ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/38708.12.09
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Представництва компанії «SOFT REMEDIES» («СОФТ РЕМЕДІЗ»)
про стягнення штрафу у розмірі 98 605,70 грн.
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 03 серпня 2009 року
від відповідача: не з'явився
Позивач -Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Представництва компанії «Софт Ремедіз»про стягнення з Відповідача заборгованість по доплаті орендної плати згідно п. 8.3 Договору № С14/08/06 від 14 червня 2008 року за період червень-березень 2009 року в розмірі 8087 (вісім тисяч вісімдесят сім грн.) грн. 87 коп.; амортизаційних нарахувань за період з четвертого кварталу по перший квартал 2009 року, передбачені п. 12.1. Договору № С14/08/06 від 14 червня 2008 року в розмірі 17741 (сімнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 79 коп.; штраф, передбачений п. 11.4. Договору № С14/08/06 від 14 червня 2008 року, в розмірі двох місячної орендної плати, що становить 12026 (дванадцять тисяч двадцять шість грн.) грн. 04 коп., вартість відновлювального ремонту, що складає 60750 (шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та покласти на Відповідача витрати по сплаті гонорару адвоката у цій справі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. При обґрунтуванні своїх вимог Позивач посилається на ст.ст. 526, 527, 530, 546, 550, 624, 625 Цивільного кодексу України.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, порушуючи умови договору оренди нерухомого майна, шляхом невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором, укладеним між сторонами, порушив права та охоронювані законом інтереси Позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19 серпня 2009 року порушено провадження у справі № 40/387, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2009 року розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2009 року.
22 жовтня 2009 року розгляд справи відкладено на 05 листопада 2009 року.
29 жовтня 2009 року від Позивача до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання, в якому він зазначає, що не може провести звірку взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем, в зв'язку з тим, що Відповідач не бажає виходити на будь-які контакти з Позивачем.
05 листопада 2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 08 грудня 2009 року.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи, проте ні відзиву на позовну заяву, ні інших витребуваних судом доказів не надав, своїх уповноважених представників до суду не направив, про поважність причин нез'явлення не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року № 02 -5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин, згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами.
Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва, встановив.
14 серпня 2006 року між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та Юридичною особою за законодавством України Представництво компанії «Софт Ремедіз»Індія (Орендар) укладено договір № №С14/08/06 про передачу в оренду нежитлових приміщень. Після закінчення терміну дії зазначеного Договору були укладені ще два Договори оренди нежитлових приміщень № С14/08/06 від 14 липня 2007 року та № С14/08/06 від 14 червня 2008 року.
Відповідно до умов Договору № С14/08/06 від 14 червня 2008 року (п.1.1.Договору) Позивач (Орендодавець) передав Відповідачу (Орендарю) у строкове володіння та користування (в оренду) приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 54 б, оф. 5.
Пунктом 3.1. зазначеного Договору передбачено, що термін користування приміщення починається з моменту підписання Акту приймання-передачі Приміщення і складає 11 місяців.
Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та разом з Відповідачем уклав Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до якого Позивач як Орендодавець передав, а Відповідач, як Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом Договору оренди.
Відповідно до п. 8.1.1. плата за оренду Приміщення (Орендна плата) нараховується з Дати приймання і до закінчення Терміну Користування, якщо тільки більш тривалий період не встановлений у нього у цьому Договорі. У випадках, якщо Орендар з будь-яких причин не повертає приміщення Орендодавцю після закінчення Терміну користування, Плата за оренду нараховується до моменту фактичного повернення приміщення Орендодавцеві.
Пунктом 8.3. Договору Орендна плата за один квадратний метр площі приміщення в кожному наступному місяці підлягає коригуванню (у разі збільшення вартості долара США). Розмір орендної плати може бути змінено до закінчення дії Договору у разі зміни комерційної ціни оренди (п.8.7.).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
На підставі доказів, досліджених під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.
А тому, позовні вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати згідно п. 8.3 Договору № С14/08/06 від 14 червня 2008 року за період червень 2008 по березень 2009 року в розмірі 8 087 (вісім тисяч вісімдесят сім грн.) грн. 87 коп. підлягають задоволенню.
Договором передбачено, що після закінчення терміну користування або у випадку дострокового припинення дії договору орендар повертає приміщення Орендодавцеві (п. 9.1.). Приймання-передача приміщення здійснюється протягом 5 календарних днів після закінчення Терміну користування або дня дострокового припинення дії Договору (п. 9.1.1.). Уповноважені представники Сторін проводять огляд приміщення, перевіряють склад і комплексність приміщення, стан, відсутність відступів від установлених технічних, санітарних та інших загальнообов'язкових нормативних вимог (п. 9.1.2.). Факт приймання-передачі приміщення, і його фактичного стану підтверджується Актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін (п. 9.1.3.).
Крім того, п. 9.6. Договору передбачено, що у випадку, якщо стан приміщення погіршився в порівнянні зі станом на дату приймання (з урахуванням нормального зносу), або якщо приміщення (його частини), що повертається, має пошкодження або несправне для подальшого використання, або якщо окремі частини приміщення на момент його повернення загинули або втрачені, Орендар повинен виплатити Орендодавцеві компенсацію в сумі заподіяних збитків, а також Орендну плату за період до закінчення ремонтних робіт, що проводить Орендодавець для відновлення початкового стану Приміщення.
Так, Відповідно до п. 3.1.2. Договору термін користування приміщенням припиняється: 1) у дату закінчення; 2) раніше дати закінчення у випадку: повної конструктивної загибелі приміщення до дати приймання; надсилання Орендодавцем або Орендарем повідомлення про припинення Договору, повної конструктивної загибелі приміщення після дати приймання.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та Юридичною особою за законодавством України Представництво компанії «Софт Ремедіз»(Орендар) укладена угода про розірвання Договору № С14/08/06 оренди нежитлових приміщень від 14 червня 2008 року. Крім того, сторонами в той же день підписаний Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, відповідно до п. 2 зазначеного Акту передбачено, що Орендодавець не має претензій щодо стану об'єкта оренди. В такому разі позовні вимоги Позивача в частині стягнення коштів вартості відновлювального ремонту, що складає 60 750 (шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 11.4. Договору передбачено, що дія Договору може бути достроково припинена з ініціативи будь-якої Сторони: у будь-який час, про що ініціююча Сторона повинна у письмовій формі попередити іншу Сторону не менш, ніж за три місяці до моменту фактичного припинення терміну дії цього Договору, Ініціююча сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі трьох місячної орендної плати.
Пунктом 12.1 Договору зазначено, що амортизаційні нарахування на вартість наданого в оренду приміщення нараховуються Орендодавцем і використовуються на повне відновлення основних фондів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення амортизаційних нарахувань за період з четвертого кварталу по перший квартал 2009 року в розмірі 17 741 (сімнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 79 коп.та штрафу в розмірі двох місячної орендної плати, що становить 12 026 (дванадцять тисяч двадцять шість грн.) грн. 04 коп. підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Левченка Ігоря Миколайовича, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
На підставі доказів, досліджених під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 44 ГПК судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п.10 Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14.07.04р. No. 01-8/1270).
Судом встановлено, що ОСОБА_2, який безпосередньо представляв інтереси Позивача в судових засіданнях, має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 2968 від 21.06.2007 року.
Враховуючи, що Позивачем до позовної заяви долучено лише договір про зайняття адвокатською діяльністю, копій будь-яких фінансових документів, що підтверджують сплату коштів за послуги адвоката в процесі розгляду справи суду надані не були, а відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Левченка Ігоря Миколайовича задовольнити частково.
2. Стягнути з Юридичної особи за законодавством України Представництво компанії «Софт Ремедіз»Індія (03039 м Київ, вул. Богунська, буд №38, р/р 2600212217 в АППБ «АВАЛЬ»м. Київ МФО 380805, код 26559331, свідоцтво платника ПДВ №37043793) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Левченка Ігоря Миколайовича (03057 м Київ, вул. Смоленська 5/1 кв 17, р/р26000021136711, Залізничне відділення Київської філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, ІНН:2523310373) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 8 087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 87 коп.; суму амортизаційних нарахувань у розмірі 17 741 (сімнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 79 коп.; штраф, в розмірі двох місячної орендної плати у розмірі 12026 (дванадцять тисяч двадцять шість) грн. 04 коп. державне мито у сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 55 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 104 (сто чотири) грн. 16 коп.
4. В частині стягнення з Юридичної особи за законодавством України Представництво компанії «Софт Ремедіз» Індія вартості відновлювального ремонту, що складає 60750 (шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та витрат по сплаті гонорару адвоката у цій справі в розмірі 500 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. відмовити.
5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.