1 Справа № 10-1455/10 Головуючий у 1 інстанції - Павленко О. П.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач - Лук'янець Л.Ф.
18 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Глиняного В. П.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Мацелюха П. С.,
з участю прокурора Скварчинського С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року,
Встановила :
Постановою суду залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України від 15.02.2010 року про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена з дотриманнями вимог ст. 94, 97, 98 КПК України, а в наданих до суду матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальних справ, містяться достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України, але провести оцінку доказів, на які зокрема посилається адвокат у своїй скарзі, та вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_2, можливо лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
На дану постанову суду подана апеляція адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, який просить скасувати постанову суду та постанови про порушення кримінальних справ, посилаючись на необґрунтованість та незаконність постанови суду.
Апелянт посилається на те, що судом не було взято до уваги ті обставини, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 має причетність до реєстрації та діяльності ТОВ «ВТК «Крузконтролсистем» та ТОВ «Аморіус», з огляду на що в його діях немає повторності, а отже немає приводів і підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.
Крім того, адвокат зазначає, що оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до вимог кримінального законодавства в його діях не може бути складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, отже порушення кримінальної справи, на думку адвоката, за даною статтею є незаконним, на що судом уваги звернуто не було.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є:
Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
Явка з повинною;
Повідомлення опубліковані в пресі;
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З тексту постанов про порушення кримінальних справ від 15.02.2010 року вбачається, що на початку 2008 року ОСОБА_2 вступив у попередню змову з ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, з метою протиправного переведення безготівкових грошових коштів у готівку, легалізації грошових коштів одержаних злочинним шляхом та фіктивного підприємництва.
На виконання вказаної спільної злочинної мети ОСОБА_2, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом реєстрації 08.02.2008 року в Києво-Святошинській РДА Київської області створив фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Іксол-Сервіс» зареєструвавши дане підприємство на ім'я ОСОБА_4, котрий не був обізнаний про його наміри.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, та іншими невстановленими слідством особами, діючи повторно, за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом реєстрації 16.09.2008 року та 27.05.2009 року в Печерській РДА м. Києва створили фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності - ТОВ «ВТК «Крузконтролсистем» та «Аморіус», зареєструвавши їх на, відповідно, на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не були обізнані про їх кримінально-карані наміри.
Крім того, на виконання спільної злочинної мети вказані особи відкрили розрахункові рахунки вказаним товариствам у банківських установах, зокрема, ТОВ «Іксол-Сервіс» - № НОМЕР_1 у ВАТ КБ «Інтербанк», ТОВ «Крузконтролсистем» № НОМЕР_2 в ЗАТ «Догорбанк» та № НОМЕР_3в ВАТ «ТММ банк», а ТОВ «Аморіус» № НОМЕР_4 в ЗАТ «Донгорбанк». У подальшому отримані від вчинення суспільно-небезпечних протиправних дій грошові кошти, які перераховувались на зазначені вище рахунки ТОВ «Іксол-Сервіс», ТОВ «ВТК «Крузконтролсистем» та ТОВ «Аморіус», з метою приховання, маскування їх незаконного походження, а також переведення безготівкових коштів у готівку, перераховувались на розрахункові рахунки № НОМЕР_5 у ЗАТ «Донгорбанк» та № НОМЕР_6 у ВАТ «ТММ банк», відкриті невстановленими слідством особами з використанням втраченого паспорту на ім'я ОСОБА_7, та знімалися через касу банку готівкою.
Так, у період з 15.05.2009 року по 03.07.2009 року з розрахункових рахунків ОСОБА_7 знято грошові кошти на загальну суму 40 726 964, 73 грн., що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та складає особливо великий розмір.
Розглядаючи скаргу на зазначені постанови, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, захисника скаржника, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
Як вірно зазначено в постанові суду, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочинів в діях ОСОБА_2 під час розгляду матеріалів кримінальної справи № 487 порушеної щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.
Підставами до порушення кримінальної справи стали дані, які містяться в матеріалах вказаної кримінальної справи № 487, а саме: реєстраційних, статутних, фінансово-господарських документах ТОВ «ВТК «Крузконтролсистем», ТОВ «Іксол-Сервіс» та ТОВ «Аморіус»; податковій та іншій звітностях вказаних підприємств; інформації з банківських установ про рух грошових коштів на рахунках ТОВ «ВТК «Крузконтролсистем», ТОВ «Іксол-Сервіс» та ТОВ «Аморіус», перерахування грошових коштів на рахунки інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб, в тому числі і на розрахункові рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_7 по втраченому нею паспорту; фінансових документах, які свідчать про зняття готівки через касу банку з розрахункових рахунків певних осіб; показаннях свідків про те, що підприємства реєструвались ними у державних органах не з метою зайняття господарською діяльністю, а на прохання, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2, за грошову винагороду; документах, які свідчать про певну фінансово-господарську діяльність ряду підприємств, та які в паперовому та електронному вигляді знаходились в житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_2 та були вилучені під час проведення обшуку; інформації, яка міститься в протоколі про наслідки оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з каналу зв'язку; а також інші матеріали справи, які в своїй сукупності містять достатньо даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Суд першої інстанції ретельно перевірив виконання слідчим вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України в діях ОСОБА_2, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, на що посилається адвокат в своїй апеляції, суд не вправі, оскільки дані питання мають бути вирішені при проведенні досудового слідства та розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України від 15.02.2010 року про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 без задоволення.
Судді: ___________________ ___________________ ___________________
Глиняний В. П. Лук'янець Л. Ф. Мацелюх П. С.