1 Справа № 10-1527/10 Головуючий у 1 інстанції Косик Л.Г.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач Лук'янець Л.Ф.
25 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Чорного О.М.,
суддів: Лук'янець Л.Ф., Оніщука М.І.,
з участю прокурора Івашина О.Є,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року,
Встановила:
Постановою суду задоволено скаргу ОСОБА_2 і скасовано постанову міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області від 30.06.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення службових повноважень посадовими особами ПП «Виробнича-комерційна фірма «Лан», що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що природоохоронна прокуратура помилково прийшла до висновку про порушення вимог водного законодавства України, в зв'язку з чим було порушено вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України, з якої вбачається, що кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
На дану постанову суду подана апеляція прокурором, який просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом при розгляді скарги допущено однобічність та неповноту, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як висновок прокурора про порушення вимог водного законодавства зроблено за результатами належної перевірки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, підтримав апеляцію та просив направити справу на новий судовий розгляд, захисника, яка вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали скарги, та матеріали, які послужили підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є:
Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
Явка з повинною;
Повідомлення опубліковані в пресі;
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Так, з постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що службові особи ПП «Виробнича-комерційна фірма «Лан», в порушення ст. 86 Водного Кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, перевищуючи свої службові повноваження, провели роботи з днопоглиблення природної водойми на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, без відповідного дозволу органу Держводгоспу, чим спричинили державі збитки за незаконно намитий пісок в сумі 720 000 грн.
Директор ПП «Виробнича-комерційна фірма «Лан» ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою на дану постанову, посилаючись на її незаконність, оскільки, на його думку, при порушенні кримінальної справи не було наявних приводів та підстав для її порушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.
Однак, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суд не дотримався зазначених вимог закону.
Так, з постанови суду вбачається, що в матеріалах кримінальної справи № 98-025 відсутні документи, які б засвідчили факт порушення саме вимог водного законодавства України, оскільки в матеріалах справи є державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які за цільовим призначенням належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, і відповідно до ч. 1 ст. 59 Земельного Кодексу України можуть перебувати у приватній власності громадян та юридичних осіб, тому, за висновком суду, кримінальна справа порушення помилково.
Аналізуючи вищезазначені матеріали кримінальної справи, разом з тим, суд не врахував інші матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, а саме: пояснення голови правління ЗАТ «Меліоратор» ОСОБА_6 про проведення намиву території на ділянці площею 5 га без відповідного дозволу; пояснення директора ПП «Виробнича-комерційна фірма «Лан» ОСОБА_2 про проведення за допомогою земснаряду днопоглиблення водоймища, та про те, що йому невідомо про дозвільні документи на виконання таких робіт; відповідь Новосілкіської сільської ради Вишгородського району про те, що на території площею 5,6036 га , на якій проводились гідронамивні та меліоративні роботи, знаходилися три природні водоймища; та інші матеріали перевірки.
З викладеного вбачається, що суд першої інстанції, замість перевірки наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи, вдався до оцінки доказів по справі, фактично зробив висновок про належність земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до земель сільськогосподарського призначення, а не водного фонду, не врахував інші матеріали справи, Крім того, поза увагою суду залишились вимоги ст. 236-8 КПК України про перевірку законності джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи.
З таких підстав, оскільки при розгляді скарги суд вдався до оцінки доказів по справі, свої висновки про незаконність постанови про порушення кримінальної справи зробив без належного дослідження матеріалів, які стали підставою для порушення справи, тобто порушив вимоги ст. 236-8 КПК України, постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого потрібно виконати вимоги ст. 236-8 КПК України, і винести законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року, про задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування постанови міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області від 30.06.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення службових повноважень посадовими особами ПП «Виробнича-комерційна фірма «Лан», що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим складом суду.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
Чорний О.М. Лук'янець Л.Ф. Оніщук М.І.