73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"17" травня 2010 р. Справа № 2-а-14550/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василенко Г.Ю.,
при секретарі: Сергеєва К.І.,
за участю представників:
позивача - Дудкіна Р.А.,
третьої особи - Кравченка С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення до Відділу державної виконавчої служби Чаплинського районного управління юстиції за участю третьої особи Українсько-німецького племінного підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик" про скасування акту опису й арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Херсонського регіонального відділення (далі по тексту Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Чаплинського районного управління юстиції у Херсонській області (далі по тексту Відповідач) про визнання дій незаконними, скасування акту опису й арешту майна та зобов'язання провести опис та арешт іншого ліквідного майна.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив скасувати акт опису й арешту майна від 18.11.2009 року. Суду пояснив, що за його заявою від 25.09.2009 року №145 Відповідачем 07.10.2009 року відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого напису нотаріуса від 10.06.2003 року. 24.11.2009 року на адресу Позивача від Відповідача надійшов акт опису й арешту майна від 18.11.2009 року, відповідно до якого Відповідачем накладено арешт на майно Українсько-німецького племінного підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик", а саме на спермопродукцію биків-плідників голштинської і червоно-степової породи. Вважає, що зазначене в акті опису й арешту майно не становить економічної цінності та не може в подальшому бути реалізоване через аукціон, про що було відомо Відповідачу. Внаслідок вказаних дій порушено його інтереси як стягувача, що в подальшому призведе до повернення виконавчого документу без виконання. Державний виконавець повинен був накласти арешт на інше ліквідне майно. У зв'язку з цим просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача проти позову заперечив, так як вважає, що Відповідач при складенні акту опису й арешту майна від 18.11.2009 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом. Так, 07.10.2009 року за заявою Позивача відкрито виконавче провадження. Відповідно до змісту заяви Позивач заявив клопотання провести опис й арешт майна Українсько-німецького племінного підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик". 16.11.2009 року з метою проведення опису та арешту майна, за участю представника Позивача, було здійснено виїзд на Українсько-німецьке племінне підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик". Керівником "Асканія-Генетик" було запропоновано накласти арешт на спермопродукцію биків-плідників голштинської та червоно-степової порід, яка в забезпечення по кредитному договору закладена в резервуари, згідно складеного реєстру по кількості спермодоз та по кличках биків-плідників. Разом з цим, представник Позивача заперечив проти опису й арешту зазначеної боржником спермопродукції у зв'язку з тим, що дана спермопродукція не представляє цінності відповідно до акту вибраковки від 30.05.2006 року та запропонував звернути стягнення на іншу спермопродукцію, що заактовано в акті від 16.11.2009 року. 18.11.2009 року відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, №606-XIV (далі по тексту Закон №606- XIV) державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, а саме спермопродукції биків-плідників голштинської і червоно-степової порід, яка була закладена в заставу по кредитному договору №2 від 27.06.2001 року та на яку вказав керівник "Асканія-Генетик", про що письмово було повідомлено Позивача. У зв'язку з цим, просили в задоволенні позову відмовити
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
28.12.2001 року між Позивачем та Українсько-німецьким племінним підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик" на виконання інноваційного договору №018 від 15.06.1998 року, додаткової угоди від 01.11.1999 року, кредитного договору №2 від 27.06.2001 року укладено договір застави відповідно до якого, з метою забезпечення своєчасного повернення інноваційної позики передано в заставу спермопродукцію биків-плідників голштинської і червоно-степової порід, вартість якої згідно експертної оцінки складає 3688800 грн. Сума застави складає 3525000 грн. Зазначений договір був посвідчений державним нотаріусом Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області Заворотченко А.І.
У зв'язку з невиконанням взятих на себе договірних зобов'язань, державним нотаріусом Заворотченко А.І. 10.06.2003 року вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі №987) про звернення стягнення на спермопродукцію биків-плідників голштинської і червоно-степової порід Українсько-німецького племінного підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик", яке для виконання направлено Відповідачу.
16.11.2009 року з метою опису й арешту майна Відповідачем спільно з представником Позивача здійснено виїзд на Українсько-німецьке племінне підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик". Під час перебування на товаристві керівником "Асканія-Генетик" було запропоновано накласти арешт на спермопродукцію биків-плідників голштинської та червоно-степової порід, яка в забезпечення по кредитному договору закладена в резервуари, згідно складеного реєстру по кількості спермодоз та по кличках биків-плідників.
Разом з цим, представник Позивача заперечив проти опису й арешту зазначеної боржником спермопродукції у зв'язку з тим, що дана спермопродукція не представляє цінності відповідно до акту вибраковки від 30.05.2006 року та запропонував звернути стягнення на іншу спермопродукцію, що було заактовано в акті державного виконавця від 16.11.2009 року.
Відповідно до ст.52 Закону №606-XIV стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Згідно з ст.20 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року, №2654-ХІІ (далі по тексту Закон №2654-ХІІ) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріусу, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Тобто виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом на підставі якого державний виконавець відкриває провадження та проводить виконавчі дії щодо стягнення на заставлене майно.
Згідно з ст.12 Закону №2654-ХІІ у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Відповідно до змісту Закону №2654-ХІІ предмет договору застави має бути конкретно визначений на момент його укладення, не дивлячись на право подавати опис у загальній формі.
Крім цього, аналізом договору застави від 28.12.2001 року встановлено, що на момент укладання договору застави майно яке передавалось у заставу було конкретно визначено, а саме відповідно до п.12 договору заставодержатель (Позивач по справі) має право перевіряти по документам і фактично наявність, стан і умови зберігання переданого в заставу майна.
Дослідженням письмових доказів встановлено, що 14.03.2006 року та 30.01.2007 року представниками Позивача перевірялась заставлене майно, про що складено акти перевірки заставленого майна, які підписані без зауважень, як з боку Українсько-німецького племінного підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик", так і з боку Позивача.
Крім цього, відповідно до змісту зазначених актів заставлене майно, а саме спермопродукція галштинської породи в кількості 301050 доз та спермопродукції червоно-степової породи в кількості 118320 доз відповідає документам на нього та даним, що зазначені в опису, родові ознаки заставленого майна підтверджуються племінними картками, а також заставлене майно згідно оцінки експертів забезпечить примусове виконання зобов'язань по кредитному договору №02 від 27.06.2001 року. Тобто Позивачем проводилась перевірка конкретного майна (спермопродукції), яке перебувало в заставі і на яке у разі невиконання зобов'язання мало бути накладено стягнення.
Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що на момент укладення договору застави від 28.12.2001 року між Позивачем та Українсько-німецьким племінним підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Генетик" предмет застави був конкретно визначений між сторонами, а посилання Позивача щодо індивідуалізації предмету застави виключно відносно породи биків-плідників є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.
Крім цього, відповідно до експертного висновку ПП "Кожемякін В.Л." спермопродукції биків-плідників голштинської та червоно-степової порід у кількості 426 000 спермодоз їх ринкова вартість станом на 14.08.2009 року (тобто після складання акту вибраковки) складає 3388792,26 грн., що на думку суду свідчить про їх економічну цінність.
Також, дослідженням матеріалів адміністративної справи та відповідно до пояснень сторін та третьої особи по справі встановлено, що державний виконавець при проведенні виконавчих дій на підставі виконавчого напису державного нотаріуса Заворотченко А.І. від 10.06.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №978 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом №606-XIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін'юсту України від 15.12.1999 року, №74/5.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене слідує, що державний виконавець при складанні акту опису й арешту майна по виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса від 10.06.2003 року (зареєстрованого в реєстрі за №978) діяв законно та обґрунтовано.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення до Відділу державної виконавчої служби Чаплинського районного управління юстиції у Херсонській області не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення про скасування акту опису й арешту майна та зобов'язання відділ державної виконавчої служби Чаплинського районного управління юстиції вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2010 р.
Суддя Василенко Г.Ю.