Україна
06 вересня 2010 р. справа № 2а-19761/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-25
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Закутько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс», м. Донецьк
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Круглової Г.В. - за дов. від 09.03.2010р.
від відповідача: Базишена Р.О. - за дов. від 30.08.2010р.
Державним підприємством «Донецьквантажтранс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій при прийнятті повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені від 27 травня 2010 року № 105660016607817 на суму 19074 грн. 74 коп., від 31 травня 2010 року № 105660016610029 на суму 1506 грн. 65 коп., зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 20578 грн. 39 коп. в сплату податку на додану вартість в той період, в якому був здійснений перерозподіл.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав у відповідача для здійснення перерозподілу пені з огляду на сплату позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року в межах граничного строку сплати, а не податкового боргу, що підтверджується призначенням платежу в платіжних дорученнях, внаслідок чого є підстави для внесення змін відповідачем до картки особового рахунку у зв'язку із порушенням матеріального інтересу позивача та повернення утриманої суми в сплату податку на додану вартість в той період, в якому був здійснений перерозподіл.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що його дії по прийняттю податкових повідомлень відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки позивач має податковий борг з податку на додану вартість та відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має право скеровувати сплачені позивачем кошти в рахунок сплати податкового боргу, який виник раніше податкових зобов'язань, в порядку календарної черговості.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Донецьквантажтранс» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 34828840, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100011558.
Відповідачем відповідно до абзацу 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) були прийняті податкове повідомлення:
від 27 травня 2010 року № 105660016607817, яким відповідач здійснив розподіл сплаченої 27 травня 2010 року згідно з платіжним дорученням № 7372 суми податкового боргу за платежем: податок на додану вартість в сумі 180000 грн. шляхом погашення податкового боргу в сумі 160925 грн. 26 коп. та пені в сумі 19074 грн. 74 коп.;
від 31 травня 2010 року № 105660016610029, яким відповідач здійснив розподіл сплаченої 31 травня 2010 року згідно з платіжним дорученням № 7380 суми податкового боргу за платежем: податок на додану вартість в сумі 13074 грн. шляхом погашення податкового боргу в сумі 11567 грн. 35 коп. та пені в сумі 1506 грн. 65 коп.
Відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 (надалі - Інструкція). Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.
Як зазначено у вказаній нормі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.
Як встановлено судом і не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, позивач сплатив платіжними дорученнями від 27 та 31 травня 2010 року № 7372 та № 7380 відповідно податок на додану вартість за декларацією за звітний податковий період квітень 2010 року, тобто поточні податкові зобов'язання, сплачені в межах граничного строку сплати, а не податковий борг. Дати та суми сплати співпадають з даними зворотного боку облікової картки позивача.
Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Суд вважає, що у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати вищезазначені кошти на власний розсуд.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Повідомлення про розподіл сплачених коштів є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181. Наслідком таких дій є зміна суми податкового боргу, погашеного платником податку. Податковий борг, що погашається платником податку, зменшується за рахунок того, що частина сплаченої платником суми замість погашення податкового боргу спрямовується на сплату пені, нарахованої на суму відповідного податкового боргу. Сума, яка спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу. Зменшення ж суми погашеного платником податків податкового боргу призводить до збільшення пені, що нараховується у подальшому на залишок несплаченого податкового боргу.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції погашення сум нарахованої пені здійснюється за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону № 2181 щодо погашення податкового боргу платників податків. Таким чином, погашення пені, нарахованої на суму податкового боргу, відбувається у тому самому порядку, що й погашення податкового боргу, в тому числі шляхом примусового стягнення на активи платника податків, як це передбачено підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181.
Виходячи з викладеного, дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181 та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.
Таким чином, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що мають правове значення, а отже, можуть бути предметом компетенції адміністративних судів у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для розподілу сплачених позивачем поточних зобов'язань як суми податкового боргу, внаслідок чого дії відповідача щодо прийняття повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені від 27 травня 2010 року № 105660016607817 на суму 19074 грн. 74 коп., від 31 травня 2010 року № 105660016610029 на суму 1506 грн. 65 коп. є неправомірними, оскільки підставою для виникнення у платника податків (позивача) додаткових обов'язків є саме дії податкового органу (відповідача) із самостійного розподілу сплачених таким платником сум.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджена Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції № 276 пеня, розрахована органом державної податкової служби, обліковується у розділі «Нарахування сум пені» за відповідними кодами операцій.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 затверджена Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843), відповідно до пункту 3.8 якої якщо після направлення платнику податків повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, в особовому рахунку платника податків проводяться операції, що призводять до зміни розподілу сплаченої суми (наприклад, є ухвала суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків щодо визнання недійсним рішення податкового органу, що надійшла із запізненням), то здійснюється новий розподіл такої сплаченої суми, а платнику податків направляється нове повідомлення. При цьому раніше надіслане повідомлення вважається недійсним.
Враховуючи неправомірність дій відповідача щодо перерозподілу сплаченої позивачем суми податкового зобов'язання як суми податкового боргу шляхом прийняття повідомлень від 27 та 31 травня 2010 року, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для поновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 20578 грн. 39 коп. (19074 грн. 74 коп. + 1506 грн. 65 коп.) в сплату податку на додану вартість в той період, в якому був здійснений перерозподіл.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій в порядку частини 2 статті 71 КАС України, спірні дії вчинені ним не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій при прийнятті повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені від 27 травня 2010 року № 105660016607817 на суму 19074 грн. 74 коп., від 31 травня 2010 року № 105660016610029 на суму 1506 грн. 65 коп., зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 20578 грн. 39 коп. в сплату податку на додану вартість в той період, в якому був здійснений перерозподіл, задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо прийняття повідомлень про перерозподіл сплачених Державним підприємством «Донецьквантажтранс» сум на сплату податку на додану вартість та пені від 27 травня 2010 року № 105660016607817 на суму 19074 грн. 74 коп., від 31 травня 2010 року № 105660016610029 на суму 1506 грн. 65 коп.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до облікової картки Державного підприємства «Донецьквантажтранс» з податку на додану вартість шляхом повернення утриманої суми пені в загальному розмірі 20578 грн. 39 коп. в сплату податку на додану вартість в той період, в якому був здійснений перерозподіл повідомленнями від 27 травня 2010 року № 105660016607817 та 31 травня 2010 року № 105660016610029.
Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 вересня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.