Справа № 344/7486/23
Провадження № 1-кс/344/2945/23
16 травня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про скасування арешту майна,-
в клопотанні вказано, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №22022090000000128 від 27.06.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 436-2 КК України, 12.07.2022 року слідчим суддею винесено ухвалу про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_6 в розмірі 100% статутного капіталу ПП «Паперовий Еко Світ», що становить 5000 грн. з забороною розпорядження ними у будь-який спосіб до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Власник вказаних корпоративних прав або його уповноважений представник не був і не міг бути присутнім при розгляді даного клопотання щодо накладення арешту, що підтверджується змістом зазначеної ухвали. Адвокат ОСОБА_3 , вважає, що арешт майна було накладено необґрунтовано, тобто не на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені наявними в матеріалах доказами та оцінені слідчим суддею відповідно до ст. 94 КПК України, а тому такий арешт, на думку адвоката підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.
Адвокат в судовому засіданні підтримував клопотання та надав пояснення, що 12.07.2022 ухвалою слідчого судді накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_6 в розмірі 100% статутного капіталу ПП «Паперовий Еко Світ», що становить 5000 грн. з забороною розпорядження ними у будь-який спосіб; арешт накладено необґрунтовано; в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру відсутнє; акціонерами ПрАТ «Сегежа Оріана України» на момент створення було ВАТ «Оріала» та Компанія «Сегежа Пекеджинг АБ»; у 2014 році Компанією «Сегежа Пакеджинг АБ» було продано належний їй пакет акцій ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» на користь ТОВ «БМ Проект» - резидента РФ; кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БМ ПРОЕКТ» є ПАО «ВТР Банк», державний банк РФ; з початку АТО акціонерами прийнято рішення не виплачувати дивіденди, а реінвестувати можливі дивіденди у розвиток бізнесу; у період з 2014 по 2018 роки ніяких виплати дивідендів, зокрема в РФ не проводилось; в 2018 року ТОВ «БМ Проект» було включено до числа юридичних осіб щодо яких було застосовано санкції зокрема державою було обмежено право користування та розпорядження належним майном, обмежено торгівельні операції; в ухвалі слідчого суді про накладення арешту не вказано обставини глорифікації; директор ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» ОСОБА_7 не є службовою особою публічного права в розумінні ст. 364 КК України; ухвалою слідчого судді був скасований арешт з майна ПП «Паперовий Еко Світ», а саме з готової продукції та сировини, також ухвалою слідчого судді був скасований арешт з банківських рахунків ПП «Паперовий Еко Світ», прокурор не заперечував щодо скасування.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що клопотання є безпідставним та необґрунтованим; досудове розслідування триває, на даний час встановлюються дані, які мають значення для даного кримінального провадження; підстави для скасування арешту відсутні, встановлюються всі обставини даного кримінального правопорушення.
Слідчий в судовому засіданні також заперечував щодо задоволення клопотання та надав пояснення, що було укладено договір зберігання; ОСОБА_7 розпорядилась майном, а саме: обладнанням, сировиною та готовою продукцією, як своїм власним майно та передала його на так зване зберігання своєму синові, який є директором ПП «Паперовий Еко Світ»; до власників підприємства щодо передання вказаного майна не зверталась; ОСОБА_7 перевищила свої повноваження будучи найманим працівником; ПП «Паперовий Еко Світ» передане обладнання, сировину та готову продукцію безоплатно використовує в результаті чого директор вказаного підприємства, який є сином ОСОБА_7 , отримує надприбуток; накладення арешту на вказані корпоративні права не обмежують підприємницьку діяльність, так як арешт було накладено в частині заборони розпорядження; щодо кваліфікації злочинів, то справа не розглядається по суті і не вирішується питання щодо значення та належності зібраних доказів; підстави для скасування арешту на даному етапі досудового розслідування відсутні.
Відповідно до матеріалів клопотання слідчим слідчої групи у даному кримінальному провадженні винесено постанову про визнання корпоративних прав ОСОБА_6 в ПП «Паперовий Еко Світ» речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України.
12.07.2022 ухвалою слідчого судді з метою забезпечення збереження речових доказів, було накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_6 в розмірі 100% статутного капіталу ПП «Паперовий Еко Світ», що становить 5000 грн. з забороною розпорядження ними у будь-який спосіб до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.ч.10-11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В ст.174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В п.3 ст.26 КПК України вказано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому арешт речового доказу здійснюється саме з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті його розгляду. До вказаного часу докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Отже підставою скасування арешту майна є: винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження або ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Також важливо відзначити, що відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України обвинувачення підтримується прокурором, а відповідно до ст. 23, 95 КПК України суд безпосередньо досліджує докази, під час судового розгляду кримінального провадження.
Отже питання підтримання державного обвинувачення у відповідному кримінальному провадженні вирішується прокурором. Тому питання використання доказу в процесуальній діяльності до завершення кримінального провадження підлягає вирішенню прокурором.
Адвокат зазначав, що арешт накладено необґрунтовано, не на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені наявними в матеріалах доказами.
Прокурором та слідчим вказано, що наявна потреба в накладенні арешту на дане майно та відсутні підстави для його скасування на даному етапі досудового розслідування, так як досудове розслідування триває та встановлюються всі обставини даного кримінального правопорушення.
Так, відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Обов'язок доведення перед судом наявності правових підстав клопотання процесуальним законом покладено безпосередньо на суб'єкта відповідного клопотання.
Таким чином, перед судом не доведено наявності правових підстав для скасування арешту речового доказу.
Таким чином потреба, з якою було встановлено арешт речового доказу все ще не відпала.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
в задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1