Справа: № 2-а-7998/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Борекс»до ДПІ у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
15.06.2009 ВАТ «Борекс»звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.11.2008 № 0008292300/0, № 0008302300/0, № 0008282300/0.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0008282300/0 виділено у окреме провадження.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.11.2008 № 0008292300/0, № 0008302300/0.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 29 вересня по 7 листопада 2008 р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 р. по 31 червня 2008 р. (т. 1 а.с. 13 -74).
За результатами перевірки 14 листопада 2008 р. було складено акт перевірки (т. 1 а.с. 13 -74), на підставі якого 27 листопада 2008 р. відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0008292300/0 (т. 1, а.с. 76), № 0008302300/0 (т. 1, а.с. 75).
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Згідно з повідомленням-рішенням № 0008292300/0 позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 81 136 грн. 50 коп., з яких 54 091 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 27 045 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 76).
Підставою для винесення цього повідомлення-рішення був висновок посадових осіб відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Зокрема, у п. 2 розділу 4 «Висновки»акта перевірки зазначено, що позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 83 649 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 54 091 грн. 00 коп.(за липень 2007 р. - 5515 грн. 00 коп., серпень 2007 р. - 2641 грн. 00 коп., вересень 2007 р. - 5070 грн. 00 коп., жовтень р. - 5346 грн. 00 коп., листопад 2007 р. - 5328 грн. 00 коп., березень 2008 р. - 6612 грн. 00 коп., березень 2008 р. - 6612 грн. 00 коп., травень 2008 р. - 4715 грн. 00 коп., червень 2008 р. - 7150 грн. 00 коп.) (т. 1, а.с. 72).
Крім того, згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0008302300/0 позивачу змінено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 29 558 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 75).
Підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення був висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (т.1, а.с. 73),
Зокрема, у п. 3 розділу 4 «Висновки»акта перевірки зазначено, що позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 29 666 грн. 00 коп. при здійсненні операцій поставки брухту чорних металів, одержаних підприємством не внаслідок його придбання, а як відходи виробництва (за січень 2008 р. в сумі 9 891 грн. 00 коп.; лютий 2008 р. - 9 620 грн. 00 коп.; березень 2008 р. - 10 047 грн. 00 коп.) (т.1, а.с. 73).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність податкових повідомлень-рішень від 27.11.2008 № 0008292300/0, № 0008302300/0 доведено не було. За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у запереченнях на позовну заяву та полягають у тому, що позивач був зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту, визначену у зв'язку з закупівлею металу для виробничої діяльності (зокрема, виготовлення ковшів для екскаваторів), на суму, за якою в подальшому було реалізовано відходи цього металу (після виготовлення продукції, для виробництва якої цей метал було закуплено) з посиланням на п.п. 7.4.2, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Колегія суддів вважає доводи апелянта правомірними та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом регулюються Законом України від 05.05.1999 №619-ХІУ «Про металобрухт», згідно ст. 1 якого металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або чистини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Промисловий металобрухт - це непридатні для прямого використання в промисловості вироби або чистини виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції , виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
При цьому, оподатковуваною операцією, у розумінні Закону 168/97-ВР, є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, втому числі операції т передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю), ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (п. 3.1 ст. 3 Закону 168/97-ВР).
Тобто, податковий кредит формується із сукупності сум ПДВ, сплачених платником податку у звітному періоді за усіма операціями з поставки товарів та послуг у межах його господарської діяльності, тобто у складі ціни товару (послуги), за усіма господарськими операціями, які здійснені у межах господарської діяльності такого платника податків.
Враховуючи вищезазначене, при здійсненні операцій з поставки брухту чорних металів, одержаного на підприємстві не внаслідок його придбання, а як відходи виробництва, необхідно визначати частку використання таких товарів (тобто металопродукції) в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді, та виключити відповідну суму податку із податкового кредиту.
Підпункт 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, на який посилався представник відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення, становить виключення із загального правила і передбачає, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 та п. 11.44 ст. 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
При цьому, безпідставними є посилання позивача та суду першої інстанції на те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 вказана норма визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), оскільки до 21 травня 2008 р. п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст.-7 Закону № 168/97-ВР застосовувався до вищезазначених правовідносин, що виникли між сторонами.
Правомірними також є й твердження апелянта щодо необхідності застосування до спірних відносин норм, передбачених п.п. 7.4.3 та 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Так, згідно з п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Відповідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перелік операцій, які підлягають оподаткуванню, наведено у п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30 листопада 2006 р. № 398-V та «Про статтю внесення змін до деяких законодавчих актів України від 3 червня 2008 р. № 309- VІ статтю 11 Закону № 168/97-ВР доповнено п. 11. 44 такого змісту: «Тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЄД затверджує Кабінет Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 104 було затверджено перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Системний аналіз положень п. 3.1 ст. 3, п. 11.44 ст. 11, а також п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР свідчить, що операції з поставки відходів і брухту чорних металів є оподатковуваними операціями (об'єктом оподаткування), однак тимчасово до 1 січня 2009 р. були звільнені від оподаткування.
Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем періодично здійснювалися операції з придбання металу для використання у господарській діяльності (виготовленні продукції). У подальшому, а саме у період з липня 2007 р. по червень 2008 р., відходи виробництва, зокрема, відходи цього металу - брухт чорних металів та металобрухт, позивачем було реалізовано закритому акціонерному товариству «Укрвторчормет».
Згідно з поясненнями сторін у судовому засіданні суду першої інстанції між сторонами не існує спору щодо дати, обсягу, предмету поставки, коду товару, а також ціни, за якою позивачем було реалізовано відходи брухту чорних металів та металобрухт. Відомості, зазначені в акті звірки взаємних розрахунків між позивачем та ЗАТ «Укрвторчермет»за період з 1 липня 2007 р. по 30 червня 2008 р. (т. 2, а.с. 130 - 131), є вірними (т. 3 а.с. 183 - 194).
Відповідно до вимог п. 11. 44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР та п. 1 постанови КМ України № 104 здійснені позивачем у зазначений період операції по реалізації відходів брухту чорних металів та металобрухту не обкладаються податком на додану вартість.
Отже, дія постанови КМУ поширюється на усі операції позивача з реалізації відходів чорних металів та металобрухту у період з 01.07.2007 по 30.06.2008.
Таким чином, в порушення вимог п. п. 7.4.2, п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Борекс»завищено податковий кредит на загальну суму 83 649,00 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2007 року -9891,00 грн.; січень 2008 року -9620,00 грн.; лютий 2008 року - 10047,00 грн., тому перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість ВАТ «Борекс»за період, що перевірявся, правомірно встановлено заниження ПДВ за рахунок завищення податкового кредиту.
Отже, операція з продажу позивачем відходів та брухту чорних металів безпосередньо пов'язується з його господарською діяльністю, адже наявність відходів обумовлено технологією виробництва позивача.
На підставі вищевикладеного слід зазначити, що залишки чорних металів, які були реалізовані ВАТ «Борекс»як непридатні для прямого використання в промисловості вироби або чистини виробів та такі, що не використовуються в оподатковуваних операціях підлягають виключенню з податкового кредиту, що не було враховано судом першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративній справі про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, апелянт довів безпідставність висновків суду першої інстанції стосовно правомірності позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 -скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 13.09.2010.