Справа № 1 -1052/2010 року
14.09.2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ЗАХАРОВОЇ А.С.
при секретарі САДЧЕНКА О.О.
з участю прокурора ШУЛЯКОВОЇ В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 1, 186 ч. 2 КК України,-
Підсудний ОСОБА_1 13.02.2010 року, приблизно о 16 год., знаходячись в приміщенні «Солом'янського ринку», що розташований по АДРЕСА_2, з метою відкритого викрадення чужого майна підійшов до торгівельного прилавку і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав гроші в сумі 30 грн., що належали ОСОБА_2.
Однак, злочинні дії підсудного ОСОБА_1 були викриті потерпілою ОСОБА_2, яка почала кричати та вимагати від підсудного повернення грошей, але підсудний ОСОБА_1 на її крик не відреагував та, усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілою, утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Діями підсудного ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди на суму 30 гривень.
Крім цього, підсудний ОСОБА_1 02.03.2010 року, приблизно о 17 год., знаходячись в приміщенні «Солом'янського ринку», що розташований по АДРЕСА_2, з метою повторного відкритого викрадення чужого майна підійшов до торгівельного прилавку і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з прилавку лаковану жіночу сумку, чорного кольору з надписом С-2124#, вартістю 180 гривень що належала ОСОБА_3.
Однак, злочинні дії підсудного ОСОБА_1 були викриті продавцем ОСОБА_4, яка почала кричати та вимагати повернення викраденого, але підсудний ОСОБА_1 на її крик не відреагував та, усвідомлюючи, що його дії викриті продавцем ОСОБА_4, утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення злочину зник, але невдовзі був затриманий працівниками міліції та викрадене майно було вилучено.
Діями підсудного ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на суму 180 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у відкритому викраденні чужого майна визнав повністю та показав, що: 13.02.2010 року, приблизно о 16 год. він перебував на «Солом'янському ринку», який розташований за адресою АДРЕСА_2, і коли проходив повз торгівельних прилавків з продуктами харчування, то звернув увагу, що в одному із торгівельних прилавків лежить невеличка пластмасова коробка, в якій знаходились гроші, розсипом. В цей час продавець відвернулась від прилавку і він вирішив викрасти ці гроші. Тоді він правою рукою дістав гроші з коробки, яка стояла на холодильній камері, в якій зберігаються напівфабрикати. Взявши гроші він почав тікати в сторону виходу з ринку. В цей час продавець почала кричати, щоб той зупинився та віддав гроші, але він продовжив втікати. Вибігши з території ринку на вул. Солом'янську в м. Києві він пішов на зупинку громадського транспорту «А.Головка». Через 5 хвилин повернувся на ринок і за ці гроші купив пива, пачку цигарок, після чого пішов додому.
02.03.2010 року, приблизно о 16 год. 50 хв. він вийшов з дому та пішов на «Солом'янський ринок», який розташований за адресою АДРЕСА_2, щоб купити пива. Коли він йшов по ринку, то на одному із прилавків побачив чорну жіночу сумочку. В цей час він вирішив її викрасти, щоб в подальшому продати. Він підійшов до прилавку та зняв сумку з гачка, на якому вона трималася. Тримаючи сумку в руках перед собою він побіг в сторону виходу. Він почув як хтось кричав «Стій, йди сюди!», але він не відреагував та побіг дальше. Побігши з сумкою через дорогу в двори, він залишив її в кущах. Через деякий час вирішив повернувся на ринок, щоб переконатись чи все в порядку. Зайшовши на територію ринку він був затриманий працівниками міліції. Після чого показав, де знаходиться сумка та забрав її, в подальшому дана сумка була у нього вилучена.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1.
Таким чином, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями відкрито викрав чуже майно (грабіж), а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч. 1 КК України.
Також, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями відкрито викрав чуже майно (грабіж), повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Щире розкаяння підсудного у вчиненому, судом визнається, як обставина, яка пом”якшує покарання підсудного ОСОБА_1.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не виявлено.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, а також і те, що вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_3 відшкодована шляхом повернення останній викраденого, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання та в цих межах, цілком відповідають тяжкості вчиненого, особі підсудного та іншим обставинам справи і буде достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначати ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов”язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до набрання вироком чинності.
Речові докази: лаковану жіночу сумку, чорного кольору з надписом С-2124#, залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.