Справа № 367/8847/15-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н.Ф.
Провадження №22-ц/824/7478/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
31 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,
за участі секретаря Істоміної О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «Бучанське управління житлово - комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за отримані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій і по зустрічному позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бучанськеуправління житлово - комунального господарства» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду від 22 березня 2016 року у даній справі. В обґрунтування заяви зазначив, що 14 червня 2017 р. йому стали відомі обставини, які він вважає істотними для перегляду справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи.
Вказав, що виконкомом Бучанської міської ради були підвищені тарифи на утримання його будинку його балансоутримувачем - Бучанським управлінням житлово - комунального господарства. В переліку передбачених послуг є і прибирання прибудинкової території, площа якої впродовж більше ніж 11 років без будь - яких офіційних документів визначалась відповідачем розміром 9500 кв.м і включала нецільову територію. В нових тарифах площа прибудинкової території виглядає зменшеною на 1593кв.м, а саме - 7907кв.м.
Таким чином, на думку заявника з боку відповідача впродовж 11 років мала місце фальсифікація площі прибудинкової території, у зв'язку із чим двірники отримували заробітну плату за прибирання неіснуючої території. У відповідача відсутній документ ліцензованої організації щодо прибудинкової території з її планом і межами. Відповідачем надавалась неправдива інформація щодо включення площі до прибудинкової території площ підвалів і технічних поверхів, в ой час, як їх площі не мають відношення до прибудинкової території, прибирання їх не було, в перелік послуг вони не входили.
Вважав, що вказані ново виявлені обставини існували і в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішень, але не були враховані судом і тому є законною підставою для звернення до суду із даною заявою.
17.10.2017 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про уточнення і збільшення позовних вимог у зв'язку із нововиявленими обставинами.
20.11.2018 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.
14.01.2019 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.
20.05.2019 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.
Ухвалою від 15 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду від 22 березня 2016 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року скасовано ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2021 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 проперегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заявника.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції не урахував жодного з доводів заявника, не дав їм належної оцінки. Поза увагою суду залишилась повна відсутність з боку відповідача доказів виконання оскаржуваних послуг, обставин фальсифікації відповідачем площі прибудинкової території суд не встановив та не перевірив. Суд не дав оцінки поданим заявником доказам, зокрема актам - претензіям, якими підтверджується, що перелічені в цих документах послуги або взагалі не надавалися, або надавалися неякісно і не в повному обсязі, хоча були сплачені повністю. Поза увагою суду першої інстанції залишились також доводи заявника щодо відшкодування йому моральної шкоди.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 ЦПК України).
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року позов комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в сумі 2 882,34грн, інфляційні витрати в сумі 1 213,14грн та 3% річних від суми боргу в розмірі 100,08 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 1 218 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року в частині позову комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 2 882,34грн, інфляційні витрати в розмірі 1 213,14грн, 3% річних від суми боргу в розмірі 100,08грн., а всього 4 195,56грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду. В решті рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року, заявник ОСОБА_1 , як на нововиявлені обставини, про які йому стало відомо 14.06.2017 року, посилався на фальсифікацію відповідачем площі прибудинкової території; відсутність у відповідача документу ліцензованої організації щодо прибудинкової території з її планом і межами; надання відповідачем неправдивої інформації щодо включення до площі прибудинкової території підвалів і технічних поверхів, в той час, як їх площі не мають відношення до прибудинкової території, прибирання їх не було, в перелік послуг вони не входили.
Відмовляючи у задоволення заяви, суд першої інстанції, надавши оцінку доводам заявника, наведеним у заяві ОСОБА_1 від 26.06.2017 року та у заявах про уточнення і збільшення позовних вимог у зв'язку із нововиявленими обставинами, які були подані 20.11.2018 р., 14.01.2019 р. та 20.05.2019 р., дійшов висновку про те, що вказані заявником підстави, не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України.
Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитися із висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені із порушенням вимог процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом статті361 ЦПК України, в редакції станом на день подання заяви, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За пунктами 3, 5, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.пунктів 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
У даній справі встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року в частині позову комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за отримані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та ухвалено в цій частині нове судове рішення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року скасовано в частині вирішення питання розподілу судових витрат і в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд.
З огляду на вказане, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року набрало законної сили в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бучанське управління житлово - комунального господарства» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Так, перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог ст. ст. 361 - 365 ЦПК України, в редакції станом на дату подання заяви, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
Отже, за чітким змістом частини першої статті 363 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по суті розглядається лише тим судом, який ухвалив рішення, яке переглядається.
Відповідно до статті365 ЦПК розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 18 травня 2016 року, яким позов комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій задоволено частково, ОСОБА_1 не звертався.
Вочевидь, суд першої інстанції мав вирішити питання щодо перегляду за нововиявленими обставинами, зазначеними заявником, раніше ухваленого рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , однак в порушення вимог процесуального законодавства зазначеного не зробив.
Апеляційний суд також звертає увагу на наступні обставини.
Згідно з пунктом другим частини другої статті 31 ЦПК України, в редакції станом на дату подання заяв ОСОБА_1 , крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Згідно з частиною третьою статті 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Цивільно-процесуальним законодавством не передбачено право позивача збільшувати або зменшувати заявлені позовні вимоги на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Положення глави 4 ЦПК України, якими врегульовано порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, в редакції, станом на дату звернення із заявою, не передбачають прав заявника уточнювати чи змінювати раніше подану заяву. Зазначене не передбачено також положеннями Глави 3 ЦПК України в редакції станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого за заявою.
Відповідно до вимог частини четвертої статті121 ЦПК України, в редакції станом на дату звернення із заявами, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Суд першої інстанції, приймаючи заяви ОСОБА_1 про уточнення і збільшення позовних вимог у звязку із нововиявленими обставинами, подані 20.11.2018 р., 14.01.2019 р. та 20.05.2019 р., не застосував наведені норми процесуального законодавства, помилково прийняв вказані заяви до розгляду, надаючи оцінку наведеним у них обставинам.
Крім того, згідно положень частини четвертої статті 429 ЦПК України, в актуальній редакції, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд першої інстанції ухвалив рішення, а не ухвалу.
Отже, допущені районним судом під час розгляду справи порушення норм процесуального права призвели до постановлення необґрунтованого судового рішення.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 12 червня 2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.