Номер провадження: 33/813/896/23
Номер справи місцевого суду: 506/235/22
Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.
Доповідач Назарова М. В.
08.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Сінько А.І.,
захисника Осокіна Сергія Юрійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Осокіна Сергія Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2023 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн в дохід держави.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що 03 червня 2022 року о 21.40 год. в с. Малаївці Подільського району Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом «ЯМАХА ДЖОЙ» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» з фіксуванням проведення огляду на технічні засоби відеозапису. За результатами перевірки вказаним приладом, вміст алкоголю склав 1,73 проміле, і, таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До Протоколу серія ОБ № 099880 від 03 червня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, додано чек «Драгер», довідка, відеозапис.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Осокін С.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду як незаконну, необгрунтовану скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність, необґрунтованість оскаржуваної постанови.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає про упередженість судді, перебирання судом на себе функції збирання доказів, порушення презумпції невинуватості особи, демонстрацією обвинувального ухилу; матеріали справи не містять доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; відповідно до розділу II Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп'яніння на місці проводиться в присутності двох свідків, результати такого огляду мають зазначатися в акті огляду, який долучається до протоколу, а другий примірник - вручається водієві; поліцейськими порушені обов'язків, пов'язані із застосуванням технічних приладів, оскільки відеозйомка проводилася на власний пристрій, не передбачений Інструкцією, що робить такий доказ недопустимим; в судовому засіданні встановлено, що використаний поліцейським під час огляду газоаналізатор Drager «Alkotest 6820» не справний, під час друку чека невірно друкується інформація, що було встановлено судом першої інстанції, з листа керівництва поліції видно, що прилад був несправний, потребував ремонту і після огляду в судовому засіданні був переданий в ремонт і приведений в робочий стан, прилад був калібрований більше ніж 6 місяців до події; диск з копіями відеозаписів є недопустимим доказом, оскільки відповідно до п. 1.3, 3.3. Розділу III Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно, натомість відеозйомка не велася безперервно та проводилась на власний пристрій поліцейського, не передбачений Інструкцією, що відповідно до ст. 40 Закону «Про Національну поліцію» робить недопустимим відео як доказ; на відеозаписах відсутній цифровий підпис як автора та і уповноваженої особи на виготовлення даних копій, отже надані суду відеозаписи не є допустимим доказом в розумінні ст. 7 КАС України; до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис, не додані відеозаписи-оригінали; протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підписував і підписи від його імені сфальсифіковані, що доводиться візуальним оглядом та порівнянням цих підписів.
Захисник Осокін С.Ю. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
В судове засідання ОСОБА_1 належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду - огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі - Правила, Правила ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Всі обставини правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та елементи складу даного правопорушення повинні встановлюватися та перевірятися доказами, наданими сторонами в даній справі, саме в ході її судового розгляду.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №099880 від 03 червня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 03 червня 2022 року о 21.40 год. в с. Малаївці Подільського району Одеської області керував ТЗ мопедом «ЯМАХА ДЖОЙ» в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер, чим порушено вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- поясненнями ОСОБА_1 від 03 червня 2022 року, згідно з якими він близько 21:50 год. 03 червня 2022 року знаходився біля магазину в с. Малаївці, куди приїхав на мопеді «Ямаха Джой», та після вживання алкоголю, сів за кермо мопеду та попрямував додому, однак по дорозі його було зупинено нарядом поліції, бо він рухався на мопеді без шолому (а.с. 3);
- довідкою ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, згідно проведеної перевірки по ІІПС «ЦУНАМІ» ІІПС «НАІС Посвідчення водія», ОСОБА_1 числиться серед осіб, які отримали посвідчення водія. Згідно перевірки по ІІПС «ЦУНАМІ» ІІПС НАІС «Адмінпрактика», ОСОБА_1 протягом останнього року до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с. 4);
- даними витягу з бази «Армор» також підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 5);
- відеозаписом від 03 червня 2022 року, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 099880 від 03 червня 2022 року та який складається з двох файлів, на яких зафіксовано, як особа рухається на мопеді і після зупинки проходить огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», називаючи своє прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_1 , при цьому, водій власноруч вскриває упаковку трубки від газоаналізатора, поліцейський під'єднує її до газоаналізатора, а після продування - оголошує результат тестування 1,73 проміле, тримає прилад перед особою, при цьому, жодних зауважень чи заперечень щодо результату тесту ОСОБА_1 не заявляє (а.с. 6);
- рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області у справі № 506/232/22 (провадження № 2-а/506/3/22) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, поліцейського СРПП ВПД №2 Подільського РУПГУМВС в Одеській області капітана поліції Студенюка Богдана Васильовича про скасування постанови від 03.06.2022 року серії БАА № 964147 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що 03 червня 2022 року о 21.40 год. в с. Малаївці Подільського району Одеської області ОСОБА_1 керував ТЗ мопедом «ЯМАХА ДЖОЙ» без державного номерного знаку, порушивши таким чином п.п.2.9 в, 30.1 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її у судовому порядку, при цьому, останній жодним чином не заперечував факт власної присутності при складанні вказаної постанови, тобто в той же день та час, у тому ж місті, де складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаним рішенням суду було відмовлено у задоволенні цього позову. Зазначене рішення переглядалося в апеляційному порядку і було залишено без змін (а.с. 27-29).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом було задоволено клопотання захисника та витребувано копії документів, які стосуються засобу вимірювальної техніки, який був застосований 03 червня 2022 року при огляді ОСОБА_1 в с. Малаївці Подільського району Одеської області поліцейським СРПП ВПД № 2 Подільського РУП капітаном поліції Студенюком Б.В., та були досліджені в судовому засіданні, а саме:
- декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки на Газоаналізатор Drager Alkotest 6820 для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі, заводський серійний номер ARLJ-0442, яка підтверджує проведення процедури перевірки типу засобів вимірювальної техніки та оцінки відповідності (а.с. 63, 86);
- сертифікат перевірки типу газоаналізатора, із зазначення дати чинності - до 05 жовтня 2027 року (а.с. 66, 88);
- сертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва № UA.TR.039.645 на газоаналізатор Drager Alkotest, згідно з яким система управління якістю виробника приладу відповідає Технічному регламенту щодо медичних виробів, який дійсний до 07 червня 2023 року (а.с. 67, 90);
- декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, згідно з якою газоаналізатор Drager Alkotest 6820 відповідає вимогам сказаного регламенту та Декларацію складено на підставі Сертифіката відповідності № UA.TR.039.645 від 08.06.2018, термін дії до 07.06.2023 р. (а.с. 64, 91);
- сертифікат калібрування Алкотестера 6820, серійний номер ARLJ-0442, дата калібрування 20.01.2022 р., замовник ГУНП в Одеській області, згідно з яким наступне технічне обслуговування алкотестера необхідно провести не пізніше 20.01.23 р. (а.с. 65);
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/0046 від 06.01.2022 р., на Газоаналізатор Drager Alkotest 6820, заводський номер ARLJ-0442, згідно з яким зазначений прилад відповідає ДСТУ 8950:2019, яке є чинним до 06 січня 2023 року (а.с. 68, 89);
- гарантійну сервісну книжку на газоаналізатор Drager Alkotest 6820 (а.с. 87).
Відповідно до інформації Міністерства охорони здоров'я України, витребуваної судом за клопотанням захисника Осокіна С.Ю. щодо реєстрації приладу Drager Alkotest 6820 у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, процедура державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, яка передбачала ведення Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, здійснювалась відповідно до постанови КМУ від 09.11.2004 № 1497 «Про затвердження порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», яка втратила чинність 01.07.2015 відповідно до постанови КМУ від 02.10.2013 № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів». Наразі правове регулювання обігу медичних виробів для діагностики in vitro здійснюється відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою КМУ від 02.10.2013 №754. Вироби, які використовуються виключно тільки в цілях забезпечення правоздатності, наприклад, газоаналізатори для встановлення ознак сп'яніння у водіїв, тести на наркотики та тести на вживання алкоголю, не кваліфікуються як медичні вироби in vitroз передбачуваного застосування за призначенням (а.с. 95).
Отже, судом на підставі зібраних, у тому разі і за клопотаннями сторони захисту, та вірно оцінених доказів зроблено висновок про доведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Довід апеляційної скарги про порушення під час складення протоколу, оскільки відповідно до розділу II Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп'яніння на місці проводиться в присутності двох свідків, результати такого огляду мають зазначатися в акті огляду, який долучається до протоколу, а другий примірник - вручається водієві, то таке є помилковим власним тлумаченням заявником наведеного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який набув чинності 17 березня 2021 року, ч. 2 ст. 266 КУпАП викладена в новій редакції, за змістом якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Частиною 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону встановлено обов'язок Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Пунктом 6 Інструкції, а також Пунктами 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), передбачене обов'язкове залучення свідків під час огляду особи на стан сп'яніння, а також при відмові водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, що не відповідає чинній редакції ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
У даному випадку застосуванню підлягає саме ч. 2 ст. 266 КУпАП в чинній редакції, а також Порядку та Інструкції, в частині, що не суперечать їм.
За таких обставин апеляційний суд приходить висновку, що положення ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, стосується також і випадків, коли під час спроби поліцейського провести огляд водія на місці зупинки транспортного засобу, останній відмовляється від такого огляду та висловлює свою незгоду не тільки проходити огляд на місці, а й незгоду проїхати до медичного закладу для огляду взагалі.
Відтак, зазначена відмова може бути зафіксована у відповідності до вимог зазначеної статті за допомогою відеозапису без необхідності залучення свідків.
Отже, оскільки згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, під час чого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, то лише в разі неможливості застосування таких засобів - огляд проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, даними нормами законодавства не визначено здійснення відеозапису саме відеореєстратором, а не будь-яким іншим засобом відео фіксації.
Оскільки поліцейським було зафіксовано на відео оспорюваний заявником процес, то відсутня була потреба у залученні двох свідків.
Розглядаючи справу, суд вірно взяв до уваги, що жодних заперечень під час складання протоколу і надання пояснень про те, що водій не керував мотоциклом, з відеозапису не вбачається.
Також суд вірно вважав недоведеним порушення працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис водія в протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також вважає помилковими доводи апеляційної скарги про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєтраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, оскільки таке не спростовує винуватості ОСОБА_1 в інкримінуємому йому правопорушенні. Хоча проведений поліцейськими відеозапис вівся не на бодікамеру, а інший технічний прилад, проте факт керування ОСОБА_1 03 червня 2022 року о 21.40 год транспортним засобом без державного реєстраційного номеру встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, у справі № 506/232/22.
Вказаний запис фіксування процесу проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння є доказом в розумінні статті 251 КУпАП, який саме у своїй сукупності з іншими зібраними по справі доказами свідчить про винуватість ОСОБА_1 .
Твердження захисника, що надані фрагменти відеозаписів є електронними доказами, проте не підписані цифровим підписом працівника поліції, не є підставою для визнання процедури відеофіксації такою, що не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки нормами КУпАП такої вимоги не передбачено. Крім того, відсутність необхідності такого засвідчення викладена в постанові Верховного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 0540/7665/18-а.
Щодо доводів апеляційної скарги про переривання відеозапису, то таке також не робить вказаний доказ недопустимим та не перешкодило та не могло перешкодити судді винести законну та обґрунтовану постанову. Окрім того, цей доказ не є єдиним та вирішальним.
Щодо невручення ОСОБА_1 другого примірнику акту, то в даному випадку здійснювалася роздруківка у відповідності до абзацу третього п. 10 розділу другого Інструкції № 1452/735, натомість акт складається у випадку проведення огляду в присутності свідків, про що свідчить його затверджена форма у Додатку № 2.
Так само не ґрунтуються на матеріалах справи і посилання заявника на використання поліцейськими під час огляду ОСОБА_1 несправного газоаналізатора Drager «Alkotest 6820» з огляду на те, що той друкує чек з невірною інформацією (заводський номер ARLJ-0442, а у чеку з результатом тесту серійний номер приладу зазначено ARLJ-04?2), оскільки судом вірно виснувано після огляду вказаного приладу у судовому засіданні, і із архіву пам'яті вказаного приладу із заводським номером ARLJ-0442 було роздруковано чек, аналогічний долученому до протоколу щодо ОСОБА_1 (без заповнення даних про особу, які заповнюються вручну), де у графі номер приладу зазначено ARLJ-04?2. Крім того, за інформацією ВПД №2 РУП Подільського ГУНП в Одеській області від 24.03.2023 р., помилка при друкуванні за допомогою портативного принтеру у графі «прилад №» після проведення калібровки, повірки та інших налаштувань зазначеного приладу, вищевказану помилку усунено (а.с. 150). Тому технічна помилка у номері самого приладу жодним чином не впливає на результат огляду на стан сп'яніння.
Крім того, лист з підрозділу МВС про несправність вказаного приладу, на який посилається захист, в матеріалах справи відсутній.
Щодо доводу апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не підписував протокол, і підписи від його імені сфальсифіковані, що доводиться візуальним оглядом та порівнянням цих підписів, то таке також було предметом розгляду суду та також зазначено про те, що ОСОБА_1 такі можливі дії працівників поліції не оскаржувалися.
Доводи апеляційної скарги про упередженість судді не є предметом апеляційного перегляду судового рішення, натомість посилання заявника на перебирання судом на себе функції збирання доказів, порушення презумпції невинуватості особи, демонстрацією обвинувального ухилу, то таке не підтверджено матеріалами справи, оскільки в даному випадку всі дії суду по збиранню доказів по справі, зокрема шляхом витребування певних відомостей, шляхом допиту свідків, були пов'язані із задоволенням численних клопотань сторони захисту та ретельним встановленням та перевіркою всіх обставин справи.
Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Осокіна Сергія Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Красноокнянського районного суду Одеської області від 13 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова