01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
21.07.10 Справа № 22/048-10
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Зеленіної Н.І. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Фаловської І.М.
розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Артур-К"
за позовом ТОВ "Фармаско"
до ТОВ "Артур-К"
про про стягнення 596410,87грн
02.03.2010 року ТОВ «Фармаско»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Артур-К»(далі-відповідач) про стягнення 596 410 грн. 87 коп., у тому числі: 446 783 грн. 68 коп. основного боргу, 93 462 грн. 24 коп. пені, 43 103 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 13 061 грн. 16 коп. -3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неповне виконання відповідачем умов Договору поставки товару №2009/Артур-К/1394ю від 30.12.2008 року(далі-Договір). Позивач стверджує, що поставив відповідачеві Товар на загальну суму 916 237 грн. 74 коп., факт продажу якого на заявлену суму підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.13-38). Відповідач, в свою чергу, частково виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, сплативши за нього 469 454 грн. 06 коп.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2010 року у справі за № 22/048-10 позов ТОВ «Фармаско»до ТОВ «Артур-К»задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Артур-К»446 783 грн. 68 коп. основного боргу, 72 710 грн. 87 коп. пені, 10 095 грн. 36 коп. 3% річних, 24 796 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 5 543 грн. 87 коп. державного мита, 219 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інших позовних вимогах в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вище названим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010р. та винести нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідач стверджує, що судом першої інстанції прийнято рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також порушенні судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
На думку відповідача, місцевим господарським судом не враховано того, що додані до справи накладні не містять строку відстрочки платежу, тобто є незрозумілим настання терміну оплати за товар, а тому неможливим є нарахування штрафних санкцій.
Відповідач вважає, що факт переходу права власності на товар не підтверджений належними доказами.
Ухвалою від 02.06.2010 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою відповідача порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010 року у справі за № 22/048-10.
У судове засідання представник позивача не з'явився, пр причини неявки суд не повідомлено, клопотань та відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
30.12.2008 року між ТОВ «Фармаско»(за договором -постачальник) та ТОВ «Артур-К»(за договором -покупець) було укладено Договір поставки товару № 2009/Артур-К/1394ю (далі-Договір) (а.с. 9-10).
Згідно з п.1.1. Договору постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець -прийняти і оплати в строк Товар в кількості, зазначеній у відповідних накладних та на умовах, передбачених цим Договором; перелік товару, який постачається із зазначеними цінами вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Специфікація № 1, № 2 до Договору поставки товару № 2009/Артур-К/1394ю від 30.12.2008 р. (а.с.11-12).
Відповідно до п. 4.2. Договору відповідач здійснює оплату за отриманий товар в термін не більше 60 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки є дата передачі партії товару відповідачу позивачем чи перевізником, що підтверджується підписами відповідних осіб на супровідній документації.
У процесі перегляду справи колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору позивач з 15 січня 2009 року по 25 лютого 2009 року поставив відповідачу Товар на загальну суму 916 237 грн. 74 коп., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 13-38)
Відповідач порушив свої договірні зобов'язання в частині здійснення своєчасної та повної оплати отриманого за Договором товару.
Судом достеменно встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату Товару факт якої підтверджується копіями банківських виписок та накладних на повернення. Матеріалами справи доведено, що на момент винесення рішення відповідачем не погашена заборгованість перед позивачем в сумі 446 783 грн. 68 коп. (а.с. 118-123)
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Сторони у п.6.2. Договору встановили, що за затримку оплати поставленого Товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочки.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Колегія суддів встановила, що відповідач не виконав в повному обсязі належним чином свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару та не надав доказів, що спростовують наявність боргу перед позивачем станом на момент винесення рішення, тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача основний борг в сумі 446 783 грн. 68 коп.
Перевіривши здійснений місцевим господарським судом власний розрахунок сум пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що підлягають до стягнення з відповідача, колегія суддів вважає його арифметично вірним. Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції вірно встановлено строк виникнення зобов'язання відповідача по оплаті Товару по кожній накладній за Договором.
Твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що в видаткових накладних неможливо встановити особу яка фактично отримала товар, а також відсутність дати фактичного отримання товару на деяких накладних, колегія суддів оцінює як недоведені та спростовані матеріалами справи.
Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, господарським судом у повному обсязі досліджено обставини господарської справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»
на рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010 р. у справі № 22/048-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010 р. у справі № 22/048-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/048-10 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Зеленіна Н.І.
Судді:
Мостова Г. І.
Фаловська І.М.
Дата відправки