Справа № 1-965/10
15 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Дідика М.В.
при секретарі Асіпцовій О.В.
з участю прокурора Поповій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей, офіційно на даний час не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 302 ч.2 КК України, -
ОСОБА_1 01.07.2010 року, біля 22.20 годин, знаходячись в приміщенні сауни «Сідней-2000» по вул. Велика Васильківська, 120 в м. Києві, де він працював адміністратором, з метою послідуючого звідництва для розпусти, з метою наживи, прийняв замовлення він раніше незнайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про надання останнім сексуальних послуг повіями в приміщенні зазначеної сауни. При цьому, повідомив їм умови здійснення оплати за його посередницькі послуги та надання сексуальних послуг повіями.
Продовжуючи свої злочинні дії направлені на звідництво для розпусти з метою наживи, ОСОБА_1 зателефонував невстановленій слідством особі, та замовив двох повій.
Цього ж дня, біля 23.10 години, до приміщення вищезазначеної сауни прибули для надання сексуальних послуг, замовлені ОСОБА_1 повії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Після надання повіями сексуальних послуг клієнтам сауни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останні розрахувалися з ними грошима в сумі 1600 гривень.
Крім того, в якості оплати за звідництво, клієнт сауни ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 гроші в сумі 100 гривень, а повія ОСОБА_6, в якості оплати за звідництво передала 600 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю та підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що працював на посаді адміністратора сауни «Сідней-2000» 01.07.2010 року прийшли два відвідувачі, які попередньо замовили сауну. Одного з них звали ОСОБА_3. Через деякий час до нього звернувся ОСОБА_3 з приводу можливості запросити двох повій. Він згодився їм допомогти, повідомивши, що година з повією буде коштувати 800 гривень. З робочого телефону зателефонував на раніше йому відомий номер та замоівив двох повій. На протязі години до приміщення сауни прибули дві повії, яких він провів до відвідувачів які їх замовили. Через деякий час вийшов ОСОБА_3 та заплатив йому 100 гривень за те, що викликав їм повій. Також від повії ОСОБА_5 отримав гроші в сумі 600 гривень, за те що звів їх з клієнтами. Після зазначених подій був затриманий. У вчиненому щиро розкаюється, має двох неповнолітніх дітей, на даний час офіційно не працює. Просить призначити покарання у виді штрафу, враховуючи що може його сплатити.
Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показами підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.
Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що його характеризують.
Суд вважає, що дії підсудного за ч.2 ст.302 КК України, як звідництво для розпусти з метою наживи, кваліфіковано правильно.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання та роботи в минулому характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання винного, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому. Додатковими обставинами, не передбаченими у вказаній статті, суд вважає за необхідне визнати: вчинення злочину вперше, визнання вини, наявність неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи, суд вважає, враховуючи наявність кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, призначити ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції статті. В даному випадку, суд вважає за необхідне визначити покарання у виді штрафу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 302 ч. 2 КК України та призначити йому покарання, з застосування ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п»ятдесят) гривень.
Речові докази: грошові кошти вилучені у ОСОБА_1 в сумі 700 гривень, як нажиті злочинним шляхом, які знаходяться на зберіганні в фінансовій частині Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - передати в дохід держави;
грошові кошти в сумі 1000 гривень вилучені у ОСОБА_5, які знаходяться на зберіганні в фінансовій частині Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - передати в дохід держави;
грошові кошти в сумі 1330 гривень вилучені у ОСОБА_1, які знаходяться у нього на зберіганні, - залишити йому за належністю;
мобільний телефон «Нокіа», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7, залишити власнику.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Дідик М.В.