1 Справа № 10-1511/10 Головуючий у 1 інстанції - Отрош І. О.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач - Лук'янець Л.Ф.
25 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Глиняного В. П.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О. М.,
з участю прокурорів Алєксєєва В. В., Карпука Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляції ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 року,
Встановила :
Постановою суду залишено без задоволення скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва від 14.05.2010 року про порушення кримінальної справи щодо народних депутатів України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за фактом незаконного впливу на Голову Верховної Ради України та народних депутатів України з метою перешкоди виконання ними службових обов'язків, вчиненого особою з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена з дотриманнями вимог ст. 94, 97, 98 КПК України, а в наданих до суду матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, містяться достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ознак вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України, але провести оцінку доказів та вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_3, можливо лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
На дану постанову суду подані апеляції ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3, які просять скасувати постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, а доводи викладені в ній не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянти зазначають, що суд формально розглянув скаргу на постанову про порушення кримінальної справи без аналізу матеріалів справи та вивчення доводів скаржників викладених у скаргах, оскільки інкриміновані ним протиправні діяння, описані слідчим в постанові про порушення кримінальної справи не містять доказів, а є лише припущеннями слідчого, що грубо суперечить вимогам Конституції та Кримінально-процесуального закону України, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, а постанова про порушення кримінальної справи винесена без наявності на те достатніх приводів та підстав, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ознак вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є:
Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
Явка з повинною;
Повідомлення опубліковані в пресі;
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що народні депутати України ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи службовими особами, які постійно здійснюють функції представників влади та відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» займають особливо відповідальне становище, 27.04.2010 року о 10 годині у залі засідань Верховної Ради України, що знаходиться в м. Києві по вул. Грушевського, 5, під час чергового пленарного засідання VI сесії Верховної Ради VI скликання, вступили між собою у попередню змову про спільне вчинення незаконного впливу на Голову Верховної Ради та інших народних депутатів з метою перешкоди виконання ними службових обов'язків.
Після цього, реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно як співвиконавці, всупереч встановлених Регламентом Верховної Ради норм етики та дисципліни на пленарних засіданнях Верховної Ради, в період часу з 10 години 07 хвилин до 10 години 27 хвилин народні депутати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підпалили та кинули безпосередньо у залі засідань Верховної Ради три ручні димові гранати білого диму РДГ-2б, які опинилися в них за невстановлених слідством обставин, чим майже на годину порушили нормальну діяльність Голови Верховної Ради та присутніх у залі інших народних депутатів, негативно вплинули на їх авторитет і ділову репутацію.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурорів, скаржників та їх захисників і представника, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
Як вірно зазначено в постанові суду, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях ОСОБА_1 Ю, М. та ОСОБА_3 під час розгляду матеріалів кримінальної справи № 50-5814, порушеної за фактом хуліганства, вчиненого групою окремих народних депутатів України, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Підставами до порушення кримінальної справи стали фактичні дані, які вказують на наявність в діях народних депутатів України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України, які містяться: у протоколі огляду місця події з фото таблицями до нього від 27.04.2010 року; поясненнях народного депутата України ОСОБА_5 від 27.04.2010 року; протоколі виявлення, огляду та вилучення від 27.04.2010 року; протоколах огляду від 03.05.2010 року, 04.05.2010 року, 06.05.2010 року, 10.05.2010 року; висновку вибухотехнічної експертизи № 3038/10-18 від 06.05.2010 року; протоколах допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і інших свідків, а також в інших матеріалах, які в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки містять дані, які вказують на реальність події злочину.
Суд першої інстанції ретельно перевірив виконання слідчим вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржників, в тому числі і ті, на які вони посилаються в апеляціях, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарг на постанову про порушення кримінальної справи.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, на що посилаються скаржник та адвокат в своїх апеляціях, суд не вправі, оскільки дані питання мають бути вирішені при проведенні досудового слідства та розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 року про залишення без задоволення скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва від 14.05.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за фактом незаконного впливу на Голову Верховної Ради України та народних депутатів України з метою перешкоди виконання ними службових обов'язків, вчиненого особою з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 344 КК України залишити без змін, а апеляції ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 без задоволення.
Судді: ___________________ ___________________ ___________________
Глиняний В. П. Лук'янець Л. Ф. Чорний В. П.