< Копия >
Іменем України
19.08.10Справа №2а-696/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Кравченко М.М., при секретарі Шарко С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 (АДРЕСА_3)
до Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2),
треті особи: ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_4), Садівниче товариство «Сапун-Гора»(99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 58, кв. 71), ОСОБА_5 (АДРЕСА_2), Головне Управління Державного комітету України з земельних ресурсів (99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13)
про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1114-р від 14.06.1997 в частині надання Садівничому товариству «Сапун-Гора»земельної ділянки площею 0,0801 га у фактичних межах домоволодіння АДРЕСА_3 та прилеглої земельної ділянки із господарчими будівлями площею 0,0557 га незаконним та не чинним.
За участю представників сторін:
позивачка ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВСУ, 14.12.00р.;
представник позивачки ОСОБА_7 довіреність № ВММ №663546 від 01.03.10 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВСУ, 21.08.02р.;
представник третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_7 довіреність № ВММ №663546 від 01.03.10 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВСУ, 21.08.02р.;
представник третьої особи ОСОБА_8 ОСОБА_7 довіреність № ВММ №663546 від 01.03.10 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВСУ, 21.08.02р.;
представник третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_7 довіреність № ВММ №663546 від 01.03.10 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВСУ, 21.08.02р.;
представник відповідача СМДА у судове засідання не з"явився,повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі;
представник третьої особи СТ "Сапун - гора" у судове засідання не з"явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутність;
представник третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_9 довіреність № б/н від 04.04.10 паспорт серії НОМЕР_3, виданий Нахімовським РВ УМВСУ в м. Севастополі 28.01.03 р. ;
представник третьої особи ГУ Держкомзему у судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив;
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із позовною заявою про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1114-р від 14.06.1997 в частині надання Садівничому товариству «Сапун-Гора»земельної ділянки площею 0,0801 га у фактичних межах домоволодіння АДРЕСА_3 та прилеглої земельної ділянки із господарчими будівлями площею 0,0557 га незаконним та не чинним.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками житлової АДРЕСА_3. Право власності на вказану будівлю зареєстроване у встановленому порядку в КП БТІ та ДРОН м. Севастополя.
Позивачка вказує, що вона звернулася до землевпорядної організації для складання технічної документації на земельну ділянку під вказаною будівлею та прилеглої території, але, по ходу складання технічної документації з'ясувалося, що вказана будівля, що належить позивачці та третім особам, та прилегла до земельної ділянки територія частково знаходяться в межах землекористування Садівничого товариства «Сапун-Гора», яке оформлене оскаржуваним розпорядженням відповідача.
У зв'язку із наведеним звернулася до суду.
Заслухавши представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, а позов -таким, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
27.07.1997 Севастопольською міською державною адміністрацією було видане розпорядження № 1114-р. Вказаним розпорядженням СТ «Сапун-Гора»надана земельна ділянка для ведення садівництва площею 136,0194 га в Нахімовському районі м. Севастополя в районі Сапун гори.
У тому числі і на підставі вказаного розпорядження 28.10.1997 СТ «Сапун-Гора»отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КМ № 002758. Державний акт зареєстровано у встановленому порядку за №538.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
4. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З огляду на зазначені норми, суд робить висновок, що земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_3 не передана та не була передана у власність або користування позивачці в порядку, що встановлений Земельним кодексом України. На це фактично й звертає увагу позивачка у своєї позовній заяві, тобто, факт відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку під будинком АДРЕСА_3 та прилеглої до нього території позивачкою не оспорюється.
Таким чином, посилання позивачки на вимоги ст.ст.116, 149, 152 та 158 Земельного кодексу України як на обґрунтування своїх позовних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки вказані норми регулюють відносини, що пов'язані із правами на земельну ділянку, що зареєстровані відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України.
Надаючи оцінку наданим позивачкою свідоцтвам на право власності на квартири №№1, 2 у зазначеному будинку від 25.10.2006 №664/43 та від 28.12.2007 № 431/46 (відповідно) та технічному паспорту на жилої будинок індивідуального житлового фонду, суд зазначає, що вказані документи не є документами, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, як того вимагає ст.ст.125, 126 Земельного кодексу, а є документами, що посвідчують право позивачки та третіх осіб на нерухоме майно у вигляді двох квартир у будинку АДРЕСА_3.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
Таким чином, вказаний спеціальний закон, що регулює питання державної реєстрації прав на нерухоме майно, також розмежує право власності на нерухоме майно та права, що пов'язані із використанням земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд також зазначає, що станом на дату видачі відповідачем оскаржуваного позивачем розпорядження, право власності навіть на нерухоме майно у вигляді двох квартир у будинку АДРЕСА_3 ще не було зареєстроване, а, отже, на сьогоднішній день відсутні правові підставі для визнання оскаржуваного розпорядження відповідача незаконним.
Крім цього, згідно зведеного плану встановлених меж земельної ділянки та прилеглої до неї земельної ділянки, прилегла земельна ділянка взагалі не входить до прибудинкової території згідно плану присадибної ділянки КП БТІ та ДРОН.
Також, позивачем не надано суду доказів того, що будівля, що знаходиться на прилеглої до ділянки по вул. 2-га Оборонна, 5, належить йому на праві власності або правомірно використовується позивачем.
Суд констатує, що на спірну земельну ділянку ще 08.12.2009 виданий державний акт на право власності ЯИ №018787 ОСОБА_5 на підставі рішення Нахімовської районної у м. Севастополі Ради від 27.03.2009 № С33-15/2030.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 25.08.2010.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову -ВІДМОВИТИ.
2. Копію постанови направити відповідачу та третім особам -СТ «Сапун-Гора»та Головному Управління Державного комітету України з земельних ресурсів
Постанова може бути оскаржена.
Постанова може бути оскаржена в порядку статті 186 КАС України та набирає чинності в порядку статті 254 КАС України.
Суддя М.М.Кравченко