17 квітня 2023 року Справа № 160/20836/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування наказу Криворізького міськрайонного центру зайнятості (далі - відповідач) від 21.10.2022 року№НТ221021 про відмову у наданні статусу безробітного позивачу;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання статусу безробітного від 21.10.2022 року та прийняти рішення про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач після звільнення з ТОВ «Гарда секюріті» звернувся до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з метою отримання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю, але йому було відмовлено. Причиною відмови у наданні статусу безробітного відповідно до п.п.16, 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку, які шукають роботу, стало те, що відповідно до баз даних центру зайнятості позивач 28.08.2020 року уклав цивільно-правовий договір з Фермерським господарством «Валовий СПГ», про який позивачу не було відомо. Вважаючи такий наказ про відмову протиправним позивач звернувся з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 17.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Від відповідача надійшов відзив на позов разом з клопотанням про заміну сторони по справі на належного відповідача.
Ухвалою суду від 17.04.2023 року здійснено заміну відповідача по справі Криворізький міськрайонний центр зайнятості, на належного відповідача Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що 21.10.2022 року позивач був зареєстрований в Центрі зайнятості як особа, яка шукає роботу і кар'єрним радником відповідно до п.6 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку, які шукають роботу, було надано консультацію щодо працевлаштування та надано роз'яснення щодо підстав відмови у наданні статусу безробітного та рекомендовано надати документи про припинення цивільно-правової угоди у Фермерському господарстві «Валовий СПГ».
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарда секюріті» №70/к від 05.10.2022 року позивача звільнено за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.
Листом Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 06.12.2022 року №01-10/2417 «Про надання інформації на адвокатський запит» направлено витяг з наказу Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 21.10.2022 року №НТ22102 яким позивачу відмовлено у наданні статусу безробітного відповідно до п.п.16, 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.
Відповідно до пояснень позивача та відзиву відповідача причиною відмови стало те, що відповідно до баз даних центру зайнятості позивач 28.08.2020 року уклав цивільно-правовий договір з Фермерським господарством «Валовий СПГ».
Не погоджуючись із зазначеним наказом про відмову, позивач звернувся до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, є Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VІ).
Відповідно до положень ст.1 Закону №5067-VІ, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.
Частиною першою та другою статті 43 Закону №5067-VІ визначено, що статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
4) одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).
Індивідуальне надання послуг безробітному, який подав заяву про надання статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється кар'єрним радником, а безробітним, які потребують сприяння в адаптації до умов ринку праці, - спеціалізованим кар'єрним радником.
Послуги зареєстрованому безробітному надаються відповідно до індивідуального плану працевлаштування, що складається кар'єрним радником або спеціалізованим кар'єрним радником спільно з такою особою.
Згідно з ч.4 ст.44 Закону №5067-VІ зареєстровані безробітні мають право на оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
Правовідносини з питань процедури реєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, регулюються зокрема Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб,які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №792 (далі - Порядок №792).
У відповідності до пункту 14 Порядку №792 статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно вимог пункту 17 Порядку №792 для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред'являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку:
трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки), або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), пред'являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості електронної трудової книжки можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронного обміну між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок такого обміну визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України;
документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби, для військовозобов'язаних осіб під час воєнного стану у зв'язку з мобілізацією.
Внутрішньо переміщена особа для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного.
Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.
У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у:
Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
інформаційній системі ДМС;
інформаційній системі МВС;
Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021р. або річній звітності за 2021 рік.
За приписами пунктів 21-23 Порядку №792 для прийняття рішення про надання статусу безробітного кар'єрний радник вносить відомості з документів, зазначених у пунктах 17-19 цього Порядку, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості та аналізує персональну картку особи, яка шукає роботу.
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, а для осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 18 цього Порядку, після припинення трудових відносин (іншого виду зайнятості) у порядку, визначеному Законом України “Про зайнятість населення”.
З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар'єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.
Відповідно до п.23 Порядку №792 підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у пунктах 17 і 18 цього Порядку;
2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення";
4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 цього Порядку.
7) наявність в особи статусу безробітного.
Приймаючи рішення про відмову в наданні позивачу статусу безробітного, центр зайнятості посилався на положення п.п. 16,23 Порядку №792.
Системний аналіз названих норм дає підстави вважати, що ключовою умовою надання особі статусу безробітної є: відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Так, суд зазначає, що згідно статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться, у тому числі: відомості про роботу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 (301-93-п) "Про трудові книжки працівників", Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України наказом від 29.07.93р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993р. за №110) затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно із пунктами 1.1, 2.3-2.4 цієї Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу.
Тобто, основним документом про трудову діяльності працівника (особи) є його трудова книжка, усі записи в якій, у тому числі, при звільненні, вносяться власником або уповноваженим ним органом у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Так, відповідно до відомостей трудової книжни ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 останнім записом від 07.10.2022 року його звільнено з займаної посади ТОВ «Гарда секюріті» за власним бажанням згідно ст38 КЗпП України на підставі Наказу №70/к від 05.10.2022 року. Копію наказу також долучено до матеріалів справи.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Форми ОК-7 з реєстру застрахованих осіб станом на 07.01.2022 року позивач дохід не отримує, страховий стаж не нараховується.
А тому наказ Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 21.10.2022 року №НТ221021 про відмову у наданні статусу безробітного позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо обраного позивачем способу захисту, суд виходить з наступного.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 ст.245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивач, заявляючи вимоги про зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання статусу безробітного від 21.10.2022 року та прийняти рішення про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідач не вжив усіх передбачених законодавством заходів з метою повного та всебічного розгляду відповідної заяви та документів, для прийняття рішення про надання позивачу статусу безробітного, отже на цей час не було виконано всі умови, визначені законом для прийняття відповідного рішення.
А відтак відсутні підстави для задоволення в цій частині позовних вимог.
Проте, враховуючи протиправність оскаржуваного наказу про відмову у наданні статусу безробітного та його скасування в судовому порядку, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача, виникає необхідність зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання статусу безробітного від 21.10.2022 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду відповідно до норм чинного законодавства України.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо розподілу судових витрат, суд не застосовує правила ст.139 КАС України, оскільки позивач згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 21.10.2022 року №НТ221021 про відмову у наданні статусу безробітного ОСОБА_1 .
Зобов'язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу безробітного від 21.10.2022 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду відповідно до норм чинного законодавства України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова