"31" серпня 2010 р. Справа № 6/42-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Кравець Т.В. , суддя Карбань І.С.
при секретарі Горбачовій О.А.,
за участю представників сторін:
кредитора - від ПАТ «Альфа-Банк» - представник Лавренова О.В. за довіреністю № б/н від 03.08.2009р.,
боржника -не з'явився,
ліквідатора -арбітражний керуючий Іваненко Н.О. (ліцензія серії АВ №1158304 від 19.10.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ (вх.№1915С/2-5) на постанову господарського суду Сумської області від 19.04.2010 р. по справі №6/42-10,
за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми,
про визнання банкрутом, -
встановила:
В квітні 2010 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство згідно ст.ст. 7, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у якій просить прийняти заяву до розгляду та порушити провадження у справі про банкрутство, посилаючись на те, що задоволення вимог одного кредитора приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами; та на те, що у зв'язку зі скрутним становищем на ринку та фінансовою кризою практично не отримує прибутку від здійснення підприємницької діяльності, і що її ресурсів не вистачає для покриття наявних боргів (а.с.2-4, т.1).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.04.2010 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.04.2010р., заяву боржника було прийнято до розгляду; порушено провадження у справі і призначено проведення засідання суду на 19.04.2010 р.; накладено арешт на все майно боржника, що належить йому на праві власності, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. (а.с. 1, 50, т.1).
Оскаржуваною постановою господарського суду Сумської області від 19.04.2010 р. (суддя Гордієнко М.І.) визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Визначено, що з дня прийняття постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також, за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З дня прийняття постанови скасовано арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі податкова застава. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень до розпорядження майном банкрута. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іваненко Наталію Олександрівну ( ліцензія АВ № 158304 від 19.10.06р.). Зобов'язано ліквідатора, відповідно до ст.25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», у вказаний строк виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, і всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури. Визначено, що реалізація майна боржника повинна проводитись відповідно ст.ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Встановлено, що кредитори мають право подати свої вимоги до боржника не пізніше двох місяців з моменту відкриття ліквідаційної процедуру (дані боржника: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1), свідоцтво про державну реєстрацію ФО -ПП серія ВО1 № 474559 від 13.08.2003р. виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради , номер запису 26320170000007577) (а.с. 54-58, т.1).
Кредитор, ПАТ «Альфа-Банк», з постановою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Сумської області від 19.04.2010р. скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт вважає, що боржником на момент звернення до суду його неплатоспроможності доведено не було, а суд першої інстанції порушував провадження у справі про банкрутство за відсутності належних доказів того, що у боржника було недостатньо майна для погашення грошових зобов'язань перед кредиторами, що й привело до прийняття невірного рішення по справі.
Боржник - ФОП ОСОБА_3 надав відзив на апеляційну скаргу в якому посилається на те, що не має змоги розрахуватися зі своїми кредиторами у повному обсязі, а також задоволення вимог одного чи декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Ліквідатор - арбітражний керуючий Іваненко Н.О. надала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції по справі, ліквідатор посилається на те, що надані до справи матеріали підтверджують, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Боржник, ФОП ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. про відкладення розгляду справи повернулась на адресу апеляційного господарського суду з поштовою відміткою працівників «Укрпошти»на конверті про причину повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для розгляду справи по суті та враховуючи, що представник кредитора та ліквідатор не заперечували проти розгляду справи за відсутності боржника, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності боржника за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника кредитора та ліквідатора, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення у повному обсязі за наявними у справі і додатково поданими доказами, при цьому, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У відповідності до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) ніякі докази не мають для господарського суду встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно матеріалів справи, фізична особа -ОСОБА_3 (місцезнаходження - АДРЕСА_1) як підприємець зареєстрована 13.08.2003р. виконавчим комітетом Сумської міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В01 № 474559, номер запису 26320170000007577. Боржник є суб'єктом спрощеної системи оподаткування, не веде обліку доходів та витрат, не складає бухгалтерський баланс, не є платником податку на додану вартість. Згідно звітів суб'єкту малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 1-2 кв. 2009 р. боржник не має найманих працівників, не має заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, по податках і зборах (загальнообов'язковим платежам) (а.с. 8,40-41, т.1).
Як встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, боржник має зобов'язання, пов'язане із здійсненням підприємницької діяльності, яке не забезпечені заставою: перед ФОП ОСОБА_4 на підставі договору позики грошових коштів б/н від17.07.2008р. в сумі 248563,00грн.
Окрім того, боржник має заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк»на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з прострочкою сплати в сумі 2400000,00 грн. за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р., та за кредитним договором № SME0014392 від 12.06.2008р. в результаті невиконання його умов боржником була нарахована прострочка за кредитом у сумі 113959,32 грн., по процентах -6870,06грн.,пеня- 48582,54 грн.
Суд першої інстанції встановив, що вищевказані зобов'язання визнаються боржником, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності та не погашені у встановлений строк.
Загальний розмір вимог кредиторів -ПАТ«Альфа-Банк»та ФОП ОСОБА_4, складає 2817975,46 грн., що підтверджується наданими доказами.
Суд першої інстанції, також, встановив, що боржник має у власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, магазин продовольчих товарів, загальною площею 84,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, буд. 23/1, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки №0015300/1 від 17.07.2008р., укладеним між ФОП ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа - Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа - Банк», у забезпечення виконання божником зобов'язань за кредитним договором № SME0015300 від 17.07.2008р.
Вартість іпотечного майна, за договором іпотеки №0015300/1 від 17.07.2008р. було оцінено сторонами за домовленістю у розмірі 1382250,00 грн., а згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно - 189964,00 грн.
Інших активів, на які можливо звернути стягнення, боржник не має.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що за рахунок майна боржника, що належить боржнику та є предметом іпотеки, не можливо виконати зобов'язання перед кредиторами боржника, а задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами, дійшов висновку про визнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 банкрутом і застосування до банкрута процедури ліквідації, передбаченої ст. ст. 22-34, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов такого висновку, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Статтями 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту постанови - Закон) встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).
Відповідно до приписів статті 1 Закону суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Із викладених норм діючого законодавства про банкрутство вбачається, що вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутство боржника -фізичної особи, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Згідно ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також - обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. В той час як господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами (виконавчими або іншими розрахунковими, на підставі яких здійснюється списання коштів).
Факт заборгованості боржника перед кредитором має бути підтверджений відповідними доказами. Відповідно до положень Закону у справі про банкрутство судом встановлюється грошові вимоги кредиторів та лише дійсні вимоги, що відповідають чинному законодавству.
У відповідності до положень ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
У відповідності до вимог ст. 198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівкової або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2008р. між ФОП ОСОБА_3 (позичальник) та ФОП ОСОБА_4 (позичкодавець) був укладений договір позички грошових коштів, згідно умов якого боржнику (позичальнику) була надана позика в сумі 248563,00 грн. строком до 17.04.2009р. (а.с. 38 т.1).
При цьому, докази звернення кредитора -ФОП ОСОБА_4 з досудовою вимогою до боржника повернути грошові кошти у сумі 248563,00 грн. у заяві про визнання боржника банкрутом не наведено і до заяви боржника не додано.
У матеріалах справи відсутні і належні докази отримання боржником грошових коштів у сумі 248563,00 грн. за договором позики від 17.07.2008р. Хоча у п. 2 договору позики від 17.07.2008р. і зазначається, що підписання договору позичальником підтверджує факт одержання ним від позикодавця позики і що сума позики прийнята у повному обсязі, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.ст. 32-36,43 Господарського процесуального кодексу України та ст.198 Господарського кодексу України вважає, що наявність лише укладеного договору між суб'єктами підприємницької діяльності без підтвердження будь-якими платіжними або розрахунковими документами отримання боржником грошової суми не може братися до уваги господарським судом.
На думку колегії суддів господарський суд необґрунтовано дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора -ФОП ОСОБА_4 до боржника за договором позики від 17.08.2008р. є безспірними, оскільки безспірними у розумінні Закону про банкрутство є вимоги, які підтверджені платіжними або розрахунковими документами, а таких доказів ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду боржником не надано.
Як свідчать матеріали справи, боржник здійснює торгівельну діяльність, отримує доходи від цієї діяльності, тому колегія суддів вважає, що господарський суд неповно з'ясував усі обставини стосовно наявності або відсутності інших активів боржника (товарів, продукції тощо).
Крім того, згідно матеріалів справи, 12.06.2008р. між громадянином ОСОБА_3 (позичальник) та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»(кредитор) був укладений кредитний договір №SME 0014392 згідно п.п. 1.1, 1.2 умов якого, кредитор надав позичальнику кредит на задоволення неспоживчих потреб в розмірі 20000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних. (а.с. 19-21,т.1)
Згідно умов кредитного договору №SME 0014392 від 12.06.2008р., кредит був наданий ОСОБА_3, як громадянину України, а не фізичній особі-підприємцю. Докази того, що кредитні кошти, отримані гр. ОСОБА_3, були використані ним у своїй підприємницькій діяльності -відсутні.
Крім того, згідно кредитного договору №SME 0014392 від 12.06.2008р., кредит був виданий строком на 24 календарних місяці, а згідно Графіку погашення кредиту, датою погашення кредиту є 10.06.2010р., тоді як боржник звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про визнання себе банкрутом 06.04.2010р., тобто до настання строку повернення кредиту.
Докази того, що кредитор -ПАТ «Альфа-Банк»звертався до боржника - ФОП ОСОБА_3 з вимогою про дострокове повернення суми кредиту, в матеріалах справи відсутні.
На підтвердження наявності заборгованості боржника перед ПАТ «Альфа-Банк»за договором №SME 0014392 від 12.06.2008р., божником до заяви було додано копію позову кредитора - ПАТ «Альфа-Банк», поданого до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз», про стягнення заборгованості за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р., а саме -113859,32 грн. заборгованості за кредитом, 6870,06 грн. заборгованості по процентах та 48582,54 грн. пені. (22-26,т.1)
Однак, з позовної заяви кредитора вбачається, що заборгованість за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р. в сумі 169411,92 грн. ПАТ «Альфа-Банк»просить стягнути солідарно з: ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 З позовної заяви, також, вбачається, що згідно договорів поруки №SME 0014392 /1 та №SME 0014392/2 від 12.06.2008р. громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є поручителями за зобов'язаннями гр. ОСОБА_3 за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р.
Тобто, згідно матеріалів справи, зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р. забезпечені порукою.
Докази того, що Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз»було прийнято відповідне рішення по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк»про стягнення заборгованість за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р. -в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, боржником не надано доказів, що грошові зобов'язання за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р., пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також не надано доказів, що він неспроможний виконати грошові вимоги кредитора - ПАТ «Альфа-Банк»за кредитним договором №SME 0014392 від 12.06.2008р.
З матеріалів справи, також, вбачається, що 17.07.2008р. між ОСОБА_3 (позичальник) та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»(кредитор) був укладений кредитний договір №SME 0015300, згідно п. 1.1 умов якого, кредитор надав позичальнику кредит в сумі 240 000, 00 доларів США зі сплатою 20,24% річних строком на 180 місяців(а.с. 9-17,т.1).
Згідно п. 1.2 кредитного договору №SME 0015300 від 17.07.2008р., кредит був наданий позичальником на придбання нерухомого майна для його подальшого використання у підприємницькій діяльності.
17.07.2008р. ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення, магазин продовольчих товарів, загальною площею 84,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.(а.с.27-29,т.1)
З метою забезпечення виконання боржником - ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р., між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», був укладений іпотечний договір № SME 0015300/1 від 17.07.2008р., згідно п. 3.1. якого, предметом іпотеки є придбане боржником нежитлове приміщення, магазин продовольчих товарів, загальною площею 84,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 30-37, т.1)
Тобто, зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р. забезпечені іпотекою.
Згідно Графіку погашення кредиту за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р., датою повернення кредиту є 16.07.2023р., тоді як боржник, як вже зазначалось, звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про визнання себе банкрутом 06.04.2010р., тобто до настання строку повернення кредиту.
На підтвердження наявності заборгованості перед ПАТ «Альфа-Банк»за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р., боржником, до заяви було додано копію ухвали Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз»від 05.03.2009р. про порушення провадження по справі №454-1/09 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», про стягнення з відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Фараон-Д», заборгованості за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р.
Однак, ухвала Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз»від 05.03.2009р. про порушення провадження по справі №454-1/09 не є доказом неспроможності боржника виконати грошові вимоги кредитора - ПАТ «Альфа-Банк»за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р. З вказаної ухвали третейського суду від 05.03.2009р. не вбачається і сума заборгованості за кредитним договором №SME 0015300 від 17.07.2008р., яку позивач просить стягнути з відповідачів. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз»по справі №454-1/09 в матеріалах справи відсутнє.
З матеріалів справи також вбачається, що боржник звернувся із заявою до господарського суду в зв'язку з тим, що він прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності і встановленням факту, що він не спроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у зв'язку із недостатністю вартості свого майна.
Суд апеляційної інстанції вважає, що необхідність оцінки наявного майна суб'єкта господарювання, який ліквідується, передбачена ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, тільки після оцінки, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України " Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вартості наявного майна боржника у повному обсязі, можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст.ст. 47-49 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за спрощеною процедурою.
В постанові господарського суду взагалі відсутній правовий аналіз та висновки стосовно оцінки майна боржника, в даному випадку господарський суд в постанові посилається на оцінку сторонами за домовленістю майна боржника, що є предметом іпотеки. Суд встановивши, що за рахунок цього майна неможливо виконати зобов'язання перед кредиторами, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, в постанові не посилався на документи, які ці висновки підтверджують, а також відсутні документи , в підтвердження цього.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказані докази повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст.ст.47-49 Закону про банкрутство, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , не передбачена.
Враховуючи викладене, господарський суд передчасно, в постанові від 19.04.2010 р., без належного встановлення доказів в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство, а також без з'ясування наявності чи відсутності на момент порушення справи належних доказів того , що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку про визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, яка передбачена ст.ст.47-49 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин безспірності грошових вимог кредиторів до боржника, неспроможність підприємця ОСОБА_3 виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, які господарським судом визнані встановленими, що є підставою для скасування постанови господарського суду.
Колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджується також і той факт, що задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.
Відтак колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Сумської області від 19.04.2010 р. підлягає скасуванню повністю, а провадження у справі № 6/42-10 - припиненню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44-46, 47-1, 49, п.1 ст.80, ст., ст. 99, 101, п.З) ч.1 ст. 103, п.2) ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 7, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 19.04.2010 р. у справі №6/42-10 скасувати.
Провадження по справі № 6/42-10 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 припинити.
Постанова Харківського апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончар Т. В.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Карбань І.С.