Справа № 2-а-950/10
14 вересня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ескортування батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Буртового Миколи Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у липні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що він 26.07.2010 року близько 15:45 години керував автомобілем «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_1 по вул. Автозаводській в м. Києві в крайній лівій смузі з наміром повертати ліворуч на вул. Івашкевича. Перед ним рухався автомобіль «Авео». Потік машин зупинився перед відповідним світлофором на перехресті вул. Автозаводської та Івашкевича. Після зеленого сигналу світлофора автомобіль «Авео» почав рухатись, потім зупинився та водій даного автомобілю увімкнув сигнал аварійної зупинки. Він увімкнув сигнал правого повороту, об'їхав перешкоду, ввімкнув сигнал лівого повороту та здійснив поворот ліворуч з другої смуги руху. Виїхавши на вул. Івашкевича його зупинив працівник ДАІ, який склав відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ним порушено вимоги дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах» та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Надалі відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вважає дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п. 10.6 ПДР України дозволяється здійснювати поворот з іншої смуги «через інші причини», які не дозволяють виконати поворот з відповідного крайнього положення. Крім цього, у постанові не зазначено, чи визнає відповідач його винним у даному правопорушенні. Питання про притягнення його до адміністративної відповідальності вирішене при відсутності відповідного протоколу.
Постанова не грунтується на будь-яких передбачених законом доказах вини у скоєнні правопорушення, відповідач не надав можливості надати пояснення його пасажиру, не надано можливості скористатись послугами адвоката, не з'ясовано та не вказано у постанові даних про особу порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, також не обгрунтовано, чому саме такий вид стягнення він обрав та чому в такому розмірі.
У зв'язку з викладеним просить постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно нього визнати протиправною та скасувати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач подав свої пояснення та просив слухати справу без його участі. У поясненнях зазначив, що позивач на місці зупинки не заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова були складені у відповідності з вимогами закону. Позивачу було роз'яснено його права. Останній написав свої пояснення у протоколі, при цьому ніякого свідка та даних про те, що перед ним стояв учбовий автомобіль позивач у протоколі не зазначив. Оскільки позивач послався на скрутне матеріальне ставище та з урахуванням всіх обставин вчинення правопорушення штраф було призначено у мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка , дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АІ1 № 091629, 26.07.2010 року близько 15:40 години ОСОБА_1 керуючи автомобілем „Мітсубісі”, державний номер НОМЕР_1 на вул. Автозаводській в м. Києві при наявності дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах» зі смуги, яка дозволяє рух прямо здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 5.16 р.33 Правил дорожнього руху. На підставі даного протоколу постановою в справі про адміністративне правопорушення серія АА № 526228 від 26.07.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та накладено на нього штраф в сумі 255 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП порушення водіями вимог дорожніх знаків та розмітки тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 11.1 Правил дорожнього руху кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16., 5.17.1, 5.17.2.
Знак 5.16 «Напрямок руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно до п. 1.3 та п. 1.4 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила.
Позивач у судовому засіданні не заперечував вчинення ним правопорушення, але при цьому зазначив, що порушення пов'язане з необхідністю об'їзду перешкоди.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що вона була у автомобілі позивача, перед ними стояв автомобіль, який включив аварійну сигналізацію, а тому позивач об'їхав його з правого боку та відповідно повернув ліворуч з середньої смуги руху.
Суд критично відноситься до показань свідка, оскільки свідок не змогла сказати чи стояли у лівій смузі інші автомобілі, наскільки вільна була смуга праворуч, про свідка позивач у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив, про те, що перед ним стояв учбовий автомобіль не вказав. У судовому засіданні позивач вказав, що коли він був зупинений працівником ДАІ автомобіль, який створював йому перешкоду для руху вже поїхав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач сам фактично визнав факт вчинення ним правопорушення.
Обставини ж за яких було вчинено правопорушення враховуються відповідачем при визначенні розміру стягнення.
Оскільки адміністративне стягнення накладене на позивача за вчинене ним адміністративне правопорушення в межах компетенції відповідача та у відповідності з вимогами КУпАП суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 283, 289 КУпАП, ст.ст. 9, 11, 128, 159, 160-163 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
Постанова не набрала законної сили.
Копія вірно
Суддя