"09" вересня 2010 р.Справа № 15/05-09-203
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
згідно розпорядження заступника голови суду № 271 від 07.09.2010 р. здійснено заміну судді Л.І. Бойко на суддю В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -О.О. Довбиш,
від позивача: О.Д. Кутателадзе,
від відповідача: О.Є. Нечитайло, С.О. Кіянський,
від третіх осіб:
1)ТОВ „Трансінвестсервіс” -В.О. Кутателадзе,
2)Міністерства транспорту та зв'язку України -не з'явився,
від прокуратури -О.В. Соломко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС РУДА”
на рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2010р.
у справі № 15/05-09-203
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС РУДА”
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”
до Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний”
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -Міністерство транспорту та зв'язку України
за участю Чорноморської транспортної прокуратури
про зобов'язання виплатити вартість безпідставно отриманого майна у сумі 51 324 512,28 грн.,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІС-РУДА” звернулось з позовною заявою до Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”, про зобов'язання виплатити вартість безпідставно отриманого майна у сумі 51 324 512, 28 грн., посилаючись на те, що відповідач використовує створений позивачем об'єкт - акваторію і одержує з проходу по ньому доходи у вигляді портових зборів, а створений позивачем за власні кошти об'єкт належить і фактично, і юридично відповідачу, який використовує його у своїй господарській діяльності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2009 р. до участі у справі залучено Міністерство транспорту та зв'язку України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.
03.06.2009 р. Чорноморський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про участь прокурора у справі з метою захисту майнових інтересів держави та недопущення необґрунтованого стягнення з ДП „Морський торгівельний порт „Южний” грошових коштів, які є державною власністю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2009р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою від 26.01.2010р. провадження у справі поновлено у зв'язку з отриманням від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріалів справи без виконання ухвали суду про призначення зазначеної експертизи.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що позивачем в якості доказів понесення ним витрат в сумі 11 199 788,84 грн. при виконанні днопоглиблювальних робіт акваторії причалу № 18 згідно договору підряду від 10.10.2006 р. надано акти прийому виконаних підрядних робіт № 3 за жовтень-грудень 2006 року, № 5 за лютий 2007 року, № 6 за березень 2006 року. Проте самого договору підряду на капітальне будівництво від 10.10.2006 р., про який йдеться у зазначених актах, позивач не надав, як не надав і документи, що підтверджують оплату цих робіт, що в свою чергу, спростовує доводи позивача про понесення витрат при здійсненні вказаних робіт. Крім того, такі акти не оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема наказу Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5, що позбавляє їх бути доказами здійснення вказаних робіт. У зв'язку з вищенаведеним, розрахунок індексу інфляції та 3% річних є необґрунтованим. Також позивач не надав належних доказів в підтвердження факту створення майна, вартість якого позивач просить стягнути, саме ним, оскільки той факт, що ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” згідно розподільчого балансу за актом прийому-передачі передав позивачу дебіторську заборгованість ТОВ „Мьобіус Констракшн Юкреїн” за виконані днопоглиблювальні роботи в акваторії причалу № 18 згідно договору підряду № 2006/2 в розмірі 23 475 247,25 грн., не свідчить про виконання позивачем днопоглиблювальних робіт в акваторії саме порту, оскільки вказаний договір підряду був укладений ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” в межах здійснення будівництва перевантажувального комплексу (причал № 18), що був прийнятий в експлуатацію разом з днопоглиблювальними роботами акваторії цього причалу, які не відносяться до днопоглиблювальних робіт в акваторії порту, вартість яких позивач просить відшкодувати у даному спорі. Тим більше, погодження на здійснення спірних днопоглиблювальних робіт в акваторії порту не надавались ні позивачу, ні ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”. Суд, пославшись на частину 3 статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України, статті 5, 6, 67 Водного кодексу України, Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996р. № 640), пункт 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 269), зазначив, що акваторія Аджаликського лиману відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення і надається тільки у користування. При цьому, ТОВ „ТІС-РУДА” не надано доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на заволодіння майном, створеним позивачем.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач -ТОВ „ТІС РУДА”, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити, пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В доповненнях до апеляційної скарги ТОВ „ТІС РУДА” уточнило свої вимоги і просило рішення суду скасувати, провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, обґрунтувавши свої вимоги тим, що судом неповно були з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають матеріалам справи. Одночасно скаржник зазначив, що на теперішній час між сторонами відсутній предмет спору, оскільки сторони урегулювали спірні питання шляхом укладення угоди від 24.06.2010 р., яку просив залучити до справи.
Судова колегія задовольнила клопотання позивача і залучила вказану угоду до матеріалів справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача, прокуратури та третьої особи -ТОВ „Трансінвестсервіс” не заперечували проти припинення провадження у справі, пославшись на урегулювання спору між позивачем і відповідачем вищевказаною угодою.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
ТОВ „Трансінвестсервіс”, правонаступником якого є позивач, розроблено проектну документацію і одержано дозвіл на будівництво комплексу по перевантаженню вантажів у порту „Южний” (причал № 18). Надалі, на підставі розробленого і затвердженого проекту, а також отриманого узгодження порту „Южний”, капітанії порту „Южний”, інспекцій з безпеки судноплавства, які погодили необхідну для підходу і постановки судів до причалу № 18 судноплавну частину акваторії, ТОВ „Трансінвестсервіс” було отримано узгодження від Міністерства транспорту і зв'язку України на будівництво вказаного морського перевантажувального комплексу, що передбачено вимогами статті 12 Кодексу торговельного мореплавства України.
Крім того, оскільки будівництво та експлуатація морського перевантажувального комплексу на причалі № 18 неможлива без акваторії і відповідних глибин, проект днопоглиблювальних робіт було надано порту „Южний”, який листом від 14.10.2005 р. № ТО-22.2/639 погодив технологію виробництва цих робіт.
В подальшому, 05.06.2006 р. між ТОВ „Трансінвестсервіс” та ТОВ „Мьобіус Констракшн Юкреін” було укладено договір на здійснення днопоглиблювальних робіт, відповідно до якого підрядником були здійснені днопоглиблювальні роботи та створено судноплавну частину акваторії порту „Южний" у районі 18-го причалу. Водночас, після здійснення виділу та створення ТОВ „ТІС-РУДА” на базі структурного підрозділу ТОВ „Трансінвестсервіс”, по розподільчому балансу до ТОВ „ТІС-РУДА” перейшли усі права та обов'язки за вищевказаним договором, зокрема, в частині, що стосується витрат на здійснення робіт з утворення акваторії порту в районі 18-го причалу, що підтверджується випискою з розподільчого балансу. Всі кошти для завершення підрядних робіт позивачем сплачувались до ТОВ „Трансінвестсервіс”, яке виступало генпідрядником у даних роботах.
19.03.2007 р. державною комісією було прийнято в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт - комплекс по перевантаженню вантажів із причалом № 18. У складі основних показників прийнятого в експлуатацію об'єкта значиться днопоглиблення акваторії до глибини 15 м, з обсягом вилученого ґрунту у розмірі 1550740 куб.м. Факт наявності глибин підтверджується і планом контрольного проміру глибин акваторії, що прилягає до причалу № 18 на дату 23.05.2007 р. Також факт відповідності промірних робіт на акваторії причалу № 18 підтверджений актом огляду Регістра судноплавства України.
Позивач в якості доказів понесення ним витрат при виконанні днопоглиблювальних робіт акваторії причалу № 18 згідно договору підряду від 10.10.2006 р. надав платіжні доручення та акти прийому виконаних підрядних робіт. Судом першої інстанції вказані акти були відхилені, оскільки вони не оформлені відповідно до наказу Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5. Однак, вказаний наказ втратив чинність, а тому акти приймання виконаних робіт складаються в довільній формі, у зв'язку з чим надані позивачем акти є належними доказами виконання підрядних робіт.
Таким чином, позивач здійснив будівництво комплексу з перевантажування вантажів та причал № 18, а також була утворена акваторія для підходу суден до вказаного причалу, витрати на створення якої позивач і просив відшкодувати за рахунок відповідача.
Користування акваторією і стягнення портових зборів за прохід по акваторії здійснює порт. Тобто, зазначена акваторія прямо використовується портом у його господарській діяльності для одержання доходів у вигляді портових зборів. Разом з тим, утворена позивачем акваторія відповідно до вимог статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України може закріплюватись винятково за морським торговельним портом, а, отже, позивач має право на відшкодування вартості безпідставного отриманого майна відповідно до частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, місцевий господарський суд при прийнятті рішення неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, а також зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке згідно із статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню.
Із наданої представником позивача в судове засідання апеляційної інстанції угоди про урегулювання спорів відносно операційної акваторії від 24.06.2010 р., укладеної між ДП „Морський торгівельний порт „Южний” та ТОВ „ТІС-РУДА”, вбачається, що сторони дійшли взаємної згоди щодо спірних відносин, які є предметом розгляду у даній справі.
Представник ТОВ „ТІС-РУДА” в судовому засіданні підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та зазначив, що вказана угода є підставою для припинення провадження у справі, а тому він просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник третьої особи -ТОВ „Трансінвестсервіс” повністю підтримав позицію позивача у справі, просить провадження у справі припинити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача та прокурор вважають рішення законним та обґрунтованим, проте не заперечують проти припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід скасувати, провадження у справі -припинити.
Керуючись п. 1-1 ст. 80, 99, 103-105 Господарського процесуального
кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2010 р. у справі № 15/05-09-203 скасувати, провадження у справі припинити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови складено 14.09.2010 р.