ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/10806.09.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Шаповалов А.М..
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Приватного науково -виробничого підприємства "Юстар"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Наша Прага"
простягнення 48453,29 грн. грн.
Представники сторін:
від позивача Бахмацький К.А. -представник за довіреністю від 14.07.2010 №027;
від відповідачане з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного науково -виробничого підприємства "Юстар" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Прага" заборгованості за договором поставки від 15.03.2010 на загальну суму 48453,29 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 46940,90 грн., у розмірі 1512,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 46940,90 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням пені.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
15.03.2010 між Приватним науково -виробничим підприємством "Юстар", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша Прага", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) у власність другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальна ціна товару становить 93881,80 грн. (п. 5.1 Договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, на підставі видаткової накладної від 19.03.2010 № 42, на загальну суму 46940,90 грн. Відповідачем товар отримано, що підтверджується довіреністю на отримання товаро -матеріальних цінностей від 19.03.2010.
Додатком № 1 до договору сторони погодили, що покупець зобов'язується сплатити постачальнику вартість товару у наступному порядку: 15646,97 грн. до 10.04.2010, 15646,97 грн. до 31.05.2010, 15646,97 грн. до 30.06.2010, 15646,97 грн. до 31.07.2010, 15646,97 грн. до 30.09.2010.
Відповідач вартість поставленого товару у строки передбачені договором не оплатив.
Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно накладної від 19.03.2010 № 42, не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 46940,90 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 46940,90 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого додатком №1 до Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 46940,90 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1512,39 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору якщо покупець порушує строки оплати за цим Договором, то покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день затримання виконання зобов'язання з оплати.
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно зазначено розмір облікової ставки НБУ.
За розрахунком суду розмір пені становить 1226,31 грн., з урахуванням того, що з 12.08.2009 по 07.06.2010 облікова ставка НБУ визначена на рівні 10,25%, з 08.06.2010 по 07.07.2010 облікова ставка НБУ визначена на рівні 9,5%, з 08.07.2010 по 12.07.2010 облікова ставка НБУ визначена на рівні 8,5%,
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 46940,90 грн., в частині стягнення пені у розмірі 1226,31 грн..
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Прага" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 26/41, секція №5 (літера А), офіс № 108, код ЄДРПОУ 33642085 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного науковов -виробничого підприємства "Юстар" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, к. 15, код ЄДРПОУ 30440914) суму основного боргу у розмірі 46940 (сорок шість тисяч дев'ятсот сорок) грн. 90 коп., пеню у розмірі 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 67 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Джарти
Дата підписання 13.09.10