Справа: № 2-а-634/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Т.Г.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Ніжинського Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Білана Богдана Миколайовича про визнання дій протиправними та зміну постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2009 року,
У лютому 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині внесення до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2009 року даних про вчинення ним порушення п. 2.3 «в»Правил дорожнього руху; змінити постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ 033272 від 10 лютого 2009 року, виключивши формулювання про порушення ним п. 2.3 «в»Правил дорожнього руху, та призначивши меншу міру покарання.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2009 року позов залишений без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає, що п. 2.3 «в»Правил дорожнього руху він не порушував.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а адміністративне стягнення накладене на позивача співмірно вчиненому порушенню.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією встановлено, що 10 лютого 2009 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що ОСОБА_2 10 лютого 2009 року о 13 год. 55 хв. в м. Ніжині Чернігівської області по вул. Московській керував транспортним засобом ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1 без поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») та, одночасно, не був пристебнутий пасом безпеки.
Постановою серії СВ № 033272 від 10 лютого 2009 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 800,00 грн.
Обговорюючи правомірність постанови відповідача, судова колегія зважає на таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, за правилами п. 2.1 «ґ»Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно вимог п. 2.3 «в»Правил на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, позивач під час розгляду справи судом першої інстанції зазначав, що дійсно на момент виникнення спірних правовідносин у нього як водія транспортного засобу ВАЗ-21063 був відсутній поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Між тим, вказує, що ременем безпеки під час керування вищенаведеним автомобілем він користувався.
В той же час, судова колегія вважає необхідним звернути увагу позивача на ту обставину, що до адміністративної відповідальності його притягнуто згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Що ж стосується вимог щодо зміни постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення колегія суддів зважає на таке.
За правилами ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
П. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП встановленою, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 цього Кодексу мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відтак, адміністративний суд не компетентний розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, і, в свою чергу, накладати або змінювати вид та розмір адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення адміністративний позов.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяКоротких А.Ю.
суддяФедорова Г.Г.