Справа: № 2-а-40/09 Головуючий у 1-й інстанції: Шидловський В.Б.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"31" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Любарському районі Житомирської області Сороки Володимира Борисовича про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою начальника Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Любарському районі Житомирської області Сороки Володимира Борисовича на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2009 року,
У квітня 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2009 року серії АМ № 052572, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення без задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією встановлено, що 20 березня 2009 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що ОСОБА_2 20 березня 2009 року о 12 год. 20 хв. будучи відповідальним за проведення дорожніх робіт на автодорозі Житомир -Чернівці, порушив нормативи обладнання місця проведення таких робіт дорожніми знаками згідно схеми № 17, а саме -були відсутні дорожні знаки 1.37, 4.7, 2.6, 7.2.1, 2.5.
Постановою сері АМ № 052572 від 28.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 на підставі ч. 3 ст. 140 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Обговорюючи правомірність оспорюваної постанови, судова колегія зважає на таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками, що закріплено п. 8.1. Правил дорожнього руху.
Згідно вимог ст. 23 Закону України «Про дорожній рух»усі роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватись згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху.
За правилами ч. 3 ст. 140 КУпАП порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому ст. 14 КУпАП визначає, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, обов'язковою передумовою притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб є недодержання останніми певних правил, які входять до їх службових обов'язків і утворюють об'єктивну сторону того чи іншого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З матеріалів справи убачається, що позивач на момент притягнення його до адміністративної відповідальності перебував на посаді дорожнього робітника.
Між тим, відповідач приймаючи оспорювану позивачем постанову, жодним чином не підтвердив того, що саме ОСОБА_2 є тією особою, до службових обов'язків якої входить реалізація нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць провадження робіт та контроль за їх дотриманням.
Таких доказів не надано відповідачем і під час розгляду справи судом першої інстанції, і під час апеляційного провадження.
Тобто, відповідачем при прийнятті оспорюваної постанови не було дотримано принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу начальника Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Любарському районі Житомирської області Сороки Володимира Борисовича -залишити без задоволення.
Постанову Любарського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяКоротких А.Ю.
суддяФедорова Г.Г.