Справа № 2-5852/10
14 вересня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про виплату допомоги на оздоровлення,
у липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради (надалі Управління), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (надалі Центр) про виплату допомоги на оздоровлення,
В обґрунтування позову зазначав, що є інвалідом 2 групи, являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та має посвідчення першої категорії.
У 2007, 2008 та 2009 році грошова допомога на оздоровлення виплачувалась йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, тоді як ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” така допомога повинна була виплачуватися у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Недоплата сум на оздоровлення складає за ці роки 7 665 грн. 50 коп.
Посилаючись на зазначене просив визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення , зобов'язати відповідачів провести йому перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2007, 2008 та 2009 роки в сумі 7 667 грн. 50 коп.; зобов'язати відповідачів встановити йому щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог зазначеного закону, стягнути з відповідачів на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
У письмових запереченнях, поданих у попередньому судовому засіданні відповідачі позов не визнали. Управління зазначило, що допомога на оздоровлення виплачується позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, де зазначено, що допомога на оздоровлення виплачується в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Незважаючи на те, що таке положення Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним, видатки на виплату допомоги на оздоровлення не збільшено, а тому фактично відсутній механізм реалізації Закону.
Центр у запереченнях зазначив, що ними здійснюється виплата коштів, а їх нарахування проводиться управлінням праці. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет» на 2007, 2008, 2009 роки законодавець надав право Кабінету Міністрів встановлювати розміри соціальних виплат, а тому виплату допомоги на оздоровлення позивачу проведено у правильних розмірах.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та являється інвалідом 2 групи.
Відповідач виплачував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду 2 групи у розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 562 від 12.07.2005 року за якою сума допомоги складала 120 грн., що вбачається з листа управління праці від 29.06.2010 року.
Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2 групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, як це передбачено абзацом 7 ч.4 вищевказаної статті.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при виплаті допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає ст. 48 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не вищевказані постанови Кабінету Міністрів України.
Разом з тим позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів конкретної суми недоплачених коштів допомоги на оздоровлення не можуть бути задоволені, оскільки рішення про нарахування цих коштів приймається районними управліннями праці та соціального захисту населення. За таких обставин суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Допомога на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічно. Судом встановлено порушення Управлінням закону при призначенні допомоги позивачу у 2007, 2008 та 2009 роках, разом з тим, вимоги про встановлення такої допомоги на майбутнє є передчасними.
Також передчасними є вимоги позивача до Центру, оскільки дана установа здійснює лише виплату допомоги по оздоровленню на підставі наданих їй розпоряджень. Після набранням рішення законної сили та після його виконання Управлінням, останнє передає відповідне розпорядження Центру, який у свою чергу повинен виконати це розпорядження та виплатити недоплачені суми. Проте, при вирішенні даного спору підстав зобов'язувати Центр провести виплату на підставі розпорядження, яке ще не видане підстав немає, а тому у задоволенні вимог до цього відповідача суд відмовляє.
Оскільки справа розглядається як цивільний спір вимоги про визнання дій відповідача неправомірними задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради нарахувати з наступною виплатою, з урахуванням виплаченої суми ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у розмірі визначеному ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме 5 мінімальних заробітних плат, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за 2007, 2008, 2009 роки.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірно
Суддя