Справа №760/9374/23
Провадження №3/760/3855/23
13 червня 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася м.Київ, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , майстра-сержанта, начальника групи секретного документального забезпечення, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,
23.03.2023 комісією Служби безпеки України під час проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею у Головному пункті управління інформаційно-телекомунікаційною системою ЗС України (далі - Головний пункт), встановлено, що начальник групи секретного документального забезпечення (далі - начальник РСО) Головного пункту майстер-сержант ОСОБА_1 , виконуючи свої обов'язки (наказ начальника Головного пункту від 01.12.2020 №136) не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та контролю за її охороною, передбачених вимогами статей 21, 28 Закону України «Про державну таємницю» та вимог пунктів 41, 42, 99, 100, 216, 228, 233, 234, 357, 415, 435, 697, 740 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою КМ України 18.12.2013 №939 (далі - Порядок), внаслідок чого порушено вимоги режиму секретності (Акт спеціальної експертизи від 30.03.2023 №26/1/3-31128ск, витяг додається).
Вищевказаною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог режиму секретності, а саме: начальником РСО не погоджено правила внутрішньооб?єктового та нерозроблено правила перепускного режимів (порушено пункти 233, 234 Порядку); начальником РСО не організовано проведення загальної перевірки наявності матеріальних носіїв секретної інформації за 2022 рік (порушено пункт 435Порядку); у РСО відсутні акти про знищення матеріальних носіїв секретної інформації, що не мають практичної та культурної цінності, а також описи матеріальних носіїв секретної інформації, що підлягають вивезенню до місць евакуації (пункт 740 Порядку); інструкція на випадок виникнення надзвичайної ситуації не містить інформації про порядок доступу та перебування у режимних приміщеннях (зонах, територіях) представників аварійних та рятувальних служб (пункт 228 Порядку); видача виконавцям Головного пункту під підпис особистих номерних металевих печаток здійснюється за окремим журналом, а не за журналом обліку сховищ (сейфів, металевих шаф, спецсховищ) МНСІ та ключів від них, який ведеться за формою згідно з додатком 31 до Порядку (пункт 216 Порядку); у РСО відсутній журнал обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці (пункт 697 Порядку); у Головному пункті під час надання доступу до секретних документів за резолюціями зазначаються не особи, а лише посади (пункти 99, 100 Порядку); у НСС на 2023 рік відсутні прізвища та ініціали посадових осіб, уповноважених надавати доступ до справи (пункт 357 Порядку); у Головному пункті відсутній встановлений порядок, який виключатиме можливість ознайомлення сторонніх осіб з документами і справами, які підлягають знищенню, а також випадкове знищення секретних документів, справ та інших MHCI, що не відібрані для знищення (пункт 415 Порядку).
Своїми діями ОСОБА_1 , як особа, якій надано допуск та доступ до державної таємниці, та яка в добровільному порядку брала на себе зобов'язання щодо дотримання вимог режиму секретності, свідомо не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення за вищевикладених обставин не визнала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №15 від 17.04.2023, витягом з акту від 30.03.2023 №26/1/3-31128ск, витягом із Закону України «Про державну таємницю», витягом із «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою КМ України 18.12.2013 №939», копією функціональних обов'язків начальника групи секретного документального забезпечення від 03.04.2023 з підписом ОСОБА_1 , зобов'язанням ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці від 22.09.2022, зобов'язанням ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці від 25.02.2022, копією довідки про надання доступу до державної таємниці, витягом із наказу №136 від 01.12.2020.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено, тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, в силу припису п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вона підлягає звільненню від сплати судового збору.
Таким чином, керуючись ст. ст. 33-35, п. 6 ч. 1 ст. 212-2, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові по справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні приписів Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про дату народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних особи, боржника, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц (провадження №61-331св18), на підставі положення ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА