Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-5804/09/0124
01.06.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.
при секретарі судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю: сторони, третя особа, їх представники явку не забезпечили,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим ( Прищепа О.І. ) від 26.06.09 у справі № 2а-5804/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Інспектора АППР ДПС при УДАІ ГУМВС України лейтенант міліції Кульпа Марини Володимирівни (вул. Куйбишева, 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
3-тя особа:
Республіканська рота дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в АР Крим (вул. Куйбишева 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,
Позивач - ОСОБА_2 звернулась до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до інспектора АППР ДПС при УДАІ ГУ МВС України лейтенант міліції Кульпа М.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.05.2009 серії АК №106704.
Безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності позивач обґрунтувала тим, що за кермом автомобілю Субару, держномер НОМЕР_1, 05.05.2009 о 13:19 на 7км Обхід міста Сімферополя перебувала не вона, оскільки взагалі не має навичків керування автомобілем, не має водійського посвідчення, вказаній у адміністративний постанові транспортний засіб відповідно до технічного паспорту НОМЕР_2 дійсно зареєстрований на ОСОБА_2, однак право керування належить чо ловікові - ОСОБА_6, який має відповідне посвідчення водія.
У постанові зазначено, що фіксація адміністративного правопорушення здійснювалась за допомогою технічного приладу "Визир" №0812542. Однак вказаний прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ та керується ним безпосередньо у ручному режимі, з чого випливає що додані до адміністративної постанови знімки не можна вважати належними доказами вчинення правопорушення. Крім того, оскільки технічний прилад "Визир" №0812542 застосовується не в автоматичному режимі, складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов'язковим.
Постановою суду першої інстанції від 26.06.2009 в задоволенні позову відмовлено (а. с. 18-20).
Судове рішення мотивовано тим, що згідно з частиною шостою статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, тому доводи позивача про обов'язок посадової особи скласти адміністративний протокол відхилені судом як безпідставні і не відповідаючи вимогам діючого законодавства. Крім того, посилання позивача на те, що не вона, як власник транспортного засобу, вчинила адміністративне правопорушення, а інша особа, не прийнято судом до уваги з тих підстав, що позивач не скористалась наданим їй правом згідно з частиною другою статті 14-1 КУпАП повідомити орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, про відповідні обставини. Оскільки частиною другою статті 14-1 КУпАП передбачена процедура перегляду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності невинної особи без звернення до суду, бездіяльність позивача з виявлення істини у справі не може бути підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з причини порушення з боку позивача порядку звернення до відповідача щодо вчинення правопорушення іншою особою.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2009, прийняття нової постанови про задоволення позову.
На думку заявника апеляційної скарги, судове рішення є незаконним, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
В судове засідання 01.06.2010 позивач явку не забезпечила, надала суду телеграму, в якій просила розглянути справу в її відсутність.
Відповідач, третя особа явку представників в судове засідання 01.06.2010 також не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється на основі наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 N3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АК №106704 від 05.05.2009 до позивача застосоване адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 300,00грн. відповідно до частини першої статті 122 КУпАП за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху.
Суть адміністративного правопорушення полягала у тому, що 05.05.2009 о 13:19 на 7 км автодорозі Обхід міста Сімферополя водій автомобілю Субару, держномер АК 6685 ВЕ, в населеному пункті перевищив в встановлених межах швидкість руху транспортного засобу більш ніж на двадцять кілометрів на годину (95 км/год.).
Відповідно до частини першої статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Оскільки згідно з відомостями Національної бази зареєстрованих транспортних засобів автомобіль Субару, держномер АК 6685 ВЕ, зареєстрований за ОСОБА_2, тому за правилами статті 14-1 КУпАП саме позивач, як власник даного автомобілю, постановою від 05.05.2009 був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Правопорушення зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу "Визир" №0812542, про що зазначено у постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення інспектором ДПС не складався, постанову прийнято без участі громадянки ОСОБА_2, відправлено їй поштою разом з доданими до постанови фотознімками в підтвердження факту правопорушення.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Адміністративна відповідальність відповідно до частини першої статті 122 КУпАП наступає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним підтвердженням факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, є фотознімки, зроблені за допомогою технічного засобу "Визир".
За нормами частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 N565-XII міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в України, зокрема технічним приладом "Визир".
З матеріалів справи вбачається, що фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості відеозаписуючого "Визир" №0812542.
По своєму призначенню радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості "Визир" призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху, відображення його на екрані монітора, обробки, збереження та відтворення відеозапису.
Відповідно до статей 10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 №113/98-ВР (із змінами і доповненнями) на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в України та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
В той же час згідно зі статтею 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 05.07.1994 N80/94-ВР (із змінами і доповненнями) з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
На час винесення оскаржуваної постанови технічний прилад "Визир" процедур державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації не пройшов.
Враховуючи викладене, суду не надано належних доказів того, що вищевказаний технічний прилад "Визир" має усі передбачені законодавством документи, які підтверджують правомірність його застосування.
За приписами статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапісу чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а копії постанови та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що 05.05.2009 о 13:19 при фіксації швидкості руху автомобілю Субару, держномер АК 6685 ВЕ, на 7 км автодороги Обхід місто Сімферополь, вимірювач швидкості відеозаписуючий "Визир" №0812542 використовувався в автоматичному режимі, з чого випливає, що інспектор ДПС повинен був обов'язково зупинити водія даного транспортного засобу, скласти протокол про адміністративне правопорушення та вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за її обов'язкової участі.
В порушення вказаних вимог процесуального законодавства адміністративній матеріал оформлено без складання протоколу про адміністративне правопорушення та зібрання достатніх та незаперечливих доказів в підтвердження наявності вини в діях позивача.
Крім того, з доданих до оскаржуваної постанови фотознімків в підтвердження порушення позивачем законодавчо встановленого швидкісного режиму не вбачається, що автомобіль позивача рухався саме в такій зоні, де максимально допустима швидкість руху складає не більше 60 км/год.
Іншими належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення об'єктивно не підтверджується.
Крім того, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 14-1 КУпАП за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З змісту статей 245, 251, 280 КУпАП вбачається, що суттєвою складовою при здійсненні провадження в справі про адміністративне правопорушення є встановлення особи порушника, який притягується до адміністративної відповідальності. Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази повинні безперечно доводити винність встановленої особи в вчинені правопорушення.
З аналізу викладеного це означає, що застосування безпротокольної форми фіксації адміністративного правопорушення у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-, кінозйомки, відеозапису, а також розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не позбавляють орган (посадову особу) обов'язку перед застосуванням адміністративного стягнення виясняти особу водія транспортного засобу та збирати належні докази в підтвердження законності притягнення саме цієї особи до адміністративної відповідальності.
Висновок суду першої інстанції у постанові від 26.06.2009, що оскільки частиною другою статті 14-1 КУпАП передбачена процедура перегляду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності невинної особи без звернення до суду, бездіяльність позивача з виявлення істини у справі не може бути підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на думку судової колегії є помилковим, виходячи з такого.
Викладена у частині другій статті 14-1 КУпАП норма про повідомлення власником (співвласником) транспортного засобу органу (посадової особи), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, про наявність обставин, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення іншою особою внаслідок перебування транспортного засобу у володінні чи користуванні іншої особи, вибування з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, викладена законодавцем як уповноважуюча норма, тобто суб'єкт права має вибір діяти зазначеним у нормі образом чи утримуватися від таких дій без настання певних правових наслідків для нього.
Разом з тим, статтею 55 Конституції України гарантується право кожному на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зазначене право відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Доказування правомірності свого рішення за приписами статті 71 КАС України покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, є недоведеним.
Згідно зі статтею 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема:
1) залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу.
За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, виходячи з принципу повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просив, враховуючи положення статті 11 КАС України, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на оскарження в суді рішень органів державної влади, посадових і службових осіб, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК №106704 від 05.05.2009 про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 300,00грн. згідно з частиною першою статті 122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 287, 288, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2009 у справі №2-а-5804/2009 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АК №106704 від 05.05.2009 по справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 300,00грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 300,00грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко