Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2976/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.369-2 КК України Доповідач ОСОБА_2
12 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №42022060000000072 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого
обвинуваченого за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2, ч. 1 ст. 190 КК України,-
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши вимоги ч.1 ст. 70 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. Вважає, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, не врахувавши позицію сторони обвинувачення та вимоги ст.70 КК України.
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 13.04.2023 року затверджено у кримінальному провадженні №42022060000000072 угоду про визнання винуватості від 30 березня 2023 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_8 , за участю захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.1 ст.369-2, ч.1 ст.190 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання:
-за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК України у вигляді штрафу в розмірі 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн;
-за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом та зазначено у вироку, в достовірно невстановлений час та місці у ОСОБА_8 , якому було достовірно відомо про наявність персональних санкцій накладених на ОСОБА_9 , виник злочинний умисел направлений на підбурювання ОСОБА_9 до надання йому неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень невстановленою досудовим розслідуванням особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямованих на виведення активів ОСОБА_9 з-під обмежувальних заходів, застосованих рішенням РНБО України та виключення ОСОБА_9 з списку фізичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом зловживання довірою.
14.12.2022 року близько 18 год. 00 хв. під час зустрічі з ОСОБА_9 поблизу магазину «Полісся Продукт» за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 41, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підбурювання ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди особі за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також з метою заволодіння його майном у вигляді грошових коштів, шляхом зловживання довірою, висловив ОСОБА_9 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за сприяння у перереєстрації належних ОСОБА_9 транспортних засобів Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 та Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 на іншого власника.
20.12.2022 року близько 09 год. 44 хв. ОСОБА_10 під час телефонної розмови з ОСОБА_9 висловив останньому прохання надати додатково ще по 100 доларів США за талони для перереєстрації таких транспортних засобів.
Того ж дня, 20.12.2022 року близько 14 год. 40 хв. під час зустрічі з ОСОБА_9 поблизу магазину «Полісся Продукт» за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 41, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, передав ОСОБА_9 два талони для перереєстрації транспортного засобу на іншого власника в сервісному центрі МВС № 1841, після чого одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що полягає у виведенні його активів з-під обмежувальних заходів, застосованих рішенням РНБО України,, а саме: перереєстрації транспортних засобів, які привласнив собі, не маючи на меті здійснювати будь-який вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та у подальшому обіцяв сприяти у виведенні нерухомого майна ОСОБА_9 з-під обмежувальних заходів.
11.01.2023 року близько 11 год. 03 хв. під час зустрічі з ОСОБА_9 в салоні транспортного засобу на стоянці поблизу житлового будинку № 44 по вул. Корольова у м. Житомир, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що полягає у виведенні його активів з-під обмежувальних заходів, застосованих рішенням РНБО України, а саме перереєстрації транспортних засобів Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 і Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , які привласнив собі, не маючи на меті здійснювати будь-який вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після чого вказав ОСОБА_9 їхати до нотаріального офісу для оформлення довіреності на вказані транспортні засоби.
Таким чином, ОСОБА_10 підбурив ОСОБА_9 до надання йому неправомірної вигоди в сумі 1400 доларів США, що згідно до курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 51 184 грн., за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що полягає у виведенні його активів з-під обмежувальних заходів, застосованих рішенням РНБО України, а саме: перереєстрації транспортних засобів Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 і Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 на іншого власника, не маючи на меті здійснювати будь-який вплив на будь-яку особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після чого шляхом зловживання довірою заволодів наданими йому ОСОБА_9 вищевказаними грошовими коштами.
Обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи, що вирок суду ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості та оскаржується в частині призначеного покарання, висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 в підбурюванні до надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги захисника, які підтримані прокурором, про те, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не врахував положення ч.1 ст.70 КК України та не визначив обвинуваченому остаточне покарання.
Так, при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України відносно загальних засад призначення цього покарання у відповідності до положень Загальної частини Кримінального кодексу України.
Згідно із абз.2 ч.3 ст.475 КК України у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
З вироку суду вбачається, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував характер, ступінь суспільної небезпечності та тяжкість вчинених ним злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та призначив ОСОБА_8 покарання за кожен злочин окремо, в межах, передбачених санкціями статей КК України, за якими його засуджено та в розмірі запропонованому в угоді.
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги ч.1 ст.70 КК України, відповідно до якої, при сукупності злочинів суд, призначає покарання (основне і додаткове) за кожен злочин окремо, та визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, та не визначив обвинуваченому остаточне покарання.
Згідно п.1 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
На підставі викладеного, вирок суду в частині призначення покарання підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2023 року в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим до покарання:
- за ч.4 ст.27, ч.1 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 4 (чотири) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;
- за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 3 (три) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 4 (чотири) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: