Категорія №2.11.1
Іменем України
30 серпня 2010 року Справа № 2а-3808/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Солоніченко О.В.
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю
представника позивача : Долженко О.М. (довіреність № 21 від 20.06.2010 року),
представника першого
відповідача: Щочка В.М. (довіреність № 294/10 від 11.01.2010 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо - комерційного підприємства фірма «Укрінвест» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
18 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Приватного виробничо - комерційного підприємства фірма «Укрінвест» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Відділення державного казначейства України в м. Алчевську Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000032360/0 від 23.02.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та стягнення бюджетної заборгованості в сумі 188502,00 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року замінено другого відповідача по справі з Відділення державного казначейства України в м. Алчевську Луганській області на Головне управління державного казначейства України в Луганській області.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог, просив задовольнити повністю.
Представник Алчевської ОДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на акт перевірки від 14.02.2006 року № 133/236-31212245, яким встановлено завищення суми ПДВ, заявленої позивачем до відшкодування з бюджету на суму 187981,32 грн. В матеріалах справи є письмові заперечення проти позову, в яких представник Алчевської ОДПІ просить відмовити в задоволенні позову.
Представник ГУДКУ в Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ПВКПФ «Укрінвест» є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 16271856 від 13.02.2001 року, виданого Алчевською ОДПІ.
21.06.2005 року до Алчевської ОДПІ позивачем було надано податкову декларацію з розрахунком частки бюджетного відшкодування за травень 2005 року, в якому від'ємне значення ПДВ складає 188502,00 грн.
Алчевською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань правильності обчислення сум ПДВ, заявленого до відшкодування, про що складена Довідка № 632/231-31212245 від 06.09.2005 року. Зазначеною довідкою підтверджено правомірність заявленого від'ємного значення сум ПДВ, але висновку на бюджетне відшкодування заборгованості до відділення Державного казначейства України Алчевською ОДПІ надано не було.
14.02.2006 року Алчевською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача, якою встановлені порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті яких за травень 2005 року завищено сума ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на суму 187982,32 грн. За результатами перевірки складено акт № 133/236-31212245 від 14.02.2006 року.
На підставі зазначеного акту Алчевською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000032360/0 від 23.02.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 187982,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Виходячи з вимог вказаних норм, Закону єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Відповідач у своїх запереченнях на позов посилається на те, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Однак суд не приймає це посилання до уваги з оглядк на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з тим, що факт надходження до бюджету цього податку, заявленого до відшкодування позивачем, результатами зустрічних перевірок контрагентів позивача - ПП «Максиком» та ПП «Сфінкс-2004» не підтверджений. Указані підприємства, які є постачальниками підприємства-позивача не здійснювали оплати своєму продавцю - ПП «Вента» за товари (послуги), які вони продали позивачу, а саме ПП «Вента повинне було сплатити відповідну суму ПДВ до Державного бюджету.
Проте, виходячи з вимог п. 1.3 ст. 1 Закону платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Із цього випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
На підтвердження суми бюджетного відшкодування сум ПДВ та фактичного здійснення господарської операції позивачем в судовому засіданні надано копії договорів із ПП «Максиком» та ПП «Сфінкс-2004», податкових накладних, які видані позивачу вказаними контрагентами, копії рахунків, актів виконаних робіт та платіжних доручень. Вказаними документами підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ по декларації за травень 2005 року .
Тобто, виходячи з норм Закону, відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до Державного бюджету України. Відшкодування з бюджету повинно здійснюватися на підставі суми отриманої різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, які сформовані на підставі податкових накладних та вказані у податковій декларації.
Суд не приймає посилань представника відповідача на те, що ПП «Максиком» не мало права видавати позивачеві податкову накладну з огляду на анулювання реєстрації цього підприємства платником ПДВ, оскільки з наданої в судовому засіданні представником відповідача копії акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вбачається, що таке анулювання відбулося 30 травня 2007 року. При цьому, податкова накладна була видана ПП«Максиком» у травні 2005 року. Тобто, наступне анулювання реєстрації платником ПДВ не впливає на дійсність виданої податкової накладної, яка є підставою для бюджетного відшкодування сум ПДВ позивачу.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Згідно п.п. 4.1 п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Оскільки суд дійшов висновку про правильність нарахування позивачем бюджетного відшкодування сум ПДВ, тому податкове повідомлення - рішення № 0000032360/0 від 23.02.2006 року на суму 187 982 грн. підлягає скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлена позивачем за травень 2005 року в розмірі 188982,00 грн., - стягненню з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з платіжних доручень, наявного в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1885, 02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн..
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1885,02 грн. Кодексом адміністративного судочинства України сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення не передбачена, тому ці витрати позивача поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Приватного виробничо - комерційного підприємства фірма «Укрінвест» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області № 0000032360/0 від 23.02.2006 року на суму 187 982 (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві),00 гривні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо - комерційного підприємства фірма «Укрінвест» (94200, м. Алчевськ, вул. Паркова, 7, код ЄДРПОУ 31212245, п/р № 2600330118364 в ПІБ м. Алчевськ, МФО 304342) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2005 року в розмірі 188 502 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот дві) гривні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо - комерційного підприємства фірма «Укрінвест» судові витрати в сумі 1885,02 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 06 вересня 2010 року.
< Резолютивна частина >
< Текст >
СуддяСолоніченко О.В.