Категорія №2.19
Іменем України
07 вересня 2010 року Справа № 2а-5283/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Островської О.П.
при секретарі - Кір'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську про скасування рішення про застосування сум фінансових санкцій, -
01.07.2010 року позивач Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську винесло рішення № 390 від 17 червня 2010 року, згідно якого вимагає від позивача сплати фінансових санкцій в розмірі 5145, 15 грн. та пеню в розмірі 1324,33 грн. Позивач не згоден з указаним рішенням з наступних підстав. Відповідно до преамбули Закону України «Про систему оподаткування» податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. Відповідно до п.4 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Відповідно до ст.1 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Позивач вважає, що поняття «страхових внесків» є право приємним по відношенню до збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №36/96 від 07.12.1996р., внески сплачуються одночасно з одержанням коштів в установах банків на виплату заробітної плати. Також позивач зазначає, що щодо надання звітності виконав всі вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зарахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих вважає нарахування штрафу в розмірі 5145,15 грн. та пені в розмірі 1324,33 грн. безпідставними та такими, що суперечать вимогам законодавства. Тому позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську № 390 про застосування сум фінансових санкцій та нарахування пені за порушення п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», судові витрати покласти на Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську.
Представник позивача в судове засідання 07.09.2010 року не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Раніше у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В своїх запереченнях послався на наступне. Головним спеціалістом відділу надходження доходів була проведена перевірка даних картки особового рахунку підприємства Луганського виробничого підприємства «Восток» УТОГ, в результаті якої було виявлено порушення ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., в наслідок чого була застосована фінансова санкція у сумі 5145,15 грн. та пеня у сумі 1324,33 грн., згідно ч.2 п.9 ст.106 Закону України №1058-IV. Згідно п.6 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України №1058-IV та п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застосованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками в строки вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку Луганського виробничого підприємства «Восток» УТОГ, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно. Дані картки особового рахунку є підставою для застосування фінансової санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків та нарахування пені. Тому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Судом установлено, що Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського т овариства глухих, код 03972519, відповідно до правил п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську.
У позивача виникла заборгованість з виплати страхових внесків, у зв'язку з чим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську №390 від 17 червня 2010 року до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 5145,15 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та нараховано пеню у сумі 1324,33 грн. за несвоєчасну сплату цих страхових внесків (а.с.5).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають мі суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їхні права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 ст. 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в ч.ч. 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплат.
Стаття 20 Закону № 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. Абз. 1 ч. 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Частиною 2 ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 9.3.2. Інструкці про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум;
при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Згідно п. 10.1. Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Виходячи з наведеного, суд вважає дії відповідача по винесенню рішення про застосування сум фінансових санкцій №390 від 17 червня 2010 року правомірними, вчиненими у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а само рішення таким, що відповідає чинному законодавству. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах, установлених п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV.
Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Як вбачається з матеріалів справи податкове законодавство не застосовувалося при винесені оскаржуваного рішення. Вказане рішення винесене відповідачем на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог немає.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для відшкодування судових витрат не вбачається.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.09.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
У задоволенні позовних вимог Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську про скасування рішення про застосування сум фінансових санкцій - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 09.09.2010 року.
Суддя Островська О.П.