"09" вересня 2010 р.Справа № 12-23/112-09-4557
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Шелудченко Д.В.
від відповідача -Дігол С.О.
від третьої особи -не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
від Прокуратури -Дондов В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м.Одеси
на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.08.2010 р. про затвердження мирової угоди
у справі № 12-23/112-09-4557
за позовом: Заступника прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „РУЗАНА-ПЛЮС”
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління капітального будівництва Одеської міської ради
про стягнення 8 418 216 грн. 93 коп.
В вересні 2009 р. Заступник прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради звернувся з позовом до ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС” про стягнення 8 418 216,93 грн., у тому числі заборгованості в сумі 6802594,00 грн., яка виникла внаслідок неперерахування відповідачем розміру його пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси при будівництві торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул.Катериненська, 27, відповідно до договору від 01.11.2007 р., укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС”. На суму основного боргу нарахована пеня в сумі 818827,10 грн., інфляційні у розмірі 665995,83 грн. та 3 % річних в сумі 130800,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2009 р. позов задоволено. 12.01.2010 р. видані відповідні накази (а.с.51-53, 60-62).
На стадії примусового виконання рішення суду, виконавчий комітет Одеської міської ради та відповідач звернулись до господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди в порядку ст.121 ГПК України (а.с. 79), яка задоволена ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2010р., мирова угода затверджена з підстав передбачених ч.4 ст. 121 ГПК України (а.с.140-141).
Не погодившись з даною ухвалою, заступник прокурора м.Одеси звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати та відмовити в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди, посилаючись на те, що остання не містить відомостей про умови та строки виконання зобов'язань.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від сторін не надійшли.
Заслухавши доводи представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2009 р. стягнуто з ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС” на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради 6802594,00 грн. основного боргу, 818827,10 грн. пені, 665995,83 грн. інфляційних, 130800,00 грн. 3 % річних (а.с.50-53).
12.01.2010 р. видані накази на примусове виконання зазначеного рішення (а.с. 61).
23.03.2010 р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС” укладено мирову угоду на стадії виконання та закінчення виконавчого провадження (а.с.82-83).
За клопотанням ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС” Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №143 від 23.03.2010 р. про укладення мирової угоди з товариством на стадії виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2009 р. по справі №23/112-09-4557, підписання якої доручено заступнику міського голови Кучуку М.І. (а.с.81).
07.05.2010 р. Виконавчий комітет Одеської міської ради та ТОВ „РУЗАНА-ПЛЮС” звернулись до господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди від 23.03.2010 р., надавши її текст.
Відповідно до ч.3 ст.111 Закону України „Про виконавче провадження” сторони, на стадії виконавчого провадження, мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка повинна відповідати вимогам ст.86 ГПК України.
Задовольняючи заяву про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.3 ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Надана на затвердження суду мирова угода підписана повноважними особами, скріплена печатками сторін та відповідає вимогам чинного законодавства України.
Судова колегія вважає такий висновок суду обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Посилання прокурора на те, що мирова угода стосується прав та інтересів Одеської міської ради, оскільки змінює дохідну частину бюджету міста, не заслуговує на увагу, так як, по-перше, сума основного боргу за рішенням суду стягнута на користь саме Виконавчого комітету Одеської міської ради, як сторони за договором; по-друге, мирова угода укладена за рішенням останнього, яке не скасовано і не визнано недійсним.
Безпідставним є твердження прокурора про те, що мирова угода не містить умов виконання зобов'язань, оскільки спростовується змістом цієї угоди. Щодо строку виконання зобов'язань, то він залежить від певних обставин, пов'язаних із відведенням земельної ділянки під будівництво лікарняного корпусу „Швидкої допомоги” та затвердженням будівельного проекту. Тобто, при виконанні мирової угоди сторони не позбавлені додатково урегулювати питання щодо строку виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, підстави для скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, суд
Ухвалу господарського суду одеської області від 06.08.2010 р. у справі №12-23/112-09-4557 про затвердження мирової угоди залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 14.09.2010 р.