Дата документу 26.06.2023
Справа № 334/2569/23
Провадження № 2/334/1430/23
26 червня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Явісенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позов обґрунтований тим що 24 травня 2021 сторони по справі уклали договір позики коштів, згідно якого 24 травня 2021 року позивач передав відповідачу 200000,00 грн., яку відповідач зобов'язався повернути до 24 травня 2022 року. В підтвердження отримання коштів відповідач надав розписку.
У зазначений термін відповідач борг не повернув. На вимогу позивача повернути борг, грошові кошти не повертає.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
У відповідності до ч.ч. 5 та 6ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 24 травня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, що підтверджується договором позики від 24 травня 2021 року.
За даним договором ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 безвідсоткову позику в сумі 200000,00грн. готівкою. Зазначену суму позики ОСОБА_2 зобов'язується повернути позикодавцеві готівкою в строк до 24 травня 2022 року.
На підтвердження отримання коштів ОСОБА_2 склав розписку до договору позики від 24 травня 2021 року.
Згідно розписки, оригінал якої долучено до матеріалів справи, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг 200000,00грн., строком до 24 травня 2022 року.
Свої зобов'язання відповідач не виконав, борг за договором позики не повернув.
Борговий документ (розписка) позичальника є підтвердженням передання йому позикодавцем коштів у зазначеній сумі в борг,якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
До суду позивач ОСОБА_1 надав оригінал розписки від 24.05.2021.
Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
Згідно ст. ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Факт укладання договору позики між сторонами підтверджується оригіналом розписки, в якій зазначена сума, яка була надана відповідачу ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_1 , із зазначенням кінцевого строку виконання зобов'язань за даною розпискою щодо повернення суми позики, до 24.05.2021 року, який порушений відповідачем, та в судовому засіданні вказані обставини не були будь-яким чином спростовані відповідачем по справі.
Згідно ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики від 24.05.2021 у розмірі 200000,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. ст.ст.12,81,141,247,263-265,268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти за договорами позики в розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч грн.00 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.