління активами “АН-Капітал” відповідно до платіжного доручення № 198 від 22.09.2009 сплатило 3 100 000,00 грн. на рахунок ВАТ “АБ “Морський” у погашення кредиту за кредитним договором № 210405 від 27.04.05, у відповідності з платіжним дорученням № 199 від 22.09.2009 сплатило 38 983,56 грн. на рахунок ВАТ “АБ “Морський” в оплату відсотків за користування кредитом.
Станом на 22.09.2006 вихідний залишок грошових коштів на рахунку позивача в ВАТ “АБ “Морський” складав 1 259,36 грн.
Часткове повернення отриманих коштів за договором доручення від 21.09.2006 здійснено ТОВ “ Компанія з управління активами “АН-Капітал” 22.12.2006 відповідно до платіжного доручення № 23 в сумі 1 973 800,00 грн. Залишок неповернутих коштів за договором доручення від 21.09.2006 станом на 22.09.2006 складав -3 140 000 грн., станом на 23.12.2006 -1 166 200 грн.
Згідно договору № К76 від 31.10.2005 ТОВ “ Компанія з управління активами “АН-Капітал”, від імені якого діяв ВАТ “АБ “Морський”, сплатило ТОВ “Севастопольський депозитарій” за цінні папери -прості імені акції ВАТ “Укртермотранссервіс” на загальну суму 1 100 000 грн. у кількості 225 797 шт.
Відповідно платіжного доручення № 153 від 31.10.2005 кошти у сумі 1 100 000 грн. перераховані на поточний рахунок ТОВ “Севастопольський депозитарій”.
У окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами позивача сума у розмірі 1 100 000,00 грн. включена до складу витрат від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за жовтень 2005 року.
09.04.2007 між сторонами укладена додаткова угода, відповідно до якої позивачу замість скасованих акцій ВАТ “Укртермотранссервіс” у рахунок заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” були передані акції ВАТ „Холдингова компанія „Укренергопром”.
Згідно з актом виконаних робіт від 30.05.2007 позивач прийняв від ТОВ “Севастопольський депозитарій” 4 400 000 шт. простих іменних акцій ВАТ „ Холдингова компанія „Укренергопром” на суму 1 100 000,00 грн.
29.12.2005 між позивачем (покупцем), від імені якого на підставі договору доручення від 22.12.2005 № К101 діяв ВАТ “АБ “Морський”, та ЗАТ «Брок-Експеримент»(продавцем) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери ВАТ “Укренергомережі” на загальну суму 59 358,08 грн.
Зазначені витрати були здійснені позивачем в першому півріччі 2006 року. Реєстрація випуску зазначених акцій ВАТ “Укренергомережі” скасована у відповідності з розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.07.2006 № 29-КУ-С.
28.04.2005 між позивачем та ВАТ “АБ “Морський” був укладений кредитний договір № 210405.
Відповідно п. 1.1. цього договору Банк надає Позичальникові кредит для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності у сумі 8 000 000,00 грн. на строк з 28.04.2005 по 24.04.2006, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 24% річних.
28.04.2005 згідно з меморіальним ордером № 3 на поточний рахунок позивача № 2600910945 надійшли запозичені кошти у сумі 2 000 000,00 грн. Вхідний залишок на поточному рахунку станом на 28.04.2005 складав 24 571,14 грн.
29.04.2005 кошти у сумі 2 000 000,00 грн. були перераховані ДП “Тис-Крим” за організацію перевезення вантажів згідно з договором № 1-ЮУ від 28.04.2005.
У зв'язку неможливістю виконання договору № 1-ЮУ від 28.04.2005 з боку ДП “Тис-Крим” виконано повернення грошових коштів, отриманих за вказаним договором, відповідно до меморіального ордеру № 347 від 31.05.2005 в сумі 41 000,00 грн., відповідно до меморіального ордеру № 514 від 20.07.2005 в сумі 1 454 265,00грн., відповідно до меморіального ордеру № 519 від 22.07.2005 в сумі 504 735,00 грн.
19.07.2005 між позивачем (повіреним) та ТОВ “Велазо-Україна” (довірителем) укладений договір доручення, відповідно до п. 1 якого повірений зобов'язувався здійснити від імені та за рахунок Довірителя придбання заборгованості ЗАТ «Лоція»перед АБ «Морський», на підставі додаткової угоди від 23.08.2005 до договору доручення від 19.07.2005 змінено предмет договору, на повіреного покладений обов'язок здійснити від імені та за рахунок Довірителя пошук та придбання нежитлового приміщення під офіс за 1 959 000,00 грн.
22.08.2005 між позивачем (позичальником) та АКБ “Порто-франко” (банком) укладений кредитний договір № 1010/1-05.
Згідно з п. 1.1 зазначеного договору передбачена виплата процентів за користування кредитом, виходячи зі ставки 16,5% річних.
22.08.2005 згідно з меморіальним ордером № 1301 на розрахунковий рахунок позивача надійшли кредитні кошти за зазначеним договором в сумі 4 725 500,00 грн.
Позивач (довіритель) та ТОВ “Велазо-Україна” (повірений) уклали договір доручення від 30.08.2005 № 1 на придбання залізничної платформи.
30.08.2005 позивачем було перераховано на адресу ТОВ “Велазо-Україна” відповідно до платіжного доручення № 108 суму в розмірі 4 630 070,00 грн., а 16.09.2005 за платіжним дорученням № 120 - суму в розмірі 71 000,00грн.
Судом встановлено, що ТОВ “КУА “АН-Капітал” перерахувало на адресу ТОВ «Велазо-Україна»за платіжним дорученням від 12.07.2006 № 155 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. за оплату акцій ВАТ «Завод «Львовсельмаш» згідно з договором № К19/2 от 11.07.2006.
Договір № К19/2 від 11.07.2006 був наданий відповідачу під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 1.22.2. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Зі змісту положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»випливає, що поворотна фінансова допомога має наступні додаткові ознаки: вона надається платнику податків на підставі договору, який передбачає передання платнику податку коштів у користування; не передбачається нарахування відсотків або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами; кошти передаються на визначений договором строк.
Така позиція викладена у податковому роз'ясненні Державної податкової адміністрації України щодо застосування підпункту 4.1.6. пункту 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженому наказом ДПА України № 26 від 24.01.2003.
Як вбачається зі змісту договору доручення від 21.09.2006, укладеного між позивачем і ТОВ “Велазо-Україна”, предметом договору є доручення про придбання від імені та за рахунок довірителя залізничних вагонів, а не передання позивачу у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Істотними умовами договору поворотної фінансової допомоги є чітко визначена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що договір доручення від 21.09.2006 не є договором поворотної фінансової допомоги (позики), у зв'язку з чим безпідставним є включення відповідачем до складу валових доходів сум процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України, умовно нарахованих на суми, залучені ТОВ “КУА “АН-Капітал” за договором доручення від 21.09.2006, які залишались неповерненими на кінець звітного періоду.
Оподаткування податком на прибуток коштів, залучених за договорами доручення, регулюється абз. 4 пп. 7.9.1. п. 7.9. ст.7 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами), відповідно до якого не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
При цьому валовий доход повіреного збільшується на суму винагороди, на яку він має право у разі виконання договору доручення, адже відповідно до пп. 4.1.1. Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами) до складу валових доходів включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
Такими доходами є, зокрема, сума винагороди, яку отримує повірений за виконання договору доручення.
Згідно зі ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Пунктом 34 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, передбачено, що у статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.
При цьому, законодавством України не передбачено обов'язку платника податків виключати кошти за договорами доручення зі складу оборотних активів і обліковувати їх як необоротні активи.
Статтею 1008 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення договору доручення на будь-якої стадії його виконання.
Суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що посилання відповідача на відсутність повного виконання договору доручення від 21.09.2006 не є підставою для нарахування і включення до складу валових доходів сум процентів, умовно нарахованих на суми, що отримані ТОВ “КУА “АН-Капітал” за договором доручення від 21.09.2006, оскільки таки наслідки припинення договору доручення не передбачені податковим законодавством України.
Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Пунктом 1.4 ст.1 вказаного Закону визначено, що цінний папір - документ, що засвічує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам установленим законодавством про цінні папери.
Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-ІV (із змінами та доповненнями) передбачено, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виникнення зобов'язань, згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам; акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005 позивач сплатив ТОВ “Севастопольський депозитарій” за прості імені акції ВАТ “Укртермотранссервіс” у кількості 225 797 шт. загальну суму -1 100 000,00 грн.
Однак, фактично, акції ВАТ “Укртермотранссервіс” на особистий рахунок позивача у цінних паперах від ТОВ “Севастопольський депозитарій” не надійшли у зв'язку з державною реєстрацією припинення юридичної особи ВАТ “Укртермотранссервіс” з 12.08.2005 та їх скасуванням 28.11.2005 розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 39-КИ-С.
Таким чином, ТОВ “Севастопольський депозитарій” станом на жовтень 2005 року та на кінець 2005 року мав заборгованість перед позивачем у сумі 1 100 000,00 грн.
Пп. 7.6.3. п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що під терміном “витрати” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Таким чином, помилковими є доводи відповідача щодо того, що у позивача були відсутні правові підстави для відображення у складі витрат Декларації з податку на прибуток підприємств за 2005 рік, яка була подана 04.02.2006, витрат на придбання акцій ВАТ «Укртермотранссервіс»за жовтень 2005 року, оскільки позивачем у відповідності з пп. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат окремого податкового обліку включена сума заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн.
Існування заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. за жовтень 2005 року та на кінець 2005 року не заперечується відповідачем і підтверджується висновком експерта ТОВ “Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи” № 26 від 01.08.2009.
Таким чмном, позивач обґрунтовано включив до складу витрат окремого податкового обліку фінансових результатів операцій позивача з цінними паперами суми заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. за жовтень 2005 року.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Статтею 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
На підставі п. 4 “Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237, безнадійною дебіторською заборгованістю визнається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Існування заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. перед позивачем протягом 2006 р. і 1 кварталу 2007 р. навіть за акції, реєстрація яких скасована, не є порушенням вимог податкового законодавства, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, оскільки на момент перевірки податковим органом та прийняття оскаржуваного рішення, строк позовної давності щодо заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” не сплинув і така заборгованість не є безнадійною, що також підтверджується наступним укладенням додаткової угоди від 09.04.2007.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи податкового органу про нікчемність договору купівлі-продажу № К76, укладеного 31.10.2005 між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій”, договору № К160 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 29.12.2005 між позивачем і ЗАТ “Брок-Експеримент” є помилковими.
Факт скасування державної реєстрації підприємства не має наслідком недійсність всіх угод, у тому числі, угод з власниками акцій, діяльність яких не припинена.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, договір купівлі-продажу № К76 укладений між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій” 31.10.2005. При цьому скасування акцій ВАТ “Укртермотранссервіс” відбулось 28.11.2005, тобто пізніше ніж укладена угода, а тому відсутні підстави вважати її нікчемною.
Договір купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005 укладено між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій”, який був власником цінних паперів -акцій ВАТ “Укртермотранссервіс”.
З матеріалів справи вбачається, що договір № К160 купівлі-продажу цінних паперів - акцій ВАТ «Укренергомережі»на загальну суму 59 358,08 грн., укладено між позивачем та ЗАО “Брок-Експеримент” 29.12.2005.
Зобов'язання позивача за договором № К160 купівлі-продажу цінних паперів було припинено 31.01.2006 відповідно ст. 601 Цивільного кодексу України зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що укладено договір № 04/160 від 31.01.2006.
Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 11.05.2006. Реєстрація випуску зазначених акцій скасована відповідно до розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.07.2006 № 29-КУ-С.
Таким чином, події на які посилається відповідач, відбулись пізніше, ніж укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № К160 від 29.12.2005, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати його нікчемним.
Висновком експерта № 26 від 01.08.2009 підтверджено, що сума у розмірі 59 358,08 грн. зарахована в рахунок погашення зобов'язань і до складу витрат за додатку КЗ декларації на прибуток за 2006 рік не включалась, а тому відсутні підстави для виключення суми 59 358,08 грн. з витрат окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами.
Доводи податкового органу про списання суми у розмірі 59 358,08 грн. у ході розгляду справи не підтверджені, доказів урахування цієї суми у валових витратах позивача відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Пунктом 5.5 пункту 5 статті 5 Закону передбачені особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаними. Згідно з пп. 5.5.1 цього пункту до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
При цьому законодавство не містить вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору вже є ознакою господарської діяльності, втім результат укладення окремого договору, зокрема, придбання або виконання певних послуг, може не мати матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг або їх отримувача.
Як вбачається з висновку експерта № 26 від 01.08.2009, кредитні кошти були витрачені на оплату послуг банку, погашення нарахованих процентів по кредиту у відповідності з кредитним договором № 210405 від 28.04.2005, виплату заробітної платні, оплату за договором перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005, оплату за договором доручення № 1 від 30.08.2005 на придбання залізничної платформи, плату за послуги зарахування і списання цінних паперів, плату за аудиторські послуги.
Загальна прибутковість діяльності ТОВ „Компанії з управління активами „Ан-капітал” підтверджується балансом за 2006 рік і не заперечується відповідачем.
Помилковими є також доводи відповідача про те, що укладення позивачем договору перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005 і договору доручення № 1 від 30.08.2005 не було спрямоване на отримання доходу.
Згідно зі статутом ТОВ «Югтранс-Україна»(позивача), у редакції, яка діяла на час здійснення спірних правовідносин, основними видами діяльності товариства були: діяльність автомобільного вантажного транспорту, вантажний залізничний транспорт та функціонування автомобільного транспорту.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача надійшла пропозиціяДП “Тис-Крим” щодо участі у виконанні послуг перевезення вантажів.
За договором транспортної експедиції № 2 від 20.04.2005, укладеним між компанією “UGTRANS Terminal Co.Ltd” (м. Лімассо, Кіпр) і ТОВ “Югтранс-Україна” (позивачем), позивач зобов'язався організовувати перевезення вантажів залізничним шляхом України.
На виконання цього договору між позивачем і ТОВ „Тис-Крим” був укладений договір транспортної експедиції № 1-ЮУ від 28.04.2005.
Позивач зазначав, що через брак залізничних вагонів і після збільшення тарифів виконання договору транспортної експедиції № 1-ЮУ від 28.04.2005 було припинено.
Одночасно з метою придбання власних залізничних вагонів, між позивачем і ТОВ “Велазо-Україна” було укладено договір доручення № 1 від 30.08.2005.
30.08.2005 позивач перерахував ТОВ “Велазо-Україна” за платіжним дорученням № 108 суму у розмірі 4 630 070,00 грн., а 16.09.2005 -за платіжним дорученням № 120 - суму в розмірі 71 000,00 грн.
Відсутність доказів постачання на адресу позивача залізничної платформи протягом перевіряємого періоду, є підставою виключення зі складу валових витрат процентів за користування грошовими коштами залученими за кредитним договором № 210405 від 28.04.2005 між позивачем і ВАТ “АБ “Морський” та кредитним договором № 1010/1-05 від 22.08.2005 між позивачем і АКБ “Порто-франко”.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зі змісту укладених позивачем договору перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005 і договору доручення № 1 від 30.08.2005 вбачається, що їх метою було підвищення доходів (доходності господарської діяльності) сторін в грошовій та матеріальній формах від здійснення основних напрямків їх господарської діяльності, у зв'язку з чим виплата позивачем за час дії цих договорів (контрактів) процентів за банківськими кредитами, кошти за якими були перераховані позивачем контрагентам на виконання зобов'язань за цими договорами (контрактами) пов'язана з веденням позивачем господарської діяльності та обумовлена останньою.
Відповідно до пункту 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Враховуючи, що розірвання договорів (контрактів), на виконання зобов'язань, за якими позивачем були перераховані кредитні кошти, не стосувалося господарської операції, здійсненої між банками ВАТ “АБ “Морський” і АКБ "Порто-франко" та позивачем щодо надання (отримання) кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, у позивача не виник обов'язок зменшити валові витрати на суму сплачених банку процентів за час користування кредитними коштами з метою виконання зобов'язань за вищевказаними договорами (контрактами).
Таким чином, сплата процентів за користування грошовими коштами, залученими за кредитним договором № 210405 від 28.04.2005 між позивачем і ВАТ “АБ “Морський”, а також за кредитним договором № 1010/1-05 від 22.08.2005р між позивачем і АКБ “Порто-франко”, є обов'язком позивача.
Як вбачається матеріалів справи, кредитні кошти, отримані позивачем, залучались для ведення звичайної діяльності позивача, яка підпадає під визначення господарської діяльності, наведене у п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Пункт 5.3 ст. 5 Закону передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових.
П. 5.11 ст. 5 Закону не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.
Таким чином, висновок податкового органу щодо того, що факт перерахування коштів не свідчить про зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства, не підтверджується матеріалами справи та зроблений без врахування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У ході розгляду справи встановлено, що ТОВ “Компанія з управління активами “АН-Капітал” перерахувало на адресу ТОВ «Велазо-Україна»за платіжним дорученням від 12.07.2006 № 155 грошові кошти в сумі 5 000 грн. за оплату акцій ВАТ «Завод «Львовсельмаш»згідно з договором № К19/2 от 11.07.2006.
Згідно з п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідачем не заперечується те, що розрахункові і платіжні документи були надані йому до перевірки, а під час процедури апеляційного узгодження також надано договір № К19/2 від 11.07.2006.
Відсутність договору № К19/2 від 11.07.2006 і наступне його надання позивачем підчас процедури апеляційного узгодження прийнятого податкового повідомлення -рішення є підставою для виключення суми 5 000,00 грн. зі складу витрат окремого податкового обліку.
У платіжному дорученні № 155 від 12.07.2006 зазначено призначення платежу - 5 000,0 грн. - за прости іменні акції у депозитарії згідно договору № К19/2 від 11.07.2006.
У цьому випадку датою збільшення витрат є саме дата списання коштів з банківського рахунку ТОВ “Компанія з управління активами “АН-Капітал” на оплату товарів - простих іменних акцій.
Помлковим є висновок акту перевірки про порушення позивачем пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 в частині заниження доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2005 рік у сумі 192 038,52 грн. і відповідно завищення доходів звітного періоду від зазначених операцій за півріччя 2006 року у розмірі 191 521,56 грн., за 3 квартал 2006 року в сумі 191 804,56 грн. та за 2006 рік - у розмірі 191 904,56 грн.
У відповідності з висновком судово-економичної експертизи дохід від реалізації цінних паперів у 2005 році склав 3 023 738,52 грн., за 1 півріччя 2006 року -3 085 065,44 грн.
Позивачем у 2005 році відображений дохід від операцій з цінними паперами у додатку К3 до декларації про прибуток у сумі 2 831 700,00 грн., що на 192 038,52 грн. менше, ніж за даними податкового обліку.
За 2006 рік позивачем відображено дохід від операцій з цінними паперами у сумі 4 777 815,00 грн., що на 191 904,56 грн. більше.
Таким чином, заниження позивачем доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2005 рік виправлено позивачем, що відображено у декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року.
За таких обставин, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Севастополя від 18.12.2009 у справі № 5020-4/585-7/168-12/206-7/336 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко