Справа № 2-1645/10
іменем України
14 вересня 2010 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі судді Діденко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов»язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 02 вересня 2010 року звернулася до суду з позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі-Закон 2195-IV), просила визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині (далі-відповідача) по ненарахуванню їй, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2009 рік та зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої їй, як дитині війни, у зазначеному розмірі щомісячної соціальної допомоги за вказаний період.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, але у позові просила розглянути справу в її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, але в письмовому запереченні відповідач просив розглянути справу без участі його представника.
За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу у відсутність сторін, у зв»язку з чим відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В письмовому запереченні на позов відповідач просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що надбавка до пенсії позивачу у 2009 році виплачувалася відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки зміни до державного бюджету за зазначений рік не вносилися.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта на а.с. 4, а тому відповідно до ст.1 до Закону 2195-IV являється дитиною війни, отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення із відміткою "дитина війни" на а.с.5, тобто позивач має право на пільги, передбачені даним Законом, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.
Статтею 6 Закону 2195-IV ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-1V (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто, у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни визнані неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася. Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто, з 22.05.2008 року.
Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач у 2009 році діяв усупереч ст. 19 ч.2 Конституції України, так як повинен був виплачувати позивачці ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яка фактично їй виплачується, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати: 8,5 грн. судового збору та 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області по ненарахуванню ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за зазначений період щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням отриманих нею сум.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Діденко О.П.