Справа: № 2-а-21-1/09 Головуючий у 1-й інстанції: Петренко Н.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.
суддів Коротких Ю.А., Федорової Г.Г.,
при секретарі Дерлі І.І.,
за участю:
позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва, за участю третьої особи -Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов'язання внести виправлення в пенсійній справі щодо статусу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2009 року,
У січні 2009 року позивач звернувся у суд з адміністративним позовом, в якому просив внести виправлення в особову справу та комп'ютерному обліку щодо узаконеного державою статусу «інвалід війни»замість «прирівняного до інваліда війни»та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок підвищення та компенсацій як інваліду війни з 17.09.2008 року.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не належить до інвалідів війни (згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), оскільки причина його інвалідності не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби чи прийняттям участі у бойових діях. А згідно ч. 2 ст. 7 даного Закону України позивач належить до осіб, які прирівняні до інвалідів війни.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як установлено судом першої інстанції та не спростовується колегією суддів позивач є інвалідом І групи згідно свідоцтва серії НОМЕР_1, виданого 23 жовтня 2006 року Управлінням праці та соціального захисту населення та отримує від управління всі надбавки, що встановлені Законом України «„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
17.09.2008 року позивач подав до управління Пенсійного фонду звернення з проханням здійснити виправлення в особовій справі та в комп'ютерному обліку, а саме замість «прирівняних до інваліда війни»встановити статус «інвалід війни».
Листом від 01.10.2008 року відповідач відмовив позивачу у внесенні змін в особову справу та комп'ютерний облік.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Частина 2 ст. 7 даного Закону України, а саме п. 4 зазначає, що до інвалідів війни також належать інваліди з числа осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання.
Стаття 7 визначає два кола осіб: за ч. 1 ті, які безпосередньо належать до інвалідів війни; та за ч. 2 ті, які також належать (можуть належати, прирівнюються) до інвалідів війни.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що статтею 13 цього Закону законодавець визначаючи коло пільг для даної категорії осіб, чітко і не двозначно встановлює їх для інвалідів війни та прирівняним до них особам визначених статтею 7 вказаного Закону. Та й навіть розмежовуючи ці дві категорії осіб законодавець встановлює для них однакові умови на соціальний захист, всі пільги передбачені для осіб визначених ч. 1 ст. 7 повністю поширюються на осіб визначених ч. 2 ст. 7 Закону.
Зокрема, відповідно до абз. 6 п. 27 ч. 1 ст. 13 цього Закону, інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується Замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивачем 23.10.2006 року до відповідача було подано заяву із копією посвідчення що дає право на пільги для інвалідів війни. Відповідачем з 23.10.2006 року було проведено відповідний перерахунок пенсії позивача із встановленням надбавки у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, колегією суддів враховується, що органи Пенсійного фонду України в своїй роботі під час призначення чи перерахунку пенсій користуються Автоматизованою системою обліку пенсій та допомог (далі - АСОПД), програмне забезпечення якої здійснюється Інформаційно - обчислювальним центром Міністерства праці та соціального захисту населення України (далі - ЮЦ).
Стосовно осіб, права та соціальні гарантії яких підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», програмне забезпечення АСОПД створене ЮЦ розроблене таким чином щоб чітко розмежовувати всі категорії осіб визначені цим Законом.
Позивач згідно програмного забезпечення АСОПД віднесений до категорії осіб прирівняних (таких що належать) до інвалідів війни, для чіткого розмежування його статусу. У випадку позивача дане програмне забезпечення АСОПД не дозволяє відповідачу провести зміну його статусу на інваліда війни, оскільки, така можливість встановлена лише для Інформаційно - обчислювального центру Міністерства праці та соціального захисту населення України.
З огляду на наведене, позивачу обґрунтовано відмовлено у внесенні виправлень в особову справу та комп'ютерний облік щодо узаконеного державою статусу «інвалід війни»замість «прирівняного до інваліда війни».
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяА.Ю. Коротких
суддяГ.Г. Федорова
Повний текст ухвали складений 06 вересня 2010 року.