33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" вересня 2010 р. Справа № 14/1
за позовом Прокурор Здолбунівського району в інтересах держави в особі Здолбунівська міська рада
до відповідача підприємець ОСОБА_1
про знесення самочинно збудованого приміщення
Суддя
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : не з'явився
Від органу прокуратури: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Здолбунівського району в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до підприємця ОСОБА_1, в якому просить зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 знести самочинно збудоване приміщення 2 боксів для зберігання автомобілів на території автомобільної стоянки по АДРЕСА_1 В обгрунтування вимог зазначає, що відповідач в порушення положень Законів України "Про планування та забудову територій", "Про архітектурну діяльність", здійснює самочинне будівництво 2-х боксів для зберігання автомобілів без погодженої проектної документації, без дозволів відповідних контролюючих органів та з порушенням державних будівельних норм і правил. Зазначене стверджується матеріалами перевірок державного пожежного нагляду, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області. В судових засіданнях представник прокуратури підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Здолбунівської міської ради в судові засідання не з'явився. Поряд з цим, листом № 543-02/9 від 13.08.2010 р. Здолбунівська міська рада повідомила суд про підтримання позовних вимог прокурора.
Відповідач у відзиві на позов просить провадження у справі припинити, мотивуючи тим, що спір не підвідомчий господарському суду. При цьому посилається на те, що документація, яка підтверджує право власності на земельну ділянку та дозвіл на будівництво 2-х боксів оформлені на нього, як на фізичну особу, а не підприємця. Відтак, відсутні підстави вважати самовільне будівництво підприємницькою діяльністю і відповідно визначати його відповідачем як підприємця. Таким чином спір повинен вирішуватись судом загальної юрисдикції, оскільки відповідач діє як фізична особа. Разом з цим в судовому засіданні 18.08.2010 року повідомив, що в даний час здійснюється процедура погодження будівництва, а саме - отримання відповідних дозволів від державного пожежного нагляду, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області тощо.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.02.2001 року (ідн. № НОМЕР_1), що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 329342.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку № 216468 від 29.02.2008 р., ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3510 га, розташованої у АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування автомобільної стоянки.
Рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 24.09.2008 р. № 383 дозволено ОСОБА_1 будівництво двох боксів для зберігання автомобілів на території автомобільної стоянки, розташованої по АДРЕСА_1 Пунктами 2, 3 даного рішення визначено: проектно-кошторисну документацію виготовити та узгодити згідно чинного законодавства та до будівельно-монтажних робіт приступити після отримання письмового дозволу органів архітектури.
Організаційно-правові основи планування, забудови та іншого використання територій з метою забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів регулюються Законом України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ (преамбула Закону).
Статтею 28 даного Закону визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
За умовами ст. 29 Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; тощо.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви. Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта. Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, будівництво двох боксів для зберігання автомобілів на території автомобільної стоянки, розташованої по АДРЕСА_1 здійснюється підприємцем ОСОБА_1 без розроблення проектної документації, без отримання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт. Зазначене стверджується Актом перевірки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 13.03.2009 року, внаслідок чого відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова інспекції від 03.04.2009 р.).
На вимогу суду відповідачем не надано вищевказаних документів в підтвердження правомірності здійснення будівництва.
За наведених обставин здійснене відповідачем будівництво двох боксів для зберігання автомобілів вважається самовільним будівництвом.
Разом з цим, будівництво вищевказаних боксів здійснюється з порушенням будівельних норм та Закону України "Про пожежну безпеку", що відображено в постанові про застосування запобіжних заходів № 39 від 20.10.2009 року, винесеною Відділенням державного пожежного нагляду з питань наглядово-профілактичної діяльності.
Здолбунівським райвідділом головного управлінням МНС України в Рівненській області надано інформацію про виявлені недоліки в ході перевірки будівництва двох боксів на автостоянці в АДРЕСА_1 (а.с. 7), зокрема, мінімальна відстань від двох боксів на автостоянці до споруд АЗС по вул. Коперніка повинна бути 18 м., а в наявності 12,5 м., що є порушенням п. 7.61, таб. 7.9 п. 4 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень". Зазначена обставина може призвести до непередбачуваних наслідків у вигляді людських жертв та значних руйнувань будівель та споруд у випадку техногенних аварій.
Частинами 1, 2, 7 статті 376 Цивільного кодексу України визначено:
- житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил;
- особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього;
- у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Будь-яких відомостей щодо можливості перебудови двох боксів або самостійного їх знесення відповідач суду не надав.
Поряд з цим, суд зазначає, що посилання відповідача на непідвідомчість даного спору господарському суду з огляду на те, що відповідачем він має виступати як фізична особа, а не підприємець до уваги не приймаються з огляду на слідуюче.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом. Стаття 42 Господарського кодексу України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно положення ч. 1 ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Стаття 320 ЦК України передбачає право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. За вимогами ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто, Цивільний кодекс України не відокремлює майно фізичної особи від її майна як суб'єкта підприємницької діяльності.
Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм матеріального вбачається, що фізична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, у правовідносинах щодо здійснення права власності на майно, яке використовується нею для здійснення підприємницької діяльності, виступає саме як суб'єкт підприємницької діяльності.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1 на якій розташована автостоянка, яка є власністю відповідача, використовується останнім для здійснення підприємницької діяльності, тобто самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Разом з цим, перевірки інспекцій пожежного нагляду та архітектурно-будівельного контролю щодо додержання норм та правил будівництва двох боксів на автостоянці здійснювались у відношенні ОСОБА_1 саме як підприємця, а не фізичної особи.
Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора обгрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) знести самочинно збудоване приміщення двох боксів для зберігання автомобілів на території автомобільної стоянки по вул. Коперніка, 49 у м. Здолбунів.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. державного мита.
4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 236 грн. 00 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
підписано "10" вересня 2010 р.