Іменем України
20.08.10 Справа №16/26-10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі судового засідання: Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.01.2010 р.;
відповідача: Боровська І.В., довіреність № б/н від 17.08.2010 р.;
розглянувши матеріали справи № 16/26-10 та апеляційну скаргу
Комунального підприємства «Херсонський міський автобусний парк», м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 16.03.2010р. у справі № 16/26-10
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Херсон
до відповідача: Комунального підприємства «Херсонський міський автобусний парк», м.Херсон
про стягнення суми
16.03.2010 р. господарським судом Херсонської області по справі № 16/26-10 було прийнято рішення (суддя Немченко Л.М.), яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 95385 грн., інфляційні збитки в сумі 34720,06 грн., 3% річних в сумі 6366,60 грн., а також 1364,71 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, умовами договору підряду № 1 від 15.08.2007 р. та фактичними обставинами справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Херсонський міський автобусний парк», м. Херсон звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який зазначає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі та доповненнях до неї зазначає, що справа була розглянута за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, оскільки не отримував ухвали про призначення справи до розгляду. Отже, суд, розглянувши справу без участі представника відповідача позбавив останнього можливості скористатися правами, наданими процесуальним кодексом, чим порушив принцип рівності та диспозитивності сторін у господарському процесі. Крім цього, вказує, що підприємством не укладався договір підряду з ПП ОСОБА_3 На підприємстві відсутні документи, які стали підставою для стягнення заборгованості, та річний баланс за 2007 р. не містить кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем. За період з січня 2006 р. по січень 2010 р. на КП «Херсонський міський автобусний парк»не виконувались роботи з поліпшення основних фондів та будівництво нових об'єктів не велось, про незмінність площі будівель свідчить свідоцтво про право власності від 20.10.2009 р. № 608, видане Херсонською міською радою. Споруда ремонтного боксу станом на 15.07.2010 р. за адресою м. Херсон, вул.. Залаегерсег, 12 не значиться. Також вказує, що підприємство не отримувало жодних дозволів та погоджень для будівництва нової споруди. Виходячи з викладеного, просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.03.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.10р. у справі № 16/26-10 апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду на 20.08.2010 р.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2109 від 20.08.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В. (доповідач) та суддів: Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.
Вказана колегія суддів прийняла справу до свого провадження, згідно ухвали від 20.08.2010 р.
За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.08.2010 р. підтримав доводи апеляційної скарги. Звернув увагу на те, що позивачем по справі не було надано в якості доказів проведення будівельно-ремонтних робіт на спірному об'єкті, а саме: журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6), на основі якого складається акт приймання виконаних робіт та ведення якого передбачено наказом державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002 р., що діяв на момент складання акту виконаних робіт; проектно-кошторисної документації, обов'язковість наявності котрої встановлена ст. ст. 875 та 877 ЦК України; дозволів та розпоряджень власника на проведення будівельно-ремонтних робіт, обов'язковість яких передбачена п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, а також документів, які б підтверджували фактичні затрати підрядника на виконання будівельних робіт боксу, розташованого у м. Херсоні по вул. Залаегерсег, 12, зокрема, накладні на придбання матеріалів, товарно-транспортні накладні, документи, які підтверджують затрати на експлуатацію механізмів, тощо. За таких обставин, наполягає на скасуванні рішення та на відмові в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує та вказує, що позивачем виконані роботи по договору підряду № 1 від 15.08.2007р. в повному обсязі, про що свідчить підписаний обома сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.
За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін врегульовані договором № 1 на виконання робіт від 15.08.2007р. (надалі - договір), який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Умовами договору передбачено (п.1.1.), що ЧП ОСОБА_3 зобов'язується виконати роботи по будівництву ремонтного боксу, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 12, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту прийому-передачі виконаних робіт (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт визначається динамічною договірною ціною, зазначеною в кошторисній документації, доданій до договору, яка є невід'ємною його частиною та складає 95385,00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу передбачено, що передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На підтвердження факту виконання робіт з будівництва ремонтного боксу та прийняття їх замовником позивач надав суду довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 р. і акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р. (форма КБ-2в).
У довідці про вартість виконаних підрядних робіт зазначена вартість робіт у сумі 95385,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р. (форма КБ-2в) містить найменування замовника та підрядчика, посилання на договір № 1 від 15.08.2007р., локальний кошторис 2-1-1 на будівництво ремонтного боксу, в якому вказаний перелік робіт та їх вартість.
Як довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 р., так і Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007р. (форма КБ-2в), погоджені та підписані як позивачем, так і відповідачем без жодних зауважень та скріплені печатями.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача були надані для огляду оригінали довідки про вартість виконаних підрядних робіт та Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) до договору № 1 від 15.08.2007 р., а також документальне підтвердження погодження договірної ціни станом на 15.08.2007 р.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, довідка та акт дійсно підписані ОСОБА_4, який на той час був директором підприємства.
Таким чином, колегія суддів вважає акт № 1 приймання виконаних робіт належним доказом у справі, який засвідчує факт виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Документального підтвердження оплати вартості виконаних будівельних робіт у визначений договором строк відповідач суду не надав.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача та стягнув з відповідача суму основного боргу у розмірі 95385,00 грн.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у нього примірника договору, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акта № 1 приймання виконаних робіт на підприємстві, а також відсутність даної заборгованості перед відповідачем в бухгалтерській звітності, як на підтвердження того, що ПП ОСОБА_3 не виконував робіт з будування ремонтного боксу, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки зазначені обставини не є належними доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, так як в даному випадку факт виконання підрядних робіт є підтвердженим належним чином оформленим та підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт.
Що стосується клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертиз, то колегія суддів також не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з вищевикладеного та того, що акт № 1 приймання виконаних робіт за договором погоджений відповідачем без жодних зауважень та заперечень.
Крім цього, необхідно зазначити, що відсутність в свідоцтві про право власності за адресою м. Херсон, вул. Залаегерсег, 12 такого об'єкту як ремонтний бокс не є підтвердженням факту його наявності або відсутності, оскільки обов'язок введення в експлуатацію та державна реєстрація будівель та споруд діючим законодавством покладена саме на власника, а не на підрядника. До того ж, за період з моменту виконання будівельних робіт у 2007р. та на день реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: на 09.11.09р., об'єкт міг бути знесений, перебудований або облікований в інвентарному обліку за будь-якою іншою назвою та використовуватись за іншим призначенням, наприклад під майстерню, склад чи гараж.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції за період з листопада 2007 р. по грудень 2009 р. в сумі 34720,06 грн. та 3% річних за період з 01.11.2007 р. по 21.01.2010 р. в сумі 6366,60 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними та не приймає до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви у справі № 16/26-10, адреса КП «Херсонський міський автобусний парк», яка була вказана позивачем є: 73000, м. Херсон, вул. Залізнична, будинок 8. На зазначену адресу судом було направлено ухвалу господарського суду Херсонської області про порушення провадження у справі від 08.02.2010р., що підтверджується поштовим конвертом (а.с. 19), ухвала суду від 23.02.2010 р. також була направлена за тією ж адресою, але також повернулася до суду (а.с. 24-26) з відміткою відділення поштового зв'язку про те, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997р. із змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Вірність юридичної адреси КП «Херсонський міський автобусний парк», зазначеної в позові, підтверджується матеріалами апеляційної скарги, поданими самим заявником, а саме: довідкою Головного управління статистики у Херсонській області від 30.09.2009р. № АА 098017, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 15.10.2002 р., а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26.06.2009 р. (а.с. 49-52).
У зв'язку із викладеним, колегія суддів не вбачає з боку суду порушень норм процесуального права при розгляді справи № 16/26-10.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Херсонський міський автобусний парк», м. Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 16.03.2010р. у справі №16/26-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.