Справа: № 2-а-7993/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
при секретарі Дерлі І.І.,
за участю:
представників позивача -Ботвиної Т.В., Буряка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення суми, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року,
У лютому 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невідшкодування фактично понесених витрат на допомогу по вагітності та пологам працівнику ОСОБА_2 та рішення про відмову у такому відшкодуванні; зобов'язати відповідача включити суму витрат на виплату вищенаведеної допомоги до заборгованості відповідача та стягнути з останнього заборгованість в розмірі 10964,64 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року позов залишений без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат на виплату допомоги по вагітності та пологам працівнику ОСОБА_2
З таким висновком суду не можна не погодитися виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що з 29.06.2006 року на підприємстві позивача на посаді виконавчого директора працювала ОСОБА_2, розмір заробітної плати якої дорівнював законодавчо встановленому розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік.
21.02.2008 року ОСОБА_2 видано листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, яким останню звільнили від роботи на сто двадцять днів до 25.06.2008 року включно.
Протокольним рішенням від 25.02.2008 року ОСОБА_2 призначено допомогу з тимчасової втрати працездатності у розмірі 100% заробітної плати з 21.02.2008 року по 25.06.2008 року, з яких 84 дні підлягають оплаті за рахунок коштів відповідача.
З метою виконання вищенаведеного рішення позивачем здійснено розрахунок суми допомоги по вагітності та пологам, розмір якої склав 30293,76 грн., у зв'язку з чим включено її до звіту про нараховані внески, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності станом на 01.03.2008 року.
Відповідач, в свою чергу, провів позапланову перевірку позивача щодо правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року.
Під час перевірки у відповідача виникли сумніви щодо навмисного завищення розміру заробітної плати ОСОБА_2 для призначення останній допомоги по вагітності та пологам у більшому розмірі, у зв'язку з чим матеріали перевірки були направлені УБОЗ УМВС України в Чернігівській області та Територіальній Державній інспекції праці в Чернігівській області.
За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 10.10.2008 року, в якому встановлено, що у позивача відсутній належний бухгалтерській облік, що унеможливлює якісне проведення перевірки. При цьому вказано, що питання про відшкодування позивачеві вищенаведених витрат буде вирішено після підтвердження страхувальником фактичної виплати зазначеної допомоги ОСОБА_2 та отримання відповідей від правоохоронних органів та Територіальної Державної інспекції праці у Чернігівській області.
Так, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова керівника ТОВ «ТВП «Оптіма»притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, що виразилося, зокрема, у відсутності графіків роботи ОСОБА_2 за умови неповного робочого тижня, у невірному розрахунку кількості робочих днів цієї працівниці та її середньої заробітної плати для обчислення допомоги по вагітності та пологам.
Окрім того, позивачу винесено припис від 28.10.2008 року № 25-01-029/1240-1161 щодо усунення виявлених порушень.
За наслідком виправлення виявлених порушень розмір допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_2 зменшився і склав 12280,47 грн.
У період з 26.12.2008 року по 30.12.2008 року відповідачем проведено повторну перевірку позивача з аналогічних питань, в ході якої встановлено відсутність підстав для відшкодування допомоги по вагітності та пологам працівнику ОСОБА_2 в розмірі 12280,47 грн.
Такі висновки відповідача судова колегія вважає обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно вимог п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 27 цього Закону страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі, встановленому ст. 21 вказаного Закону. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надавати та виплачувати застрахованим особам відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 38 вищенаведеного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Нормами ч. 1 ст. 39 Закону встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.
За правилами ст. 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно вимог п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, (в реакції на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Відповідно до положень п. 7 Порядку середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі).
У разі коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи (п. 10 Порядку).
Тобто, для визначення середньоденної заробітної плати для оплати днів тимчасової непрацездатності необхідні дані про кількість робочих днів за графіком роботи застрахованої особи у місяці, в якому настав страховий випадок.
Проте, графік роботи на ТОВ «ТВП «Оптіма»відсутній, що не заперечується і самим позивачем.
При цьому, обчислюючи вищенаведену допомогу позивач керувався даними табелів контролю обліку робочого часу, якими зафіксовано кількість фактично відпрацьованих днів та часу працівником ОСОБА_2, а не належних до відпрацювання.
Відтак, неможливість визначення середньоденної заробітної плати унеможливлює визначення дійсного розміру допомоги по вагітності та пологам належного до сплати ОСОБА_2
А тому, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про залишення без задоволення адміністративного позову.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»-залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяА.Ю. Коротких
суддяГ.Г. Федорова
Повний текс ухвали складений 06 вересня 2010 року.