Справа № 2-5763/10
8 вересня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
у липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки 1 032 грн. 35 коп. боргу за спожиту електроенергію.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачка є споживачем електричної енергії, яку він поставляє на відплатній основі. Постачання електроенергії відповідачці надавалась в квартиру АДРЕСА_1, за зазначеною адресою ним відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1 та 06.08.2005 року між ними укладено договір про користування електричною енергією. За період з жовтня 2005 року по червень 2010 року заборгованість відповідачки за спожиту електроенергію становить 1 032 грн. 35 коп. з урахуванням проведених до цього часу оплат.
Просив також стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просила його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що право на пільгу мала як вона, так і її донька. Після одруження вона втратила право на пільгу, як сім'я загиблого, проте її донька як особа, яка продовжує навчатися мала право на цю пільгу до закінчення строку навчання, але не більше ніж 23 роки. Крім того, просила застосувати строк позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки форми 3 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає відповідач, її чоловік ОСОБА_2, дочка ОСОБА_3 та малолітня онука ОСОБА_4
За зазначеною адресою позивачем надавались послуги по забезпеченню електричною енергією відповідно до договору, укладеного між сторонами 06.08.2005 року № 15-2545-027-027. Згідно з умовами цього договору відповідач зобов'язалась оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами. Термін дії договору встановлений у три роки та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідач до 12.08.2005 року мала пільги по оплаті за спожиту електроенергію як член сім'ї загиблого військовослужбовця. З 12.08.2005 року дана пільга була скасована у зв'язку з одруженням відповідачки та факту втрати нею права на пільгу з даного часу відповідач не оспорює.
Відповідач у поясненнях зазначила про те, що її донька, яка також проживає у вищезазначеній квартирі також має право на пільги як член сім'ї загиблого військовослужбовця, оскільки після досягнення повноліття продовжує навчання у Національному університеті харчових технологій, а тому з 12.08.2005 року позивач повинен був продовжувати нарахування за спожиту електроенергію з урахуванням пільги дочки до досягнення нею 23 років, тобто до 05.01.2009 року.
Разом з тим відповідач не надала суду доказів звернення неї особисто чи її доньки із заявою до позивача про надання пільг з урахуванням наявності такого права у іншого члена сім'ї та подачі відповідних документів.
У заяві від 06.08.2005 року та не підписаній заяві від імені відповідача від лютого 2010 року ОСОБА_1 не повідомляє позивача про те, що її донька навчається та не додає довідку з місця роботи. Представник позивача вказав, що така довідка їм не надавалася та що посвідчення доньки про те, що вона є членом сім'ї загиблого військовослужбовця також надано не було.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається.
Відповідач у підтвердження своїх заперечень жодних доказів не надала.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач просила застосувати строк позовної давності, а тому позов підлягає задоволенню у межах строку позовної давності. Сума боргу відповідно до розрахунку у межах строку позовної давності, а саме з липня 2007 року складає 752 грн. 01 коп.
Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що у даному випадку відповідач сплачувала періодично платежі, а тому визнавала наявність боргу і тому строк позовної давності було перервано, оскільки з розрахунку заборгованості не вбачається, що відповідач сплачувала платежі у рахунок заборгованості, а не поточні платежі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по справі в сумі 81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 267, 526 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (р/р 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ „Ощадбанк”, МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 752 грн. 01 коп. боргу та 81 грн. судових витрат, а всього: 833 грн. 01 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірно
Суддя