ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/40403.12.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Потенціал»
до Приватного підприємства «КС-Пласт»
про стягнення заборгованості 186 189,47 грн.
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Кравчук І.П.. -представник за довіреністю б/н від 26.10.2009;
від відповідача: Нєфф К.Е. - директор
брали участь у судових засіданнях
обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Потенціал»до Приватного підприємства «КС-Пласт» про стягнення з Відповідача 186 189,47 грн. та звернення стягнення на майно Відповідача, що знаходиться на території Позивача та притримується.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що між ВАТ «Потенціал»(Позивачем) та ПП «КС-Пласт»(Відповідачем) було укладено договір оренди № 72 від 01.11.2008, на підставі якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу у тимчасове платне користування нежиле виробниче приміщення, розташоване за адресою смт. Макаров, вул. Ватутіна, 65, загальною площею 1 884 кв.м строком на два місяці, а Відповідач зобов'язався прийняти зазначене приміщення та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну та інші платежі в порядку та на умовах передбачених договором.
За доводами Позивача, Відповідач порушуючи умови договору № 72 від 01.11.2008 несвоєчасного та не в повному обсязі здійснював передбачені договором платежі, в зв'язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 120,62 грн. Крім того, Позивач просить стягнути 133,02 грн. пені, 525,81 грн. інфляційних, 16,74 - 3% річних.
28.12.08 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди № 135, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу у тимчасове платне користування нежиле виробниче приміщення, розташоване за адресою: смт. Макаров, вул. Ватутіна, 65, загальною площею 1 884 кв.м., а Відповідач зобов'язався прийняти зазначене приміщення та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну та інші платежі в порядку та на умовах передбачених договором.
Відповідач, порушуючи умови договору № 135 від 28.12.2008 несвоєчасного та не в повному обсязі здійснював передбачені договором платежі, в зв'язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 168633,19 грн. Крім того, Позивач просить стягнути 9112,43 грн. пені, 6478,02 грн. інфляційних, 169,04 -3% річних.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.08.09 р. було порушено провадження у справі № 40/404 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.09.09 р.
У судове засідання представник Позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково.
Відповідно до ст. 77,86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 20.10.2009 року у зв'язку з неявкою представника Позивача в судове засідання та невиконання сторонами вимог ухвали суду від 21.08.09.
У судове засідання 20.10.09 представники сторін з'явились, представник позивача надав акт звірки розрахунків за період з 01.08.08 по 15.10.09.
Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України. Судом задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 05.11.2009 року.
У судове засідання 05.11.09 представники сторін з'явились, представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник Відповідача відзив на позовну заяву не надав.
У судовому засідання 05.11.09 суд оголосив перерву до 03.12.2009 для оголошення рішення.
Відповідач, не зважаючи на участь у судових засіданнях не надав суду відзиву на позову заяву, за таких обставин суд прийняв рішення про слухання справи у відповідності із ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Позивачем разом з позовною заявою було надане клопотання про забезпечення позову.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів -фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.
При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.
В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.
Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
01.11.2008 між ВАТ «Потенціал»(Позивачем) та ПП «КС-Пласт»(Відповідачем) було укладено договір оренди № 72, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду об'єкт нежитлового фонду -нежиле приміщення, що розташоване за адресою: смт. Макаров, вул. Ватутіна, 65 з метою використання в якості виробничого приміщення для монтажу екструзії ПВХ-профілей і термопластів.
Відповідно до п. 3.2.7 орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 4.2 орендар перераховує орендну плату та інші передбачені договором платежі не пізніше десятого числа кожного місяця на підставі рахунків та актів виконаних робіт, що виставляються орендодавцем.
01.11.08 Позивач на виконання зобов'язань за договором оренди № 72 за актом прийому-передачі передав Відповідачу зазначене нежитлове приміщення.
Але, як свідчать матеріали справи, Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором № 72 від 01.11.2008 щодо орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 120,26 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за особовим рахунком Позивача та підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі послуг за договором оренди № 72 від 01.11.2008.
Доказів сплати вказаних орендних платежів Відповідачем суду не надано.
28.12.2008 між ВАТ «Потенціал»(Позивачем) та ПП «КС-Пласт»(Відповідачем) було укладено договір оренди № 135, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду об'єкт нежитлового фонду - нежиле приміщення, що розташоване за адресою: смт. Макаров, вул. Ватутіна, 65 з метою використання в якості виробничого приміщення для монтажу екструзії ПВХ-профілей і термопластів.
Відповідно до п. 3.2.7 орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 4.2 орендар перераховує орендну плату та інші передбачені договором платежі не пізніше десятого числа кожного місяця на підставі рахунків та актів виконаних робіт, що виставляються орендодавцем.
02.01.09 Позивач на виконання зобов'язань за договором оренди № 135 за актом прийому-передачі передав Відповідачу зазначене нежитлове приміщення.
Як свідчать матеріали справи, Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором № 135 від 28.12.2008 щодо орендних платежів, внаслідок чого на момент подачі позову до суду у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати перед Позивачем у розмірі 168633,19 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за особовим рахунком Позивача та підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі послуг за договором оренди № 135 від 28.12.2008.
17.06.2009 року Позивач направив Відповідачу претензії про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, в яких пропонував відповідачу негайно сплатити заборгованість з орендної плати та нараховані позивачем штрафні санкції за договорами оренди № 135 та № 72.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Позивач належним чином виконав зобов'язання за договорами оренди від 01.11.2008 № 72 та від 28.12.2008 № 135, а Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.
Крім того сторонами було надано суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.08 по 15.10.09, з якого вбачається, що після звернення позивачем до суду, відповідачем було частково погашено заборгованість, а саме: 31.08.09 на суму 10000,00 грн., 22.09.09 на суму 800,00 грн., 12.10.09 на суму 2200,00 грн., разом на суму 13000,00 грн. Зважаючи на викладене провадження в частині стягнення 13000,00 грн. орендної плати підлягає припиненню.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню на суму 155 753,45 грн. = (120,26 грн.+168633,19 грн.-13000 грн.).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.7.1 Договорів оренди від 01.11.2008 № 72 та від 28.12.2008 № 135 у разі несвоєчасного перерахування орендної плати та інших передбачених договором платежів орендодавець має право стягнути з орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За розрахунками Позивача, що підтверджені матеріалами справи, сума пені склала 133,62 грн. за договором оренди від 01.11.2008 № 72 та 9112,43 грн. за договором оренди від 28.12.08 № 135.
Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, наданим позивачем, тому вимоги в частині стягнення пені в розмірі 9 246,05 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума втрат від інфляції склала 525,81 грн. за договором оренди від 01.11.2008 № 72 та 6478,02 грн. за договором оренди від 28.12.08 № 135.
Крім того позивач просить суд стягнути 3% річних в сумі 16,74 грн. за договором оренди від 01.11.2008 № 72 та 1169,04 грн. за договором оренди від 28.12.08 № 135. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком, наданим позивачем, тому вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1185,78 грн. підлягають задоволенню.
Позивач просить звернути стягнення на майно (виробниче обладнання), що знаходиться в орендованому приміщенні, належить Відповідачеві на праві власності та притримується Позивачем.
Притримання є видом забезпечення виконання зобов'язання ст. 546 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписом ст.595 ЦК України визначено обов'язок кредитора, який притримує річ у себе, негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.
Позивач 01.07.09 направив Відповідачеві повідомлення про притримання належного йому майна, яке знаходиться в приміщенні, що належить Позивачеві, до виконання Відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів за договором оренди № 135 від 28.12.08. Вказаний лист був отриманий Відповідачем 08.07.09, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 940851.
Відповідно до ст. 597 ЦК України вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього кодексу.
Згідно зі ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «КС-Пласт» (02094 м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, р/р 26008007379701 в ЛВ ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 33633107) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Потенціал»(08000 Київська обл. смт. Макарів, вул. Ватутіна, 65, р/р 2600000130127 в АКБ «Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14307363) орендну плату в розмірі 155 753 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 45 коп., пеню в розмірі 9246 (дев'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 05 коп., нарахування встановленого індексу інфляції в сумі 7003 (сім тисяч три) грн. 83 коп., 3% річних в сумі 1185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) 78 коп. звернувши стягнення на майно, яке належить Приватному підприємству „КС-Пласт” та притримується Відкритим акціонерним товариством «Потенціал».
3. Стягнути з Приватного підприємства «КС-Пласт» (02094 м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, р/р 26008007379701 в ЛВ ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 33633107) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Потенціал»(08000 Київська обл. смт. Макарів, вул. Ватутіна, 65, р/р 2600000130127 в АКБ «Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14307363) по сплаті державного мита в сумі 1 946 (одна тисяча дев'ятсот сорок шість) грн. 89 коп. та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позовних вимог провадження припинити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.