унікальний номер справи № 369/7399/22
апеляційне провадження № 33/824/186/2023
26 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вовк Сергія Петровича, в якій міститься клопотання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Вовк С.П. подав апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який, на думку скаржника, пропущений з поважних причин, а саме: про постанову Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року скаржник дізнався лише 07 жовтня 2022 року під час ознайомлення з матеріалами справи та 14 жовтня 2022 року з дотриманням строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.05 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний Суд України звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Вказуючи, що суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів даної справи вбачається, що розгляд справи відбувся 12 вересня 2022 року за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, копію оскаржуваної постанови він отримав 07 жовтня 2022 року, із апеляційною скаргою до суду звернувся 14 жовтня 2022 року, а тому суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначаючи, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказуючи, що скаржник не керував транспортним засобом, а перебував на вулиці біля свого будинку в період комендантської години. До ОСОБА_1 під'їхали працівники поліції та в ході розмови та поверхневої перевірки виявили у останнього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на автомобіль, який був припаркований поруч. Згодом викликавши свідків склали даний протокол.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Вовк С.П. підтримав доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вислухавши пояснення осіб, що з'явилися, суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 314877, 24 липня 2022 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 314877 від 24липня 2022 року та відеозаписі.
В той же час доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 та працівник поліції перебувають у дворі будинку. Під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейськими виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння. Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово пояснюває працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом та перебував біля під'їзду свого будинку у зв'язку з чим, не вбачав за необхідне проходити огляд на стан сп'яніння.
На відеозаписі, що долучений працівниками поліції до матеріалів справи не зафіксовано факт руху та/або зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції. Також, на вказаному відеозаписі не зафіксовано роз'яснення працівниками поліції відповідно до Інструкції підстав зупинки, оскільки вони не зупинялиостаннього, підстави вважати наявність ознак алкогольного сп'яніння та необхідності проходження опосвідування на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Жодних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, матеріали справи не містять. Пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинку його на вимогу працівників поліції.
Відтак, висновок суду, про те, що відеозапис із нагрудного відеореєстратора, яким зафіксовано пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, є доказом, що може підтвердити факт вчинення водієм порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, в даному випадку є необґрунтованими. Оскільки суперечить змісту самого відеозапису, що міститься в даній справі.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На вказані вище обставини, суд першої інстанції належної уваги не звернув, а саме, щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, оскаржувана постанова Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 рокустосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Вовк Сергія Петровича задовольнити та поновити скаржникові строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вовк Сергія Петровича - задовольнити.
Постанову Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі закрити у відповідності до положень ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя :