Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13.06.2023м. ХарківСправа № 922/905/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків
про стягнення 603 511,22 грн.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Квіцінська А.І.
відповідача - Косінська О.В.,
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Електромашина", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 603 511,22 грн., з яких: 547 508,84 грн. за надання послуг з розподілу електричної енергії за період серпень 2022 - січень 2023; 23 681,84 грн. за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (КРЕ) за період лютий 2022, вересень 2022 - січень 2023; 24 187,00 грн. пеня за період серпень 2022 - січень 2023; 1 451,48 грн. три проценти річних за період серпень 2022 - січень 2023; 6 682,06 грн. інфляційні втрати за період жовтень 2022 - січень 2023. Позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №0073 від 22.09.2004. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 13.03.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні частини позову щодо стягнення основного боргу у розмірі 97500,00 грн., пені у розмірі 24187,00 грн., трьох процентів річних у розмірі 1451,48 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6682,06 грн. У наданому відзиві відповідач вказує на те, що з перших днів березня 2022 року і по теперішній час територія і приміщення підприємства, за рішенням Харківської обласної військової адміністрації, безоплатно використовуються для потреб оборони держави. Доступ працівників на територію підприємства з цієї причини суворо обмежений. Територія підприємства зазнала ракетних обстрілів з боку російських військ, внаслідок чого, було зруйновано кілька будівель, в тому числі будівлю заводоуправління, в якому знищено всю документацію. Крім того, постраждало ще кілька виробничих корпусів. Цей факт підтверджується Відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Холодногірському району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління ТУ ДСНС України у Харківській області. Розірвано та припинено основні логістичні ланцюжки в Україні з матеріально-технічного забезпечення виробництва. Більшість фахівці та робітників підприємства перебувають у евакуації і поки не мають можливості повернутися до Харкова. В цих умовах керівництво АТ "Електромашина" було змушено видати наказ від 28.02.2022 №43 “Про зупинення виробництва та загалом роботи підприємства” з 01 березня 2022 року до закінчення військових дій. Наразі цей наказ не скасовано і є дійсним. Тож зазначені вище обставини виникли у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань та військовими діями. Отримана електроенергія використовувалась для потреб військової частини, яка розташовується на території підприємства. Між АТ “Електромашина” та військовою частиною були укладені договори про відшкодування вартості електроенергії (від 26.02.2022 №27/КЕС-2022, від 15.09.2022 №46/КЕС-2022, від 02.01.2023 №1/КЕС - 2023), згідно яких військова частина зобов'язалася здійснювати оплату використаної електроенергії, але на цей час військова частина відшкодування вартості використаної електроенергії здійснює не повному обсязі, що не дає відповідачу можливості своєчасно здійснювати розрахунки за використану електроенергію. У зв'язку з вищевикладеним станом на 01.02.2023 утворилася заборгованість за отриману електроенергію (послуги з розподілу та реактивну електроенергію) в сумі 571 190,68 грн. АТ "Електромашина" 14 квітня 2023 року перерахувала на рахунок позивача частину заборгованості за грудень 2022 року у сумі 97 500,00 грн. Всього заборгованість складає 473 690,68 грн. Відповідач вказує на те, що в АТ "Електромашина" відсутня вина за несвоєчасну оплату електроенергії, тому, що вона не мала можливості вплинути на зазначені обставини та здійснити розрахунки за спожиту електроенергію. Відповідач визнає, що форс-мажорні обставини не звільняють його від виконання обов'язків за договором та повідомляє, що має намір повністю погасити борг за отриману електроенергію шляхом отримання відшкодування від військової частини в повному обсязі та перерахування сум заборгованості на банківський рахунок АТ “Харківобленерго”, але на даний час на банківському рахунку відповідача відсутні необхідні грошові кошті для погашення боргу в повному обсязі.
У судовому засіданні 13.06.2023 представник позивача просив суд позов задовольнити частково з урахуванням часткової оплати боргу відповідачем.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні стягнення штрафних санкцій.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство “Харківобленерго” (далі Позивач, AT “Харківобленерго”) є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті AT “Харківобленерго”: www.oblenergo.kharkov.ua.
11.11.2018 уповноваженою особою Споживача, а саме генеральним директором Чаіцьким В.О. підписано заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії від 22.09.2004 №0073 (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. З, п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач підписав заяву-приєднання до Договору на умовах договору про постачання електричної енергії від 22.09.2004 № 0073 та продовжив споживання електричної енергії після 31.12.2018, вважається, що пропозиція AT “Харківобленерго” відповідачем прийнята та Договір на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії між AT “Харківобленерго” укладений 01.01.2019.
Відповідно до п. 11.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2020. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ - Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та пп. 1 п.7.1 Договору - Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України. Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У відповідності до п.3 Додатка № 4 від 21.10.2020 Порядок розрахунків до Договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно - плановими платежами у передбачуваних договором співвідношеннях. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума авансового платежу або попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Відповідно п.4 Додатка № 4 від 21.10.2020 Порядок розрахунків до Договору, розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період.
Відповідно до п. 7 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Договору, для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 5 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у відповідних структурних підрозділах Оператора системи рахунок за послугу з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії. В разі неотримання рахунків ОСР направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Рахунки за послугу з розподілу електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка Споживачем.
У п. п. 1 п. 6.2 Договору, передбачено обов'язок Відповідача виконувати умови цього Договору.
Згідно п.п. 3.1 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживачем визначається фактичний облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) з урахуванням вимог цього Договору. У відповідності до п. 13 “Порядок розрахунків” Споживач щомісяця кожного останнього дня розрахункового періоду самостійно проводить зчитування показів лічильника та надає ОСР звіт про прокази засобів обліку за розрахунковий місяць з зазначенням фактичної дати та часу зчитування.
За період серпень 2022 - січень 2023 року позивач надав послугу з розподілу електричної енергії відповідачу у відповідності до умов Договору, що підтверджується звітами про покази засобів обліку електричної енергії за вказаний період, які складені саме споживачем та підписані уповноваженими особами.
Отже Оператор системи належним чином виконав покладені на нього зобов'язання відповідно до вищезазначених умов Договору.
Позивач вказує, що за результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані відповідачу рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої за серпень 2022 - січень 2023 року.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на день подання позову до суду становить 547 508,84 грн.
Визначення вартості за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії проводиться відповідно до додатку 10 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.
Відповідачу направлялись рахунки на оплату коефіцієнта реактивної електричної енергії (далі КРЕ) за лютий 2022, вересень 2022 - січень 2023. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 23 681,84 грн.
Відповідно до п. 8 додатку № 4 “Порядок розрахунку” до Договору, у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п.7 даного Порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла період, за який здійснюється нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.
Через порушення відповідачем умов договору, позивачем останньому були нараховані пеня у розмірі 24187,00 грн., три проценти річних у розмірі 1451,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 6682,06 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини 6-7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем 14 квітня 2023 року перераховано на рахунок позивача частину заборгованості за грудень 2022 року у сумі 97 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1870.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи часткову оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 97500,00 грн., суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у цій частині, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Станом на день прийняття судом даного рішення у матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості з оплати послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 450 008,84 грн., заборгованості оплати послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 23 681,84 грн., відтак відповідачем не спростовано наявність у нього вищезазначеної заборгованості, що з огляду на вищевказані приписи чинного законодавства є підставою для нарахування відповідачу пені, 3 % річних та інфляційних збитків.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми пені, 3% річних та індексу інфляції дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним та відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (з урахування часткової оплати відповідачем суми основного боргу), як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, виходячи з наступного.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України” шляхом видачі сертифіката. Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб'єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача саме за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №0073 від 01.01.2019 за серпень 2022 - січень 2023 року.
Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що при настанні стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т.п.), катастроф техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, і т.п.), обставин соціального, політичного й міжнародного походження (воєнні дії, суспільні хвилювання, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції або дії державних органів), які прямо і безпосередньо унеможливлюють частково або повністю виконання зобов'язань за цим Договором, (надалі - "форс-мажорні обставини"), Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Сторона, для якої виконання зобов'язання стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 (п'ять) днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили (п.9.2. Договору).
Доказів повідомлення відповідачем позивача, відповідно до умов договору, про неможливість виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №0073 від 01.01.2019 у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.
Платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, судовий збір у цій справі у розмірі 7 590,17 грн. покладається на відповідача; судовий збір у розмірі 7446,26 грн. (1462,50 грн. - закриття провадження у справі, 5983,76 грн. - зайво сплачений позивачем) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням, після набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Озерянська, 106, код ЄДРПОУ 00214868) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) - 450 008,84 грн. за надання послуг з розподілу електричної енергії за період серпень 2022 - січень 2023; 23 681,84 грн. за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (КРЕ) за період лютий 2022, вересень 2022 - січень 2023; 24 187,00 грн. пені за період серпень 2022 - січень 2023; 1 451,48 грн. три проценти річних за період серпень 2022 - січень 2023; 6 682,06 грн. інфляційні втрати за період жовтень 2022 - січень 2023 та 7 590,17 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 97 500,00 грн. основної заборгованості.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Відповідач - Акціонерне товариство "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Озерянська, 106, код ЄДРПОУ 00214868).
Повне рішення підписано 20 червня 2023 року.
Суддя О.В. Погорелова