Справа: № 2-а-3234/09 Головуючий у 1-й інстанції: Яценко Н.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2009 у справі за його позовом до Золотоніського взводу дорожньо-патрульної служби при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, інспектора Золотоніського взводу дорожньо-патрульної служби при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Куріна Сергія Адамовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
28.07.2009 ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із позовом про визнання протиправними дій відповідача по незаконному притягненню його до адміністративної відповідальності та про скасування постанови від 01.07.2009 № 7128 по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується фотоілюстрацією, здійсненою за допомогою контрольного приладу «Візир».
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
01.07.2009 інспектором Золотоніського взводу ДПС Куріним С.А. винесена постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 320 грн. за те, що 11.06.2009 о 16 годині 42 хвилина позивач на 13-му км автодороги Золотоноша-Умань, де встановлений дорожній знак 3.29 (обмеження максимальної швидкості 70км на годину), керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний № НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 114 км на годину, чим порушив вимоги п. 12.9. Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, для застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 320 грн. 00 коп. відповідачу необхідно встановити та підтвердити доказами факт перевищення позивачем швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину.
ОСОБА_2 не визнав своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення перевищення позивачем швидкості руху на 44 кілометра на годину було зафіксовано відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир». При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався.
У відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, органи ДАІ мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доказів того, що «Візир»є приладом, працюючим в автоматичному режимі відповідачем не надано.
В такому випадку відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 254 КУпАП, зобов'язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Не складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення у разі фіксації виявленого правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу є порушенням порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, встановленого КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, винесена за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, які оформлені без дотримання ч. 1 ст. 254 КУпАП, не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Отже, зазначена стаття передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі.
Між тим, згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України»на Держспецзв'язку покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації.
Відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - Держспецзв'язку) № 8/1-817 від 25.03.2009 пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візир» (далі -Пристрій) органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив. Експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має. Держспецзв'язку інформувала листом №8/1-2161 від 13.11.2008 р. МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі -База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. За станом на 12.12.2008 База не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі до Держспецзв'язку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ на Базі Держспецзв'язку не має. Зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації -у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази. Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це експертний висновок або сертифікат відповідності, а для КСЗІ -атестат відповідності. На час винесення оскаржуваної постанови зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Дослідивши всі надані сторонами відомості про вимірювач швидкості «Візир», суд приходить до висновку, що показники зазначеного приладу, на які посилається відповідач, як на доказ перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, є допустимим доказом вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є технічним приладом, показники якого згідно ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, з огляду на незахищеність інформації, що зафіксована зазначеним вимірювачем швидкості, колегія суддів вважає вказаний доказ недостатнім. Показники пристрою «Візир»не є такими, що неспростовтовно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недостатність наданих доказів для встановлення обставин, які відповідач у відповідності до ст. 280 КУпАП зобов'язаний з'ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що постанова від 01.07.2009 № 7128 по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог ст.ст. 251, 254, 280 КУпАП.
Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів на підтвердження правомірності спірної постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є доведеною фотоілюстрацією, здійсненою за допомогою контрольного приладу «Візир»спростовується вищевикладеним.
Колегія суддів звертає увагу на те, що строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення, встановлений ст. 289 КУпАП ОСОБА_2 був пропущений з поважних причин, на підтвердження яких ним додано до адміністративного позову матеріали (а.с. 5), які згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовані відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2009 -задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2009 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора Золотоніського взводу дорожньо-патрульної служби при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Куріна Сергія Адамовича по притягненню ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову інспектора Золотоніського взводу дорожньо-патрульної служби при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Куріна Сергія Адамовича від 01.07.2009 № 7128 по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 13.09.2010.