Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1387/2010р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія: 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
07 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.
суддів: Колбіної Т.П., Водяхіної Л.М.
при секретарі: Шевченко О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління труда та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги,
03.08.2008р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги учаснику бойових дій.
Вимоги мотивовані тим, що він є учасником бойових дій та має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, вказана допомога відповідачем у 2007-2009р.р. була сплачена не в повному обсязі, чим з боку відповідача були порушені його права.
Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 листопада 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Управління труда та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_3 невиплачену частину щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій, за 2008р. у розмірі 2115 грн., за 2009р. - 2150 грн., а всього - 4305 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови суду, як такої, що постановлена з порушенням норм матеріального права та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи видно та не спростовується сторонами, що позивач є учасником бойових дій та, відповідно до цього, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Згідно зі ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію названої норми в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік, статтею 29 - встановлено виплату цієї допомоги у розмірі 280 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказані положення Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п.20 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р.»розмір щорічної виплати ветеранам війни - учасникам бойових дій встановлений в розмірі 250 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 вказані положення Закону також визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що зазначені положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року та відповідно з 22.05.2008р., а виплата щорічної разової грошової допомоги здійснювалася до 5 травня 2007 року - в період коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання обов'язковим для Управління.
Таким чином дії відповідача на час виплати позивачу зазначеної Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” одноразової грошової допомоги були правомірними та узгоджувалися з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.
Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року розмір разової допомоги учасникам бойових дій у 2009 році встановлений в сумі 340грн., яка фактично була виплачена позивачу до 05 травня 2009р.
Оскільки невиплата позивачу зазначеної допомоги у повному розмірі викликана не протиправними діями відповідача, а прийняттям законодавцем неконституційних положень Закону № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, то захист його порушених прав щодо отримання недоплаченої суми може відбуватися лише в порядку визначеному ч. 3 ст. 152 Конституції України шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди.
Керуючись ст.ст.303, 307, , п. 1 ч. 1ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління труда та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 листопада 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ Л.М. Водяхіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна