21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/360/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 (колегія суддів: Поліщук Л. В., Богатир К. В., Таран С. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2022 (суддя Петров В. С.) у справі
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації "Центр всебічного, фізичного та психологічного розвитку інвалідів та дітей-інвалідів "А-Б-В-Г-Дейка" про визнання договору недійсним,
за участю представника позивача - Вакаренко І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2022 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) звернувся до суду з позовом до Громадської організації "Центр всебічного, фізичного та психологічного розвитку інвалідів та дітей-інвалідів "А-Б-В-Г-Дейка" (далі - ГО "А-Б-В-Г-Дейка") про визнання недійсним договору оренди від 13.12.2019 № 16/19, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 695, як такого, що суперечить положенням частин першої та четвертої статті 9 і статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), а також порядку, визначеному Положенням про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженим розпорядженням Одеського міського голови від 11.12.1999 № 1310-01.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між цими сторонами існує два договори оренди нежитлових будівлі та споруди загальною площею 773,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 4, а саме: договір оренди нежитлового приміщення від 11.02.2019 № 16/19, який нотаріально не посвідчений, та договір оренди від 13.12.2019 № 16/19, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 695. Утім, Департамент наполягає на тому, що він як уповноважений орган у сфері оренди об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси не приймав рішення про укладення договору оренди від 13.12.2019 № 16/19, а крім того відповідач не сплачував орендних платежів за цим договором і сторони не підписували акта приймання-передачі цих приміщень. Тому позивач вважає, що право на користування у ГО "А-Б-В-Г-Дейка" на цю нерухомість не виникло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Одеська міська рада є власником нежитлової будівлі та споруд за названою вище адресою.
4. 11.02.2019 між Департаментом як орендодавцем та ГО "А-Б-В-Г-Дейка" як орендарем укладено договір № 16/19 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування ці нежитлові будівлю та споруду на термін з 11.02.2019 до 11.02.2022.
5. 13.12.2019 між Департаментом як орендодавцем та ГО "А-Б-В-Г-Дейка" як орендарем укладено договір оренди № 16/19 цих же приміщень, але терміном на 49 років до 13.12.2068, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 695.
6. Відповідно до пункту 1.2 цих договорів передача в оренду приміщень здійснена на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказу в. о. директора Департаменту від 11.01.2019 № 16 «Про затвердження результатів вивчення попиту на об'єкт оренди та укладання договору оренди нерухомого майна - нежитлової будівлі та споруди, загальною площею 773,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 4, за ГО «А-Б-В-Г-Дейка» (далі - Наказ).
7. Договори від імені Департаменту підписані заступником директора - начальником управління орендних відносин та відчуження комунального майна Радіоновим В. М., що діяв на підставі Положення про Департамент і довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. від 23.03.2018 і зареєстрованої за № 633. Ці договори містять ті ж самі умови, окрім їх терміну дії (договір від 11.02.2019 до 11.01.2022, а договір від 13.12.2019 до 13.12.2068). До того ж договір оренди від 13.12.2019, на відміну договору оренди від 11.02.2019, містить нотаріальне посвідчення.
8. 22.07.2021 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення у справі № 916/1256/21, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, у справі за позовом Департаменту до ГО "А-Б-В-Г-Дейка" про стягнення пені, тоді як відмовив у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди від 11.02.2019 № 16/19 і виселення останньої із займаних приміщень. Відмова у задоволенні вимоги про розірвання договору мотивована тим, що вона не забезпечить ефективного захисту порушених прав Департаменту, оскільки чинним залишиться посвідчений нотаріально договір оренди від 13.12.2019 № 16/19, вимогу про розірвання якого Департамент не заявляв. Суд установив існування двох договорів оренди, укладених стосовно одного і того ж самого нерухомого майна, а саме: договору оренди від 11.02.2019 (з терміном дії до 11.01.2022), нотаріально не посвідченого, та договору оренди від 13.12.2019 (з терміном дії до 13.12.2068), який нотаріально посвідчений. До того ж сторони склали акт прийому-передачі приміщень саме до договору оренди від 11.02.2019 № 16/19. Верховний Суд 21.12.2021 постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту на ці судові рішення.
9. Позивач вважає, що договір оренди від 13.12.2019 № 16/19 суперечить приписам частин першої та четвертої статті 9 та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, який був чиннім на час його укладення, а також порядку, визначеному Положенням про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженим розпорядженням Одеського міського Голови від 11.12.1999 № 1310-01.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. 19.10.2022 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, про відмову у позові.
11. Судові рішення мотивовані не доведенням позивачем наявності порушення, яке могло би бути підставою для визнання недійсним оспорюваного договору, застерігаючи про те, що такою підставою не можуть бути обставини наявності між сторонами іншого договору оренди від 11.02.2019 № 16/19, предметом якого є той самий об'єкт. Суди також звернули увагу на те, що у такий спосіб Департамент прагне усунути помилку, допущену самим органом місцевого самоврядування при наданні об'єкта нерухомості в оренду, тобто при здійсненні його власних функцій у сфері оренди нерухомого майна, будівель, приміщень, споруд комунальної форми власності, тоді як «виправлення помилки» не повинно відбуватися шляхом непропорційного втручання у нове право, набуте відповідачем за спірним договором, який покладався на легітимність добросовісних дій позивача.
Короткий зміст касаційної скарги
12. Департамент звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень та ухвалення нового - про задоволення позову. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц та від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 щодо правильності застосування статті 75 ГПК України у контексті неврахування судами під час вирішення спору у цій справі фактів, установлених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 916/1256/21.
13. Позивач також наполягає на тому, що Департамент як уповноважений орган у сфері оренди об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси не приймав рішення щодо укладення договору оренди від 13.12.2019 № 16/19, а Наказ, посилання на який міститься у пункті 1.2. договору від 13.12.2019 № 16/19, прийнятий для укладення іншого договору оренди нежитлового приміщення від 11.02.2019 № 16/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. Відзив на касаційну скаргу надісланий відповідачем 26.05.2023 (докази у справі), тоді як суд установлював строк його подання до 24.05.2023, клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважності причин не надійшло, тому суд касаційної інстанції залишив такий відзив без розгляду на підставі частини другої статті 118 ГПК України.
Позиція Верховного Суду
15. Станом на час укладення оспорюваного договору організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належали Автономній Республіці Крим або перебували у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебувало в державній та комунальній власності, регулювалися Законом України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».
16. Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 цього Закону України фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
17. За змістом статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
18. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 цього Кодексу, зокрема частинами першою, другою цієї статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
19. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
20. У частинах першій, другій статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
21. Приписами частини третьої статті 16 цього ж Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
22. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (частини перша - третя статті 92 ЦК України).
23. Як зазначалося раніше, скаржник наполягає на відсутності повноважень у Департаменту як уповноваженого органу у сфері оренди об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси на прийняття рішення про укладення договору оренди від 13.12.2019 № 16/19, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. за реєстровим № 695.
24. Визначаючи наявність повноважень у особи, яка підписала від імені Департаменту оспорюваний договір, суди послалися на те, що у пункті 1.2 договору передбачено, що об'єкт передано в оренду на підставі Наказу, а крім того, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В. під час його посвідчення перевірила дієздатність і правоздатність підписантів.
25. Утім, із Наказу вбачається, що його видано в. о. директора Департаменту Радіоновим В. М. саме для укладення договору оренди нежитлового приміщення від 11.02.2019 № 16/19 терміном на два роки одинадцять місяців.
26. Тому передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність рішення Департаменту на укладення саме оспорюваного договору. Відповідно суди належним чином не перевірили чи договір оренди від 13.12.2019 № 16/19 укладений з дотриманням процедури передачі комунального майна в оренду, визначеної положеннями частин першої, четвертої статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у редакції, чинній на момент його укладення, порушення якої в силу статті 215 ЦК України є наслідком для визнання його недійсним. Крім того, поза увагою судів залишилися доводи скаржника стосовно відсутності доказів схвалення оспорюваного правочину Департаментом відповідно до статті 241 ЦК України, оскільки відсутні докази його виконання.
27. Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
28. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
29. Під час нового розгляду справи, необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином перевірити наявність повноважень у Департаменту на укладення оспорюваного договору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
31. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього ж Кодексу.
Судові витрати
32. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцята статті 129 ГПК України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2022 у справі № 916/360/22 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя Л. І. Рогач