Справа 2-а-633/10
13 вересня 2010 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючої - судді Діденко О.П.,
при секретарі Гопанчуку В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Полтавської роти ДПС Курія Андрія В»ячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 у позові просив скасувати винесену відповідачем Курієм А.В. 25 серпня 2010 року постанову серії ВІ № 200084, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення більш як на 20 км./год. швидкості руху під час керування автомобілем марки ВАЗ 2108 номерний знак 351 15 ММ на 395 км. автодороги Київ-Харків 25 серпня 2010 року о 13 год.20 хв., так як вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, бо він правопорушення не вчиняв.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що в зазначений у постанові час він був зупинений відповідачем, який склав на нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за перевищення швидкості руху за ст.122 ч.1 КУпАП, не надавши жодних доказів про перевищення швидкості руху саме його автомобілем, оскільки на приладі „Іскра» відомості про те, швидкість якого автомобіля та в який час зафіксована, були відсутні. Він швидкості не перевищував.
Відповідач Курій А.В. у судове засідання не з”явився.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, копія якого на а.с.2, позивач ОСОБА_1 проти вчиненого правопорушення заперечував з тих же підстав, що і в судовому засіданні.
Відповідач Курій А.В. не надав суду матеріалів, які були взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови, а саме, чи є сертифікованим та перевіреним прилад, яким вимірювалася швидкість руху, в якому режимі він діяв та доказів у підтвердження, що вимірювальним приладом зафіксована саме швидкість руху автомобіля позивача.
Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідно до частини другої зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не надані належні докази, які б давали підстави суду прийти до висновку, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, а саме, що в діях позивача наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, то за таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність прийнятого ним рішення не доведена, а позивачем заявлені вимоги обґрунтовані, тому їх слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 122 ч.1, 293 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову інспектора Полтавської роти ДПС Курія Андрія В»ячеславовича від 25 серпня 2010 року серії ВІ № 200084 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Діденко О.П.