Рішення від 15.03.2023 по справі 160/2051/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 160/2051/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними бездіяльності та відмови і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по відношенню до ОСОБА_1 щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії за віком періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті;

- скасувати рішення №31705-24483/О-01/8-0400/22 від 19.10.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період навчання з 01.09.1980 року до 01.09.1983 року до страхового стажу ОСОБА_1 , додавши цей період до страхового стажу;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок належної пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії в лютому 2022 року відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період навчання в вищому навчальному закладі з 01.09.1980 року по 01.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті ім. М.І. Калініна, хоча цей період навчання підтверджено відповідними доказами, а саме: відповідними записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, копією диплома серії НОМЕР_2 , виданого 26 червня 1986 року, архівною довідкою Дніпровського державного медичного університету від 24.06.2022 року та ксерокопіями виписок із наказів ректора Омського ордена Трудового Червоного прапора державного медичного інституту ім. М.І. Калініна №6 від 19.01.1981 року про зарахування в студенти 1 курсу лікувально-профілактичного факультету та №227 від 02.09.1983 року про переведення до Дніпропетровського медінституту за сімейними обставинами, а також ксерокопією академічної довідки №397227 від 02.09.1983 року, виданою Омським ордена Трудового Червоного прапора медичного інституту, яка засвідчена підписом та печаткою архіваріуса Дніпровського державного медичного університету. Не погодившись із не зарахуванням спірного періоду навчання до страхового стажу, позивач повторно надав пенсійному органу вищевказані довідки, проте листом від 19.10.2022 року відповідач повторно протиправно відмовив позивачеві у зарахуванні спірного періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року до його страхового стажу. На думку позивача, відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, бо позивачем належним чином підтверджено спірний період навчання із наданням відповідних документів, передбачених п.8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2051/23 за цією позовною завою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 01.03.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали та витребувано у відповідача завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

15.03.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.02.2022р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), при призначенні якої позивачеві обґрунтовано не зараховано до його страхового стажу період навчання в Омському медичному інституті з 01.09.1980 по 31.08.1983, оскільки ОСОБА_1 при призначенні пенсії були надані ксерокопії з копій документів із Омського медичного інституту, а саме: копія витягу з наказу №6 від 19.01.1981 про зарахування до числа студентів, копія витягу з наказу №227 від 02.09.1983 про відрахування у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медінституту, копія академічної довідки №397227 від 02.09.1983 про навчання з 01.09.1980 по 02.09.1983, які завірені архіваріусом Дніпровського державного медичного університету. Підстави не зарахування спірного періоду навчання до страхового стажу позивача повідомлені останньому листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.10.2022 вих. № 31705-24483/О-01/8-0400/22, наданим у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 19.09.2022 року про надання інформації щодо призначеної пенсії за віком та врахування до стажу періодів його роботи. Відтак, зарахувати до страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1980 по 31.08.1983 у відповідача немає законних підстав. При цьому для вирішення питання щодо врахування спірного періоду навчання у Омському медичному інституті з 01.09.1980 по 31.08.1983 позивачеві було запропоновано надати довідку про навчання у вищому навчальному закладі за ці періоди, однак, така довідка надана не була. Водночас відповідачем зауважено, що відповідно до пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату мають подаватися тільки в оригіналах. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Таким чином, обов'язок щодо надання документів чинним законодавством покладено на заявника. Також пенсійний орган звернув увагу суду, що згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; так, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (02.02.2022), якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсія за віком призначена 02.02.2022р.). Таким чином, вимоги щодо зарахування до загального страхового періоду навчання у Омському медичному інституті з 01.09.1980 по 31.08.1983 та щодо здійснення перерахунку призначеної позивачеві пенсії саме з 01.02.2022 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також відповідачем разом з відзивом було надано належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену з 02.02.2022 року відповідно до Закону України від 09.07.02003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом також встановлено та визнається відповідачем, що останнім при призначенні позивачеві пенсії за віком з 02.02.2022р. не було зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті.

Дізнавшись у травні 2022 року про не зарахування відповідачем спірного періоду навчання до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії, останній звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо такого зарахування, до якої надав такі додаткові документи: копію витягу з наказу №6 від 19.01.1981 про зарахування до числа студентів; копію витягу з наказу №227 від 02.09.1983 про відрахування у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медінституту; копію академічної довідки №397227 від 02.09.1983 про навчання з 01.09.1980 по 02.09.1983, які завірені архіваріусом Дніпровського державного медичного університету.

Листом «Про розгляд звернення» від 19.10.2022 року за вих.№31705-24483/О-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачеві про відсутність підстав для зарахування до його загального страхового стажу періоду навчання у Омському медичному інституті з 01.09.1980 по 31.08.1983, через те, що ОСОБА_1 при призначенні пенсії були надані ксерокопії з копій документів із Омського медичного інституту, а саме: копія витягу з наказу №6 від 19.01.1981 про зарахування до числа студентів, копія витягу з наказу №227 від 02.09.1983 про відрахування у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медінституту, копія академічної довідки №397227 від 02.09.1983 про навчання з 01.09.1980 по 02.09.1983, які завірені архіваріусом Дніпровського державного медичного університету.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні спірного періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті до страхового стажу позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За правилами частини першої статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При цьому п. «д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 45 Закону СРСР від 19 липня 1973 року «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту» передбачено, що вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях, заводах - втузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами навчання.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка і лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як слідує з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.10.1979 року, в ній наявні записи №№3-4, згідно з якими позивач навчався в Омському медичному інституті:

- 01.09.1980 року зарахований до числа студентів лікувально-профілактичного факультету (наказ №6 від 19.01.1981 року);

- 02.09.1983 року відрахований у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медичного інституту (наказ №227 від 02.09.1983 року).

Вказані записи в трудовій книжці є чіткими та не містять жодних виправлень чи неточностей. Вони завірені відповідним підписом уповноваженої особи учбового закладу та його печаткою.

При цьому трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.10.1979 року надавалася позивачем відповідачу одразу при зверненні з заявою про призначення пенсії у лютому 2022 року.

Зважаючи на те, що надана позивачем відповідачеві при призначенні пенсії трудова книжка містила всі необхідні та чіткі записи про спірний період навчання позивача, у відповідача у розумінні вищенаведених приписів ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637 були відсутні підстави для не зарахування цього періоду до страхового стажу ОСОБА_1 та для витребування у нього будь-яких інших додаткових документів на підтвердження цього періоду.

Разом з цим, суд також враховує, що позивачем для додаткового підтвердження спірного періоду навчання відповідачу також надавалися й інші докази, а саме: диплом НОМЕР_2 , копія витягу з наказу №6 від 19.01.1981 про зарахування до числа студентів; копія витягу з наказу №227 від 02.09.1983 про відрахування у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медінституту; копія академічної довідки №397227 від 02.09.1983 про навчання з 01.09.1980 по 02.09.1983 року.

Так, відповідно до Диплома ЛВ№382851 ОСОБА_1 у 1980 році вступив до Омського ордена Трудового Червоного прапора медичного інституту та у 1986 році закінчив Дніпропетровський орден Трудового Червоного прапора медичного інституту за спеціальністю лікувальна справа.

Період навчання позивача в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року також підтверджується академічною довідкою М№397227 та витягами з наказів №6 від 19.01.1981 та №227 від 02.09.1983 року.

Суд повторно наголошує, що відповідно до чинного законодавства основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і лише за відсутності у трудовій книжці, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (навчання), на підтвердження таких періодів приймаються інші документи, що уточнюють спірні моменти.

У даному випадку в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 01.10.1979 року містяться всі необхідні відомості про спірний період навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті (записи №3-4), які є чіткими та не мають виправлень.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду навчання) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому посилання відповідачем на надання позивачем ксерокопії з копій документів із Омського медичного інституту, а саме: копія витягу з наказу №6 від 19.01.1981 про зарахування до числа студентів, копія витягу з наказу №227 від 02.09.1983 про відрахування у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського медінституту, копія академічної довідки №397227 від 02.09.1983 про навчання з 01.09.1980 по 02.09.1983, які завірені архіваріусом Дніпровського державного медичного університету, замість належної довідки про навчання у вищому навчальному закладі за ці періоди, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду навчання позивача до його страхового стажу, що враховується для призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, не здійснивши при призначенні позивачеві пенсії з 02.02.2022р. зарахування до його страхового стажу спірного періоду навчання в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті з 01.09.1980 року до 02.09.1983 року припустився протиправної бездіяльності, а також в подальшому протиправно та безпідставно відмовив позивачеві у здійсненні такого зарахування своїм листом від 19.10.2022 року за вих.№31705-24483/О-01/8-0400/22, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії за віком періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті, а також щодо визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті, оформленої листом від 19.10.2022 року №31705-24483/О-01/8-0400/22, слід задовольнити.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на те, судом встановлено надання позивачем відповідачу при призначенні йому у лютому 2022 року пенсії за віком достатніх доказів на підтвердження періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті, а саме: трудової книжки з відповідними та достатніми записами щодо цього, та допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не здійснення такого зарахування, суд, доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті з 01.09.1980 по 02.09.1983 року та здійснити відповідний перерахунок призначеної йому пенсії саме з 02.02.2022р., а не як помилково вважає позивач з 01.02.2022 року, бо пенсія позивачеві була призначена саме з 02.02.2022р. відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, якою передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, що й мало місце у даному випадку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 715,73грн.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними бездіяльності та відмови і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) при призначенні йому з 02.02.2022р. пенсії за віком періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоду навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті, оформлену листом від 19.10.2022 року №31705-24483/О-01/8-0400/22.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період його навчання з 01.09.1980 року по 02.09.1983 року в Омському ордена Трудового Червоного прапора медичному інституті та здійснити відповідний перерахунок призначеної йому пенсії з 02.02.2022р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 715,73грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 73 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова

Попередній документ
111747866
Наступний документ
111747868
Інформація про рішення:
№ рішення: 111747867
№ справи: 160/2051/23
Дата рішення: 15.03.2023
Дата публікації: 26.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.06.2023)
Дата надходження: 06.02.2023
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії