08 червня 2023 р. Справа № 520/6793/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.11.22 по справі № 520/6793/22
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в загальному розмірі 82370 грн. 84 коп.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_4) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.03.2018 в загальному розмірі 82370 грн. 84 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність щодо незастосування Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 є протиправною і необґрунтованою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимога позивача щодо визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 06.04.2017 по 28.02.2018 - січня 2008 року є безпідставною. Законодавством чітко визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). До моменту прийняття постанови "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 30 серпня 2017 року, посадові оклади військовослужбовців підищено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Проте наразі зазначена постанова втратила чинність, а відтак нарахування індексації повинно відбуватись з місяця наступного за місяцем останнього підвищення окладів, тобто з квітня 2018 року. Також, як зазначено у роз'ясненні Міністерства соціальної політики України (вх. від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17) зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. Також в зазначеному роз'ясненні зазначено, що механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Крім того, розпорядженням Директора департаменту фінансів МО України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 призупинено нарахування індексації до окремого розпорядження. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовосужбовцям Збройних Сил України у січні 2016-лютому 2018 року у Міноборони не було.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , з 08.09.2008 по 30.03.2021 проходив військову службу у НОМЕР_2 військовому представництві Міністерства оборони України (далі - 173 ВП МОУ), з 30.03.2021 по теперішній час проходить військову службу у НОМЕР_3 Головному військовому представництві Міністерства оборони України (далі - 85 ГВП МОУ).
173 ВП МОУ до розформування (30.03.2021 року) мало правовий статус - без права юридичної особи, було відокремленим підрозділом (представництвом) Управління військових представництв Міністерства оборони України . За організаційно-штатною структурою 173 ВП МОУ було окремою військовою установою.
У структурі 173 ВП МОУ був відсутній відділ фінансового забезпечення. За розпорядженням вищого військового керівництва 173 ВП МОУ було встановлено на грошове забезпечення до сектору соціальних виплат (відділу фінансового забезпечення) ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно на ІНФОРМАЦІЯ_1 було покладено обов'язок проводити нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям 173 ВП МОУ.
Такими чином, з 08.09.2008 по 30.03.2021 позивач перебував на грошовому забезпеченні у Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 по справі №520/5398/21 позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Рішення набрало законної сили 26.10.2021.
Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №520/5398/21 відповідач виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у розмірі 1,00 грн.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року має бути нарахована з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни посадового окладу, тобто, січня 2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року.
Положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року встановлено судовим рішенням у справі №520/5398/21, яке набрало законної сили, та має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Судом встановлено, що на виконання рiшення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.06.2021 у справi №520/5398/21 відповідачем виплачено позивачу iндексацiю грошового забезпечення в сумi 1,00 грн.
Позивач не погоджуючись з сумою нарахованої та виплаченої йому iндексацiї грошового забезпечення за перiод з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року у зменшеному розмiрi, зокрема, щодо не врахування базового мiсяця - сiчня 2008 року, та з проведеним вiдповiдачем розрахунком сум iндексацiї, звернувся до суду iз цим позовом.
Таким чином, предметом судового розгляду у цій справі є визначення базового мiсяця для обчислення iндексу споживчих цiн, який впливає на правильнiсть обрахунку сум iндексацiї грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв.
Системно аналізуючи вищевказані норми права, колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Судом встановлено, що посадовий оклад за посадою, яку займав позивач до березня 2018 року востаннє підвищувався 01 січня 2008 року.
Суд звертає увагу на те, що у справах №400/1118/21, №420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Верховний Суд вказав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і даній справі є подібними, а відтак вказаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Указана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
Колегія суддів зазначає, що з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку він займав, не змінювалася (не підвищувався).
В силу норм Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року.
З огляду на викладене, індексація за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 повинна виплачуватися позивачу з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.06.2022 по справі №640/8991/21, від 28.09.2022 по справі №560/3965/21, від 28.06.2022 по справі №420/4841/21, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 28.06.2022 у справі №420/4841/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, посилання відповідача в апеляційній скарзі на статтю 51 Бюджетного Кодексу України, статтю 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки виходячи з положень частин 1, 2 статті 5, частини 1 статті 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", підпунктів 1, 2 пункту 6 Порядку №1078, відповідач був зобов'язаний в кошторисах передбачити кошти на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд першої інстанції правильно проаналізував положення абзаців 1, 4 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", абзацу 2 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та дійшов правомірного висновку, що індексація грошових доходів населення має на меті надання соціальної підтримки населенню України для забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності в умовах зростання цін та повинна забезпечувати відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відтак неналежне фінансування конкретної державної установи не може слугувати причиною порушення статті 48 Конституції України, яка гарантує право на достатній життєвий рівень, складовою якого є індексація грошових доходів в зв'язку із зростанням цін.
В контексті доводів апеляційної скарги про те, що розпорядженням директора Департаменту фінансів МО України від 04.01.2016 за № 248/3/9/1/2 призупинено нарахування індексації до окремого розпорядження, колегія суддів зазначає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 по справі № 520/6793/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Курило